Вкрадене слово і егоїзм науковців
- Пані Ларисо, «бистро» – це російське слово. Українською буде «швидко».
- Умгу, воно таке російське, як і княгиня Ольга.
Українці, ну чому ви так легко віддаєте своє? Бистро, бистрІнь, бистринА. З якого дива воно російське? Якщо вони його у нас сперли, до речі, одне зі спорідненого ряду, то чому ми маємо від нього відмовитися?
На. Забирай. Іди собі подалі? Це неправильно. Треба так. Віддай, це моє. А тепер вали звідси, поки не надавав. Ну гаразд, можна лагідніше. Бери, користуйся, нам не жалко, та не кажи, що то НЕ моє.
Я була не зручною студенткою. Я не була націоналісткою, але в мене завжди була купа незручних, я б сказала, революційних питань. Це виходило підсвідомо:
- Пане професоре, чому бистро – це калькування з російської, а не навпаки? Може це росіяни скалькували з української собі наше слово?
- Ларисо, не вигадуйте.
- Ну чому одразу «вигадуйте»? Хіба калькувати можуть тільки українці? Звідки …
- Ларисо, замовкніть.
Я щаслива, що живу в ті часи, коли вже пересічні українці на повен голос говорять, що це в НАС стирили купу слів, а не навпаки.
Хочу дожити до тих часів, коли й українські ІСТОРИКИ нарешті відкриють рота. І на всю країну, весь світ скажуть, що Києву не 1500 років, як це призначив «старший брат».
Українські історики, українські екскурсоводи! Ви ж між собою давно обговорюєте тему: розкопки Київських пагорбів показують, що Києву набагато більше років! Його глибина сягає Трипільської доби і далі.
- Дорогі історики, чому ви мовчите? – питаю різних світил з історії.
- Ви розумієте, пані Ларисо, наука, це така серйозна річ, що науковці не мають права висловлювати те, що може бути висміяним.
- СЕРЙОЗНО? А як же наукові гіпотези? Іноді вони виглядають неправдоподібно…
- То зовсім інше, гіпотези будуються на наукових відкриттях.
- А розкопки – це не відкриття?
- Це інше.
- Знаєте що? Це ви за СВОЇ наукові звання переживаєте, що вам чужий сміх такий страшний.
Ви думаєте про ВАШУ репутацію. Дбаєте, щоб ВАС не висміяли. Переживаєте, що ВАМ не зробили закиду в антинауковості.
ВИ, ВАС, ВАМ… Може досить бути егоїстами і пора подумати не про своє «Я», а про УКРАЇНУ?
Чекаю, коли ви нарешті не шепотітиметеся між собою, а відкриєте рота і винесете на публіку ВАШЕ гучне обговорення цієї наукової теми. І не лише цієї. Мовознавці ж озвучили раніше осміяні теми. І нікому не смішно, всі погодилися. Підхопили. Ви ж історики, чому плентаєтеся у хвості?
Пора на офіційному рівні вносити зміни. Почати хоча б з Вікіпедії. Чому в нас і досі в історії з багатьох питань панує доктрина «старшого брата»? Скільки ще українські діти будуть вчити це українське обрізання? Скільки ще у світі буде утверджуватися про українців обрізана думка?
Агов, Національна Академія Наук України! Так і будете далі озиратися і шепотіти?
Лариса НІЦОЙ
- Умгу, воно таке російське, як і княгиня Ольга.
Українці, ну чому ви так легко віддаєте своє? Бистро, бистрІнь, бистринА. З якого дива воно російське? Якщо вони його у нас сперли, до речі, одне зі спорідненого ряду, то чому ми маємо від нього відмовитися?
На. Забирай. Іди собі подалі? Це неправильно. Треба так. Віддай, це моє. А тепер вали звідси, поки не надавав. Ну гаразд, можна лагідніше. Бери, користуйся, нам не жалко, та не кажи, що то НЕ моє.
Я була не зручною студенткою. Я не була націоналісткою, але в мене завжди була купа незручних, я б сказала, революційних питань. Це виходило підсвідомо:
- Пане професоре, чому бистро – це калькування з російської, а не навпаки? Може це росіяни скалькували з української собі наше слово?
- Ларисо, не вигадуйте.
- Ну чому одразу «вигадуйте»? Хіба калькувати можуть тільки українці? Звідки …
- Ларисо, замовкніть.
Я щаслива, що живу в ті часи, коли вже пересічні українці на повен голос говорять, що це в НАС стирили купу слів, а не навпаки.
Хочу дожити до тих часів, коли й українські ІСТОРИКИ нарешті відкриють рота. І на всю країну, весь світ скажуть, що Києву не 1500 років, як це призначив «старший брат».
Українські історики, українські екскурсоводи! Ви ж між собою давно обговорюєте тему: розкопки Київських пагорбів показують, що Києву набагато більше років! Його глибина сягає Трипільської доби і далі.
- Дорогі історики, чому ви мовчите? – питаю різних світил з історії.
- Ви розумієте, пані Ларисо, наука, це така серйозна річ, що науковці не мають права висловлювати те, що може бути висміяним.
- СЕРЙОЗНО? А як же наукові гіпотези? Іноді вони виглядають неправдоподібно…
- То зовсім інше, гіпотези будуються на наукових відкриттях.
- А розкопки – це не відкриття?
- Це інше.
- Знаєте що? Це ви за СВОЇ наукові звання переживаєте, що вам чужий сміх такий страшний.
Ви думаєте про ВАШУ репутацію. Дбаєте, щоб ВАС не висміяли. Переживаєте, що ВАМ не зробили закиду в антинауковості.
ВИ, ВАС, ВАМ… Може досить бути егоїстами і пора подумати не про своє «Я», а про УКРАЇНУ?
Чекаю, коли ви нарешті не шепотітиметеся між собою, а відкриєте рота і винесете на публіку ВАШЕ гучне обговорення цієї наукової теми. І не лише цієї. Мовознавці ж озвучили раніше осміяні теми. І нікому не смішно, всі погодилися. Підхопили. Ви ж історики, чому плентаєтеся у хвості?
Пора на офіційному рівні вносити зміни. Почати хоча б з Вікіпедії. Чому в нас і досі в історії з багатьох питань панує доктрина «старшого брата»? Скільки ще українські діти будуть вчити це українське обрізання? Скільки ще у світі буде утверджуватися про українців обрізана думка?
Агов, Національна Академія Наук України! Так і будете далі озиратися і шепотіти?
Лариса НІЦОЙ
Читайте також |
Коментарі (0) |