Вивезені в Рейх чомусь усміхалися...

Поважаю краєзнавчу літературу, бо в ній бувають такі перли, які не вгледиш у загальноісторичній...

Отримав книгу Ніни Панченко "Прадавні вільшанські стежки" - про село Вільшани Сосницького поки що району. Радує невтомність авторки, бо це вже друга її книга про своє село.

Не знаю як у першій, а в цій уже "жовтневий переворот", а не "революція". Є вже про колективізацію і репресії окупаційної російської влади. Але жодного слова про УНР, хоча наприклад Олександр Веремєєнко був старшиною Армії УНР, а край кипів повстаннями, коли прийшли більшовики. Ні слова про "Просвіту" і УАПЦ - не було в селі чи авторка не шукала?

Багато про другу світову і що цікаво: вивезені на роботи в Третій Рейх вільшанці на фотографіях гарно вбрані і УСМІХНЕНІ! А визволені совєтами навіть у 1960-і роки ще не посміхаються...А про одіж і говорити не варто...

Читайте краєзнавчу літературу, особливо - панове історики! Не геньбуйте живою історією!

Василь ЧЕПУРНИЙ