Вітер з України

Тисяча двісті вісімдесятий ранок Широкої війни почався з гидотного дзижчання російських дронів над головою та повідомлення про влучання російської балістики у Сновську.

...Тим часом поляки, президент яких був назвався українцям братом, мовчки спостерігають за дронами, які до них залітають і брати- поляки їх не збивають, бо вони не становлять для них загрози. А українців хай убивають....

Заокеанський Рудий Дідо з комплексом царя Мідаса, що все у золото перетворював, вар'ятіє на очах усього світу і називає виродків роду людського сильними лідерами.

Канцлер Німеччини з неподоланим досі комплексом вини за давноминулу війну розводить руками від безсилля Європи перед кремлівським кривавим Запортком.

... І тільки українці тримають фронт на подив гонористим на пустому місці полякам, американцям причамрілим та імпотентним європейцям, у яких уже навіть збірна з футболу Франції суціль чорна. А полонений український підполковник у російському судилищі Андрій Антоненко (запам'ятаймо ім'я героя!) цитує вірш українського поета "Я єсть Народ, якого правди сила ніким подолана ще не була!".

"Сміється вітер з України! Вітер з України" (П.Тичина).

Василь ЧЕПУРНИЙ