Вишивка як код нації
Виставка напередодні Дня незалежності України у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» присвячена українській вишивці. Переважна більшість представлених речей (а крім вишиванок, тут ще є кілька предметів побуту, як солом’яники, скриня тощо) – з приватного музею Юрія Дахна/
Село, в якому у чотирьох хатах розміщена експозиція його етнографічного музею, зветься Москалі. Але дух тут виключно український. Нині невеличке село, де лишилося 23 хати, живе значною мірою завдяки цьому музею. Ще б дорогу добру, щоб туристи могли доїхати до нього.
Виконуючий обов’язки генерального директора заповідника Володимир Хомич на відкритті виставки зауважив, що вишиванка підкреслює нашу національну ідентичність: «Невичерпним джерелом пізнання власної самоідентичності була і є традиційна культура Чернігівщини, яка має втілення у всіх сферах життєдіяльності: в побуті, в обрядових дійствах, унікальних традиціях створення та носіння одягу, вона об’єднує покоління та формує унікальну генетичну пам’ять нації». А Юрій Дахно, який, до речі, із сином був у власноруч вишитих сорочках, готовий був годинами розповідати про кожен експонат, бо це не просто речі, а за ними – долі конкретних людей.
Нині в етнографічній збірці родини Дахно понад 10 тисяч предметів. Юрій зібрав і тисячу рушників — вишитих і тканих, десятки сорочок, спідниць, корсетів. Експонати для свого музею етнограф збирає з усієї Чернігівщини. Найбільше їх -- з рідного села, із сусідніх поселень, з Чернігівського, Ріпкинського, Городнянського, Менського районів. Історик каже, що в кожному регіоні є свої характерні особливості, навіть у кожному селі, кожен експонат несе важливу інформацію про побут, культуру, естетичні смаки, світогляд людей, які майстрували, вишивали, ткали.
На виставці «Скарби народного мистецтва Чернігівщини» представлено автентичні, самобутні, виконані у різноманітних техніках вишивані та ткані рушники, настільники, підзорники, наволочки, сорочки, елементи одягу, предмети побуту з різних регіонів області та авторські рушники-репліки Юрія Дахна, адже він уміє не тільки вишивати, а й ткати.
"Голос України"
Село, в якому у чотирьох хатах розміщена експозиція його етнографічного музею, зветься Москалі. Але дух тут виключно український. Нині невеличке село, де лишилося 23 хати, живе значною мірою завдяки цьому музею. Ще б дорогу добру, щоб туристи могли доїхати до нього.
Виконуючий обов’язки генерального директора заповідника Володимир Хомич на відкритті виставки зауважив, що вишиванка підкреслює нашу національну ідентичність: «Невичерпним джерелом пізнання власної самоідентичності була і є традиційна культура Чернігівщини, яка має втілення у всіх сферах життєдіяльності: в побуті, в обрядових дійствах, унікальних традиціях створення та носіння одягу, вона об’єднує покоління та формує унікальну генетичну пам’ять нації». А Юрій Дахно, який, до речі, із сином був у власноруч вишитих сорочках, готовий був годинами розповідати про кожен експонат, бо це не просто речі, а за ними – долі конкретних людей.
Нині в етнографічній збірці родини Дахно понад 10 тисяч предметів. Юрій зібрав і тисячу рушників — вишитих і тканих, десятки сорочок, спідниць, корсетів. Експонати для свого музею етнограф збирає з усієї Чернігівщини. Найбільше їх -- з рідного села, із сусідніх поселень, з Чернігівського, Ріпкинського, Городнянського, Менського районів. Історик каже, що в кожному регіоні є свої характерні особливості, навіть у кожному селі, кожен експонат несе важливу інформацію про побут, культуру, естетичні смаки, світогляд людей, які майстрували, вишивали, ткали.
На виставці «Скарби народного мистецтва Чернігівщини» представлено автентичні, самобутні, виконані у різноманітних техніках вишивані та ткані рушники, настільники, підзорники, наволочки, сорочки, елементи одягу, предмети побуту з різних регіонів області та авторські рушники-репліки Юрія Дахна, адже він уміє не тільки вишивати, а й ткати.
"Голос України"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |