"Він працював більше, як жив"

Сьогодні, 3 січня, виповнюється 75 років від дня народження Анатолія Григоровича Погрібного, який помер 9 жовтня 2007 року.

Літературознавець, публіцист,письменник, політичний і громадський діяч,автор десятків книг, доктор філологічних наук, професор, якого називали народним професором після багаторічного циклу радіопередач "Якби ми вчились так, як треба", лицарем української національної ідеї -за програму "Освіта.Україна ХХІ ст." та щоденну працю на освітній та просвітницькій ниві,присвячену національному вихованню,-- і жодні "лапки" чи дужки недоречні, коли йдеться про життя і чин Анатолія Погрібного.

"Він працював більше, як жив"- сказане про Бориса Грінченка, творчість і народницьку діяльність якого А.Погрібний вивчав і популяризував все життя, якимось містичним чином стало означати його власне життя і ним зроблене.

Анатолій Григорович з тривогою передбачав,що Україна,де не визначена національна ідея та відсутня державна оборона української мови --загрожена країна,наполягав на розширенні програми вивчення української мови,літератури,історії-- на гуманізації освіти в цілому,де національне виховання мало бути головним...

Лише два роки пробувши заступником Міністра освіти (1992-1994) ,Анатолій Григорович скликав Перший з'їзд пед.працівників України,який ухвалив Програму,запровадив атестацію посадовців міністерства на знання української мови,усунув від керівництва університетами українофобів.Потім усунули його, злякавшись наполегливості й послідовності.

Про кожну книжку Погрібного можна говорити окремо.Але їх варто читати -сьогодні вони звучать ще гостріше.Так само актуальні його засадничі освітянські ідеї,з якими нещадно
розправилися навіть ті,хто називав себе (й був!) його учнями.А теперішні переміни в гуманітарній освіті видаються просто страхітливими...

10 РОКІВ БЕЗ ПОГРІБНОГО.І замінити його не може ніхто.Перш за все тому,що це був високоталановитий діяч і професіонал, бо кожна справа,за яку брався,ставала у його виконанні Чином Життя.Таких людей не буває багато.

...Анатолій Григорович був надзвичайним.Єдиним не лише для своєї родини, але й для друзів,колег, товаришів,читачів і слухачів українського радіо.Для і в Україні. Вічна йому пам'ять!

Любов ГОЛОТА

Довідка.
Анато́лій Григо́рович Погрібни́й (нар. 3 січня 1942[1], Мочалище, Бобровицький район, Чернігівська область — пом. 9 жовтня 2007 Київ) — український літературознавець, письменник, критик і публіцист, політичний, культурний і громадський діяч.

Академік, доктор філологічних наук, професор (1984). Перший заступник Міністра освіти України, заступник Голови Комісії України у справах ЮНЕСКО (1992–1994). Радник Прем'єр-Міністра України (1999–2001).

Лауреат національних премій: ім. О. Білецького в галузі літературної критики (1996), ім. І. Огієнка (1998), ім. І. Багряного (2002), Міжнародного фонду ім. Т. Шевченка (2003), ім. Б. Грінченка (2004), ім. Д. Нитченка (2004), Національної премії України ім. Т. Шевченка (2006).

Засновник і голова Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка.