Вредний характер
Так сучасники казали про Бориса Грінченка. Он Євген Чикаленко навіть взагалі пропонував його поселити на безлюдний острів, але дати можливість працювати. Бо що-що, а його працьовитість вражала: один тільки "Словарь української мови" у чотирьох томах чого вартий!
А ще ж - співзасновник таємничого досьогодні "Братства тарасівців", "Просвіти", автор художніх книг, видавець грандіозний - у чернігівській земській друкарні він видав біля 250 назв книг. Різних - від нарису його дружини про Авраама Лінкольна до санітарних та сільськогосподарських порад.
Вредний характер, думаю, тому запорука. Бо невредні - ніякі. Як полова від зерна. Хоча полова хоч на запарку худобі годиться, а безвредні так проживають ото, як стеаринова свічка прогорить ...
У Чернігові є маленька вуличка Грінченка - хат менше десятка. Комуністи знали як запхати українських діячів у зацюпринки всякі - хоча Довженко і Тичина наче й толерувалися комуністичною партією, але їх вулиці так поназивали, що мало який чернігівець і скаже де вони. Пам'ятників, до речі, також ні Тичині, ні Довженку не поставили. Що вже казати про Грінченка?!
А що вредний характер - то ось він і в його вірші:
ЗЕМЛЯКАМ,
що раз на рік збіраються на Шевченкові роковини співати гімн
Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
Не хваліться,
що живе ще
Наша воля й слава:
Зрада їх давно стоптала,
Продала, лукава.
Ваші предки торгували
Людськими правами,
Їх продавши, породили
Нас на світ рабами.
Не пишайтеся ж у співах
Ви козацьким родом:
Ви раби, хоча й пани ви
Над своїм народом.
Україна вам не мати,
Є вам інша пані,
Зрадних прадідів нікчемних
Правнуки погані!
Тільки той достойний щастя,
Хто боровсь за його,
Ви ж давно покірні слуги
Ледарства гидкого.
Ви ж давно не люди -трупи
Без життя і сили,
Ваше місце - кладовище,
Яма та могили.
Як живі покинуть мертвих,
Щоб з живими стати,
«Ще не вмерла Україна»
Будемо співати.
Як живі покинуть мертвих,
Прийде та година,
Що ділами, не словами
Оживе Вкраїна.
...Ще він цікаво визначав кордони України і Московщини - каже, йдеш отак у село - борщ варять, йдеш у друге - а там уже щі. Ото і є кордон.
Василь ЧЕПУРНИЙ
А ще ж - співзасновник таємничого досьогодні "Братства тарасівців", "Просвіти", автор художніх книг, видавець грандіозний - у чернігівській земській друкарні він видав біля 250 назв книг. Різних - від нарису його дружини про Авраама Лінкольна до санітарних та сільськогосподарських порад.
Вредний характер, думаю, тому запорука. Бо невредні - ніякі. Як полова від зерна. Хоча полова хоч на запарку худобі годиться, а безвредні так проживають ото, як стеаринова свічка прогорить ...
У Чернігові є маленька вуличка Грінченка - хат менше десятка. Комуністи знали як запхати українських діячів у зацюпринки всякі - хоча Довженко і Тичина наче й толерувалися комуністичною партією, але їх вулиці так поназивали, що мало який чернігівець і скаже де вони. Пам'ятників, до речі, також ні Тичині, ні Довженку не поставили. Що вже казати про Грінченка?!
А що вредний характер - то ось він і в його вірші:
ЗЕМЛЯКАМ,
що раз на рік збіраються на Шевченкові роковини співати гімн
Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
Не хваліться,
що живе ще
Наша воля й слава:
Зрада їх давно стоптала,
Продала, лукава.
Ваші предки торгували
Людськими правами,
Їх продавши, породили
Нас на світ рабами.
Не пишайтеся ж у співах
Ви козацьким родом:
Ви раби, хоча й пани ви
Над своїм народом.
Україна вам не мати,
Є вам інша пані,
Зрадних прадідів нікчемних
Правнуки погані!
Тільки той достойний щастя,
Хто боровсь за його,
Ви ж давно покірні слуги
Ледарства гидкого.
Ви ж давно не люди -трупи
Без життя і сили,
Ваше місце - кладовище,
Яма та могили.
Як живі покинуть мертвих,
Щоб з живими стати,
«Ще не вмерла Україна»
Будемо співати.
Як живі покинуть мертвих,
Прийде та година,
Що ділами, не словами
Оживе Вкраїна.
...Ще він цікаво визначав кордони України і Московщини - каже, йдеш отак у село - борщ варять, йдеш у друге - а там уже щі. Ото і є кордон.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |