реклама партнерів:
Головна › Новини › Невідома Україна

Відродимо імена героїв Базару

У листопадові дні виповнилася 91-ша річниця Другого Зимового походу, або Листопадового рейду. Це була остання спроба Армії УНР на чолі із Симоном Петлюрою скинути більшовицький окупаційний режим, використовуючи селянські повстання, тисячі яких відбувалися по всій Україні.

Із різних причин цей рейд Повстанської Армії на чолі з генералом-хорунжим Ю. Тютюнником зазнав поразки, закінчився трагічно й не приніс очікуваних результатів. А 359 повстанців, які потрапили в полон і відмовилися служити більшовикам, були розстріляні під Базаром.

Можна сьогодні звинувачувати командування у прорахунках, поляків — у подвійній грі. Але важко не погодитися з тим, що учасники походу добровільно пішли на самопожертву і проявили героїзм в ім’я виборювання української державності, їх патріотизм може слугувати взірцем виконання обов’язку перед народом і Батьківщиною.

Наші земляки-чернігівці безпосередньо брали участь у цих буремних подіях. Серед 359 козаків і старшин, страчених більшовиками під Базаром, 26 вихідців із тодішньої Чернігівської губернії.

Повстанці з Чернігівщини

Велику справу зробив історик Роман Коваль, який видав книгу «Рейд у вічність». У книзі вміщено документи з Державного архіву СБУ, переважно анкети засуджених до розстрілу повстанців. Ці документи повертають імена героїв, людей різних національностей, які задля України віддали свої молоді життя.

Одним із таких героїв є наш земляк, підполковник армії Української Народної Республіки Кузьменко Митрофан Юхимович. За інформацією Державного архіву Чернігівської області, в архівному фонді Чернігівської духовної консисторії виявлено відомості про нього. У метричній книзі про народжених 1889 року Миколаївської церкви містечка Веркіївка (з 1930 р. — c. Вертіївка) є актовий запис про народження 23 листопада Митрофана, батьки якого — жителі Веркіївки: селянин-власник Юхим Дмитрович і Наталія Ігнатіївна.

Із книги «Другий Зимовий похід, або Листопадовий рейд»
Закінчив учительську семінарію та 3-тю Київську школу прапорщиків. Мав звання поручника царської армії. Був безпартійний (співчував боротьбистам). Із 1918 р. — у головному інтендантстві української армії. Під час Другого Зимового походу — в резерві штабу армії. У полон потрапив 16 листопада під с. Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.

В останній момент перед розстрілом вийшов більшовицький комісар і проголосив: «Якщо хтось із засуджених заявить каяття та присягне вступити до лав червоних для боротьби з українськими «бандами», то буде помилуваний».

У відповідь на цей заклик виступив підполковник Митрофан Кузьменко і голосно промовив, звертаючись до народу, який більшовики зігнали на видовище: «Народе український! Слухай голос вірних синів! Ти колись віддячиш за нас. Хай живе...» — і ворожа куля звалила його в могилу.

«Ще не вмерла Україна!» — затягнуло кілька голосів, а за ними підхопили й інші повстанці, але їх заглушили більшовицькі скоростріли.

Хотілося б, щоб історики-краєзнавці нашої області спромоглися до системного та глибокого вивчення історичних подій того часу. З метою відновлення в історичній пам’яті імен героїв, які до останнього виконали свій державницький чин. А патріоти Чернігівщини започаткували щорічне відвідування цих місць для вшанування Героїв Базару. Адже там поховані наші земляки-чернігівці.
Видатний український письменник, педагог, перекладач Богдан Лепкий, 140-річчя від дня народження якого відзначили у листопаді, написав вірш, присвячений цим подіям.

Вихідці з Чернігівської губернії, які загинули під Базаром
1. Швидак Максим Якович, 1897, Остерський пов. Чернігівської губ.
2. Шведюк Яків Васильович, 1898, м. Чернігів,
3. Погиба Феодор Данилович, 1898, м. Літки Чернігівської губ.
4. Бережний Сидір Петрович, 1889, м. Бахмач Чернігівської губ.
5. Кузьменко Митрофан Юхимович, 1889, м. Вертіївка Чернігівської губ.
6. Шуру-Бура (Шарабура) Іван Лукич, 1891, м. Борзна Чернігівської губ.
7. Сагусий Явсентій Данилович, 1897, м. Мена Сосницького пов. Чернігівської губ.
8. Борисенко Денис Петрович, 1888, с. Горнянка Ніжинського пов. Чернігівської губ.
9. Зеньченко Лука Олексійович, 1883, с. Людкове Новозибківського пов. Чернігівської губ.
10. Якимченко Микола Михайлович, 1900, Козелецький пов. Чернігівської губ.
11. Радченко Василь Матвійович, 1894, с. Зазим'є Остерського пов. Чернігівської губ.
12. Шейнов Петро 1ванович, 1899, Сосницький пов. Чернігівської губ.
13. Радченко Іван Сергійович, 1890, с. Зазим'є Остерського пов. Чернігівської губ.
14. Сидоренко Семен Іванович, 1899, с. Хибалівка Ніжинського пов. Чернігівської губ.
15. Свиридов Григорій Терешкович, 1894, Козелецький пов. Чернігівської губ.
16. Бузун Данило Савелійович, 1893, с. Матіївка Конотопського пов. Чернігівської губ.
17. Кайдан Стефан Захарович, 1897, с. Терехівка Чернігівського пов. Чернігівської губ.
18. Рубан Іван Лукич, 1899, с. Чубичі Чернігівського пов. Чернігівської губ.
19. Ільченко Семен Григорович, 1899, м. Бахмач Чернігівської губ.
20. Горний (Грихно) Григорій Андрійович, 1900, с. Онисове (?) Янівської вол. Чернігівської губ.
21. Горбач Іван Олександрович, 1887, с. Курені Бахмацької вол. Конотопського пов. Чернігівської губ.
22. Герасимук Данило Данилович, 1898, м. Бахмач Конотопського пов. Чернігівської губ.
23. Маринич Петро Іванович, 1899, с. Ічня Борзнянської вол. Чернігівського пов. Чернігівської губ.
24. Приходько Митрофан Микитович, 1898, Чернігівського пов. Чернігівської губ.
25. Овдієнко Василь Андрійович, 1890, с. Хотуничі Чернігівської губ.
26. Шкапа Радіон Савелійович, 1899, с. Прирубки Стародубського пов. Чернігівської губ.
(Зі статті Петра Процика «Похід у безсмертя»)

Микола НАУМЕНКО

Читайте статтю в газеті "Сіверщина" за 13 грудня. Передплата на 2-е півріччя триває! На сайті роміщуються далеко не всі публікації газети і далеко не в повному обсязі...



Теги:герої Базару, невідома Україна, УНР, вихідці з України


Читайте також



Коментарі (3)
avatar
0 Spam
1
Тепер таких українців, що навіть під загрозою смерті не стають "тушками", в Україні немає. Сьогоднішніх українських "патріотів" за гроші купляють пачками.
avatar
0 Spam
2
Це була поразка з ознаками зради або як тепер кажуть - підстави.
avatar
0 Spam
3
Які підстави маєте щоби стверджувати, що там була підстава? Невже цей похід спровокувала ЧК?
avatar