реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Відповідь Ванніковій: плебеїв не шанують!

Інколи просто мозок виносить, коли спостерігаєш як публічних людей час від часу пробиває на пиху і вони ану-мо давай-но свої креативні роздуми в блогах викладати.

А якщо ще ці люди причетні до політичних та державних справ – просто за голову хапаєшся – з такими ми не виборсаємося з прірви ніколи…

Тільки-но прочитала на сайті «Кореспондент» блог Ірини Ваннікової (якщо хто не пам’ятає, ця КОРІННА росіянка - прес-секретар екс-президента України Віктора Ющенка). Публікація має назву «Печаль светла або P.S». Лейтмотивом цього потоку плачу було одне питання: «Чому росіяни не приїхали на останнє побачення із Богданом Ступкою?». Автор обурюється: «Як так могло статися, що Ступку, який був обличчям нового російського кіно кінця ХХ століття і нульових - не приїхали провести російські кінорежисери та продюсери».

Пані Ірино, як можна настільки необачливо порушувати такі питання, коли відповідь проста і очевидна, і не зовсім на користь доброї пам’яті про Богдана Ступку?

Все ж елементарно, - хочеться їй сказати, - хіба Ви не знали, що плебеїв не поважають? Не поважають тих, хто харчується з барського столу. Не поважають тих, хто сам прислуговує «старшому брату» ще й спонукає до того своїх нащадків. Чи останнім часом не саме це робив Богдан Ступка і його син? – на догоду Росії вони своїми ролями, своєю участю у відверто антиукраїнських фільмах паплюжили державу в якій народилися, державу, яка одному з ним надала звання «Народного артиста» і «Героя України». Така була їхня шана Україні. А такою їм стала «шана» Росії. Ось вам і доказ, як поводяться з прислужниками. Біда, що таких прислужників зараховують до національних мега-талантів. Можливо вони і мега-таланти, але не нашої національності, не української. Тому згадуючи таких акторів, Вам, пані Ірино, правильніше було б писати не «український Артист», а хоча б - «Артист, народжений в Україні».

А за Вашу репліку - «А на мою суб"єктивну думку, відповідь проста - це типове імперське ставлення до своєї колонії та її мешканців", хочеться, перепрошую вліпити Вам ляпаса. Ви не маєте права мою країну і українську націю паплюжити «статусом» колонії.

Інше питання, чому Ви замість того, аби прощатися зі своїм кумиром, все бентежилися думкою чи «соизволит-с», чи «приедет-с», чи «почтит-с» «барин» з Росії? Навіщо? Щоб пересвідчитися у його прихильності і ласці? Раби! Оце біда – бо саме така позиція деяких громадян України і дає привід Росії вважати нашу державу своєю колонією.

Ця не переломна плебейська натура нацменшин, - вона і надалі потребує ласки царя-батюшки!

Шкода, що нині ці представники нацменшин формують державну політику України! Моєї України!

Галина ЯРМАК



Теги:Тарас Бульба, Україна - Росія, Ірина Ваннікова, Богдан Ступка


Читайте також






Коментарі (6)
avatar
1
Як точно!
avatar
2
НЕ випадково, що смерть Ступки була топ-новиною на російських каналах і євроньюс, був він у великій пошані за усіх влад.
avatar
3
Дивно якщо не абсурд, коли зі скоморхів, лицеєєв, петрушек, клоунів, тобто артистів, які заробляють собі на життя за допомогою "чаво ізволітє" режесери-постановники і глядачі, намагаються начебто серйозні люди зробити їх діяльність прикладом для наслідування і шанування.
Є над чим замислитись...
Нами керують артисти?
avatar
4
Чудовий матеріал. Просто у корінь. Прикро тільки, що не зовсім вірно у часі. Але, мабуть, таки права авторка, заявивши про право порушити питання-відповідь І.Ванніковой,"великій" діячці частини українського політикума, похованого за хмарами президентських виборів 2010 року, навіть у таку сумну годину. І тема ваннікових , на жаль, супроводжує Україну впродовж століть. Ось і на 21 році життя , вступаючи у дорослість, рідна держава "зусиллями" схожих на "героїню" публікації пані Галини Ярмак, скоріш за все вимушена не рік і не два нести на своїх плечах отой тягар плебейства.
Яка ж то все таки гидота те життя з перманентно роззявленим ротом та виторищеними зеньками у напрямку північного сходу!? А ще сунуться у велику політику! Нема зміни еліт, а вірніше-відсутні умови та можливості. Ось і знов ці імена, кілька років тому зовсім нечуті та небачені на загал, сподіватимуться вкотре наблизитися до місця під купалом, яке у нас є для них набагато значущим ніж Сонце для Землі. І з цим прохідним квитком за маршрутом, який надасть право усвідомлювати себе великим і розумним, вони так і продовжуватиме мислити згаданими категоріями провінційних політиків. А ще - підживлювати навіть своїми безглуздими думками енергетику тих, яким виходить просто визначено стояти на колінах перед привідом минувшини, забуваючи про високий український дух.
avatar
5
Борисе, може треба менше бучних фраз, а більше діла.
Тож виходить, що у нас усі хто рветься у політику страшено заздрять артистам і беруть з них приклад?
Тому стільки галасу навколо їх життя, діяльності і особливо смерті?
avatar
6
Про небіжчиків не прийнято говорити негатив, ще й 9 днів не минуло, але скажу.
Пан Богдан Ступка - звичайний, хоча й талановитий заробітчанин, він їздив в Росію на заробітки, як це роблять мільйони українців. В кіно України для його таланту роботи не було.
avatar