Великі проблеми маленької Варви
Завдяки децентралізації Варва стала центром ОТГ, долучивши до себе кілька невеличких сусідніх сіл із шістьма сотнями мешканців.
Тут усе пов’язано з нафтовиками: і багатоповерхівки завдяки нафтовидобутку з’явилися, і дороги, і вся інфраструктура цього маленького симпатичного містечка. Звісно, в 90-ті, із занепадом видобутку, страждало і селище. Але тепер завдяки децентралізації Варва має шанс піднятися й ожити. Вона стала центром об’єднаної територіальної громади, долучивши до себе кілька невеличких сусідніх сіл із шістьма сотнями мешканців. Відповідно й отримали від Кабінету Міністрів лише 600 тисяч на розвиток сільської території. Це вартість одного трактора. А, скажімо, Коропська ОТГ, в якій 44 (!) села, отримала сім мільйонів! Відчуйте різницю, що називається...
До кабінету селищного голови Валентини Саверської-Лихошви треба пройти сходами на другий поверх адміністративного приміщення повз портрети всіх селищних голів, перший серед яких — Іван Лихошва. Так, це дід теперішньої голови. А сама вона була селищним головою раніше, і минулого року її знову обрали — вже як голову об’єднаної громади. У неї вже вісім років стажу керування громадою!
«Головувати в громаді я пішла з чудової посади — заступника директора гімназії, де могла б довго і спокійно працювати, адже любила свою роботу і діти любили мене, — каже Валентина Василівна. — Проте в певному віці, коли людське життя долає Рубікон, людина замислюється над сенсом життя і робить висновок... Одні, як Терещенки, Харитоненки, Симиренки, займаються меценатською діяльністю, а інші роблять те, що можуть зробити в силу своїх матеріальних та фізичних можливостей...»
Чому громада нечисленна?
Бо сусідні села «розбалувані» нафтовими грошима. Скажімо, Озеряни створили свою громаду, а ті села, що хотіли б приєднатися до Варви, — через межу. Тобто через Озеряни, адже закон не дозволяє приєднувати села, землі яких не дотикаються до земель ОТГ. Велике село Журавка ще досі живе колишньою колгоспною славою, не розуміючи, що вже треба рахувати і будувати життя по-новому. На зборах у Журавці посланцям-агітаторам Варви відрізали: «Стоятимемо до останнього!». Варвинчани у відповідь розказують історичні анекдоти, як журавці грабували варвинчан, коли ті поверталися з ярмарків у Ладані, — історична пам’ять, бува, підкидає такі вибрики...
Перші результати
Освітлення вулиць не було в усіх селах громади — тепер є. Для комунального господарства придбано техніку, вперше за багато років очищено центральне кладовище — майже півтора десятка машин сміття звідти вивезено. Звісно, тут би варто продумати, чому люди так гидять біля могил своїх предків, та наразі мова не про це... Налагоджено сортування сміття від багатоповерхівок (скла і пластику), встановлюються євроконтейнери на коліщатках
З початку року громада надає батькам немовлят по 5 тисяч гривень матеріальної допомоги. Ремонтуються автобусні зупинки в селах. Облаштовується смітник — вічна проблема Варви.
Камені спотикання
Перший — дірява фінансова ковдра, яку ОТГ перетягує з районною владою. У районному бюджеті банально не вистачає коштів на утримання своїх управлінців та інших бюджетників. Де взяти? Потрусити бюджет ОТГ, тим паче що саме мешканці Варви працюють у районних установах. Хоча ОТГ не є їх засновником.
У відкритому зверненні до земляків Валентина Саверська-Лихошва написала: «Вельмишановні мешканці, при зустрічі зі мною ви завжди запитуєте, чому не будуємо певні об’єкти; чому не ремонтуємо тверде покриття доріг у тій кількості, як би це було необхідно; чому не здійснюємо реконструкцію водогонів, адже маємо багатолітню проблему з водопостачанням; чому не здійснюємо розчищення снігу так, як це бажано робити (адже КП «Господар» не має важкої техніки і її придбати нема за що); чому очисні не працюють, як належить тощо. А на все це необхідні кошти. Тож, шановні мешканці ОТГ, усім нам необхідно визначитися, що ми хочемо: співфінансувати спеціалістів районних установ чи здійснювати розбудову ОТГ?».
Громада запланувала придбання однієї квартири для лікаря первинної медицини, 100 тисяч гривень направити на добудову пожежного ангара для ДСНС, 300 тисяч гривень — для придбання апарата УЗД, також було спрямовано кошти на придбання ліків за рецептами та забезпечення інвалідів технічними засобами в сумі 33 тисячі гривень, а до обласного бюджету направлено 234,9 тисячі гривень на придбання ліків для інсулінозалежних хворих. А ще необхідно здійснити реконструкцію очисних споруд (вартість робіт — 9,5 мільйона гривень); замінити систему опалення в дитсадках (3 мільйони гривень), здійснити реконструкцію даху ліцею № 2 — теж кілька мільйонів гривень, встановити GPS в освітніх закладах та закладах культури з метою підключення газопостачання восени поточного року, відкрити табір відпочинку «Сонечко» для дітей із багатодітних та знедолених родин — це майже 480 тисяч гривень тощо.
Але селищний голова капітулювала: «Після гучних протестів з боку окремих спеціалістів районних установ Варвинська селищна рада вирішила не ускладнювати ситуацію, піти назустріч працівникам і виділити кошти, хоча для виплати заробітної плати працівникам установ ОТГ не вистачає нині кілька мільйонів гривень. Тож, шановне товариство, плани соціально-економічного розвитку Варвинської ОТГ у 2019 році доведеться згорнути... За словами першого Президента України, маємо те, що маємо...».
Отакої. Фактично через ситуацію роздраю, коли лишаються і районний поділ з усіма наслідками, і утворюються нові громади, останні не розвиток отримують, а стають утримувачами районних установ.
Звісно, цей абсурд найбільш чітко видно у Сновському та Куликівському районах, які повністю ввійшли в ОТГ, але це не завадило існувати (на папері, але з виплатою зарплат, утриманням кабінетів, транспорту тощо) паралельно районним радам та адміністраціям. Без функцій, але із зарплатами. Багата Україна. Ви думаєте, що її тільки олігархи-товстосуми обкрадають?! Та на кожному кроці державні грошики витікають...
Питання номер раз...
Офіс керівника аграрної фірми Миколи Гайдая на в’їзді до Варви виділяється гострими фронтонами. А ще не так давно він керував усім районом. Тепер керує фракцією Аграрної партії в місцевій раді. Коли я запитав Валентину Саверську-Лихошву про відповідальність його та ще одного колишнього керівника району Віктора Кульбако, які завели очисні споруди на гору, створивши таким чином додаткові проблеми, вона чисто по- жіночому делікатно з’їхала з теми. Мовляв, тепер уже не встановити винних. Але факт залишається: замість економії доводиться витрачати великі кошти на закачування вгору рідини, яка підлягає очищенню. Звідси і зростання тарифів, не кажучи вже про зношуваність техніки і труб.
До 9,5 мільйона гривень, які потрібні для реконструкції очисних споруд, селищна рада ще закладає 2,8 мільйона гривень у свій бюджет та чекає більш як три мільйони від обласного екологічного фонду. Якщо найближчим часом не буде проведено реконструкцію, то продовження скиду зворотних стічних вод без очищення призведе до значного ускладнення екологічного стану. Також потрапляння неочищених каналізаційних стоків у русло річки Удай призведе до антисанітарії та зростання кількості інфекційних захворювань серед жителів громади.
Нещодавно у Варві знайомився з проблемою заступник голови обласної ради Арсен Дідур — на нараду він запросив і Миколу Гайдая: свої давні недоробки треба виправляти... Проте навіть у разі виділення мільйонів з екологічного фонду їх не вистачить на реконструкцію, якщо гроші буде перетягувати районна влада
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
Чернігівська область.
Тут усе пов’язано з нафтовиками: і багатоповерхівки завдяки нафтовидобутку з’явилися, і дороги, і вся інфраструктура цього маленького симпатичного містечка. Звісно, в 90-ті, із занепадом видобутку, страждало і селище. Але тепер завдяки децентралізації Варва має шанс піднятися й ожити. Вона стала центром об’єднаної територіальної громади, долучивши до себе кілька невеличких сусідніх сіл із шістьма сотнями мешканців. Відповідно й отримали від Кабінету Міністрів лише 600 тисяч на розвиток сільської території. Це вартість одного трактора. А, скажімо, Коропська ОТГ, в якій 44 (!) села, отримала сім мільйонів! Відчуйте різницю, що називається...
До кабінету селищного голови Валентини Саверської-Лихошви треба пройти сходами на другий поверх адміністративного приміщення повз портрети всіх селищних голів, перший серед яких — Іван Лихошва. Так, це дід теперішньої голови. А сама вона була селищним головою раніше, і минулого року її знову обрали — вже як голову об’єднаної громади. У неї вже вісім років стажу керування громадою!
«Головувати в громаді я пішла з чудової посади — заступника директора гімназії, де могла б довго і спокійно працювати, адже любила свою роботу і діти любили мене, — каже Валентина Василівна. — Проте в певному віці, коли людське життя долає Рубікон, людина замислюється над сенсом життя і робить висновок... Одні, як Терещенки, Харитоненки, Симиренки, займаються меценатською діяльністю, а інші роблять те, що можуть зробити в силу своїх матеріальних та фізичних можливостей...»
Чому громада нечисленна?
Бо сусідні села «розбалувані» нафтовими грошима. Скажімо, Озеряни створили свою громаду, а ті села, що хотіли б приєднатися до Варви, — через межу. Тобто через Озеряни, адже закон не дозволяє приєднувати села, землі яких не дотикаються до земель ОТГ. Велике село Журавка ще досі живе колишньою колгоспною славою, не розуміючи, що вже треба рахувати і будувати життя по-новому. На зборах у Журавці посланцям-агітаторам Варви відрізали: «Стоятимемо до останнього!». Варвинчани у відповідь розказують історичні анекдоти, як журавці грабували варвинчан, коли ті поверталися з ярмарків у Ладані, — історична пам’ять, бува, підкидає такі вибрики...
Перші результати
Освітлення вулиць не було в усіх селах громади — тепер є. Для комунального господарства придбано техніку, вперше за багато років очищено центральне кладовище — майже півтора десятка машин сміття звідти вивезено. Звісно, тут би варто продумати, чому люди так гидять біля могил своїх предків, та наразі мова не про це... Налагоджено сортування сміття від багатоповерхівок (скла і пластику), встановлюються євроконтейнери на коліщатках
З початку року громада надає батькам немовлят по 5 тисяч гривень матеріальної допомоги. Ремонтуються автобусні зупинки в селах. Облаштовується смітник — вічна проблема Варви.
Камені спотикання
Перший — дірява фінансова ковдра, яку ОТГ перетягує з районною владою. У районному бюджеті банально не вистачає коштів на утримання своїх управлінців та інших бюджетників. Де взяти? Потрусити бюджет ОТГ, тим паче що саме мешканці Варви працюють у районних установах. Хоча ОТГ не є їх засновником.
У відкритому зверненні до земляків Валентина Саверська-Лихошва написала: «Вельмишановні мешканці, при зустрічі зі мною ви завжди запитуєте, чому не будуємо певні об’єкти; чому не ремонтуємо тверде покриття доріг у тій кількості, як би це було необхідно; чому не здійснюємо реконструкцію водогонів, адже маємо багатолітню проблему з водопостачанням; чому не здійснюємо розчищення снігу так, як це бажано робити (адже КП «Господар» не має важкої техніки і її придбати нема за що); чому очисні не працюють, як належить тощо. А на все це необхідні кошти. Тож, шановні мешканці ОТГ, усім нам необхідно визначитися, що ми хочемо: співфінансувати спеціалістів районних установ чи здійснювати розбудову ОТГ?».
Громада запланувала придбання однієї квартири для лікаря первинної медицини, 100 тисяч гривень направити на добудову пожежного ангара для ДСНС, 300 тисяч гривень — для придбання апарата УЗД, також було спрямовано кошти на придбання ліків за рецептами та забезпечення інвалідів технічними засобами в сумі 33 тисячі гривень, а до обласного бюджету направлено 234,9 тисячі гривень на придбання ліків для інсулінозалежних хворих. А ще необхідно здійснити реконструкцію очисних споруд (вартість робіт — 9,5 мільйона гривень); замінити систему опалення в дитсадках (3 мільйони гривень), здійснити реконструкцію даху ліцею № 2 — теж кілька мільйонів гривень, встановити GPS в освітніх закладах та закладах культури з метою підключення газопостачання восени поточного року, відкрити табір відпочинку «Сонечко» для дітей із багатодітних та знедолених родин — це майже 480 тисяч гривень тощо.
Але селищний голова капітулювала: «Після гучних протестів з боку окремих спеціалістів районних установ Варвинська селищна рада вирішила не ускладнювати ситуацію, піти назустріч працівникам і виділити кошти, хоча для виплати заробітної плати працівникам установ ОТГ не вистачає нині кілька мільйонів гривень. Тож, шановне товариство, плани соціально-економічного розвитку Варвинської ОТГ у 2019 році доведеться згорнути... За словами першого Президента України, маємо те, що маємо...».
Отакої. Фактично через ситуацію роздраю, коли лишаються і районний поділ з усіма наслідками, і утворюються нові громади, останні не розвиток отримують, а стають утримувачами районних установ.
Звісно, цей абсурд найбільш чітко видно у Сновському та Куликівському районах, які повністю ввійшли в ОТГ, але це не завадило існувати (на папері, але з виплатою зарплат, утриманням кабінетів, транспорту тощо) паралельно районним радам та адміністраціям. Без функцій, але із зарплатами. Багата Україна. Ви думаєте, що її тільки олігархи-товстосуми обкрадають?! Та на кожному кроці державні грошики витікають...
Питання номер раз...
Офіс керівника аграрної фірми Миколи Гайдая на в’їзді до Варви виділяється гострими фронтонами. А ще не так давно він керував усім районом. Тепер керує фракцією Аграрної партії в місцевій раді. Коли я запитав Валентину Саверську-Лихошву про відповідальність його та ще одного колишнього керівника району Віктора Кульбако, які завели очисні споруди на гору, створивши таким чином додаткові проблеми, вона чисто по- жіночому делікатно з’їхала з теми. Мовляв, тепер уже не встановити винних. Але факт залишається: замість економії доводиться витрачати великі кошти на закачування вгору рідини, яка підлягає очищенню. Звідси і зростання тарифів, не кажучи вже про зношуваність техніки і труб.
До 9,5 мільйона гривень, які потрібні для реконструкції очисних споруд, селищна рада ще закладає 2,8 мільйона гривень у свій бюджет та чекає більш як три мільйони від обласного екологічного фонду. Якщо найближчим часом не буде проведено реконструкцію, то продовження скиду зворотних стічних вод без очищення призведе до значного ускладнення екологічного стану. Також потрапляння неочищених каналізаційних стоків у русло річки Удай призведе до антисанітарії та зростання кількості інфекційних захворювань серед жителів громади.
Нещодавно у Варві знайомився з проблемою заступник голови обласної ради Арсен Дідур — на нараду він запросив і Миколу Гайдая: свої давні недоробки треба виправляти... Проте навіть у разі виділення мільйонів з екологічного фонду їх не вистачить на реконструкцію, якщо гроші буде перетягувати районна влада
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
Чернігівська область.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |