Гарафина (Гарафіна) Петрівна Маковій (Карча) народилась 2 лютого 1949 року в с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області. Закінчила філологічний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Працювала вчителькою української мови, літератури та народознавства. Як можна зрозуміти з її книг, з 90-х років почала проводити індивідуальні зустрічі, розкриваючи людям «таємницю гріха», яка нібито відкрита їй безпосередньо Господом.
У 1995 р. засновує «Народознавчо-просвітницьке товариство «Факел»», та однойменне видавництво, розпочинає друк книжок та газети «Економічно-благочестивий вісник». З цього часу особисті прийоми припиняються.
Всі свої міркування та вказівки Г . Маковій вважає і оголошує таким, що нібито вони безпосередньо отримані від Бога. Вона вважає, що має особливі дарування, які називає «наддарами Святого Духа». Слова «почула на молитву…», «на молитву Господь показує…», «ставлю на молитву…» та інші подібні зустрічаються майже на кожній сторінці її текстів. Тобто свої «одкровення» Гарафіна Маковій отримує тоді, коли забажає – «поставивши на молитву». На цій підставі всі твердження Г. Маковій її послідовниками мусять обов’язково сприйматися як беззаперечна істина, отримана «від Бога». Таким чином вона привласнює абсолютну владу спрямовувати дії своїх послідовників нібито з вказівки самого Господа.
Г. Маковій та її послідовники вважають себе справжніми християнами, проте від православ’я її вчення бере лише зовнішню сторону: відвідування храму, молитви, пости, використання свічок, освяченої води, тощо. Але ставлення до таїнств, обрядів і церковних речей носить швидше «магічний» характер.
1. На підставі аналізу публікацій Гарафини Петрівни Маковій та її послідовників визнати, що її вчення істотно суперечить вченню Православної Церкви, тому що містить елементи:
- окультизму,
- язичництва і магії,
- анімізму (віри у існування особливих духів неживої природи),
- духовної самоомани (облещення),
- марновірств,
- вірувань у переселення душ, карму та інші елементи нехристиянських віровчень і практик, які прямо суперечать Священному Писанню, Священному Переданню та вченню Православної Церкви.
У зв’язку з цим лжевчення Г. Маковій підлягає засудженню. Визнати, що воно підпадає під дію п. 14 Постанов Архієрейського Собору УПЦ Київського Патріархату від 14 травня 1999 р., яким засуджено окультні вчення.
2. Категорично заборонити підтримку та розповсюдження з боку вірних Київського Патріархату лжевчення Г. Маковій у будь-якій формі, в т.ч. через її газету та книги. Прихильники цього лжевчення зобов’язані полишити його та повернутися до істинної православної віри через прийняття таїнства Покаяння. Клірики, які є прихильниками лжевчення Г. Маковій, підлягають забороні до повного і правдивого покаяння.
3. Закликати пастирів і паству бути пильними та не дозволяти окультним і язичницько-магічним вченням й практикам під виглядом народних обрядів і звичаїв проникати у православне середовище.
Синод Української Православної Церкви Київського патріархату під головуванням Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета розглянув питання про вчення Гарафіни Маковій. 
