Картата ковдра
У судах над корупціонерами часто доводилось бачити нехитрий прийом: коли іде до недоброго для них рішення, вони терміново «захворівають».Викликають «швидку». Лікарі, замотуючи їх у стандартну картату ковдру, увозили «на процедури». Таким чином купувалось трохи часу.
Картата ковдра стала символом примітивного крутійства для ухилення від відповідальності.
Сьогодні «картату ковдру» було продемонстровано у Верховному Суді. Не зʼявилась, «захворіла» представник Зеленського.
Притому є нюанс. І не один. Адже це - адміністративний процес.
Перше. Не зʼявився не «представник». Фактично не зʼявився Зеленський. Бо є принцип «самопредставництва».
Стороною є Президент як інститут - а отже якийсь представник мав би бути. На Держуправління справами, в якому співробітники ОПи отримують зарплату, зрештою, цього року в бюджеті передбачено 5,25 млрд грн, минулого - 4,2…
Тож це не «не знайшли, кого послати» - це свідома позиція не зʼявлятися. Навіщо? Бо усвідомили поразку.
Бо друге. Адміністративний процес має важливі особливості. Тут не зʼясовують вину, як у кримінальному. І тут не змагаються із своїми «правдами», як у цивільному. Тут державний орган має довести законність своїх дій людині, чиї права порушено. Неявка - визнання, що аргументів немає.
Зрештою, третє. Після рішення ЄСПЛ по попередніх санкціях фактично закладено прецедент: Президент _мусить_ обґрунтовувати свої санкційні рішення. «Дискреція», на яку намагалися послатись представники влади, не працює. «Дискреція» - це не сваволя, а можливість обрати між різними законними рішеннями.
Законного рішення накласти санкції на фізичну особу-громадянина України, яка не є терористом - не існує.
Тож, між гучними кадровими рішеннями, в суді Зеленський загорнувся у «картату ковдру».
Виграє час до кінця місяця - певне, щоб встигнути зміцнити під себе «вертикаль», і натиснути на суд. Щоб замість виборів, коли б вони не були, пройшли «вибори» його, себелюбного.
От тільки намагання зробити з України росію, білорусь чи Венесуелу не пройдуть.
Якщо Зеленському не вистачило без малого семи років на посаді, щоб це зрозуміти - навчить життя. Але тоді і картата ковдра не врятує
Ростислав ПАВЛЕНКО
Картата ковдра стала символом примітивного крутійства для ухилення від відповідальності.
Сьогодні «картату ковдру» було продемонстровано у Верховному Суді. Не зʼявилась, «захворіла» представник Зеленського.
Притому є нюанс. І не один. Адже це - адміністративний процес.
Перше. Не зʼявився не «представник». Фактично не зʼявився Зеленський. Бо є принцип «самопредставництва».
Стороною є Президент як інститут - а отже якийсь представник мав би бути. На Держуправління справами, в якому співробітники ОПи отримують зарплату, зрештою, цього року в бюджеті передбачено 5,25 млрд грн, минулого - 4,2…
Тож це не «не знайшли, кого послати» - це свідома позиція не зʼявлятися. Навіщо? Бо усвідомили поразку.
Бо друге. Адміністративний процес має важливі особливості. Тут не зʼясовують вину, як у кримінальному. І тут не змагаються із своїми «правдами», як у цивільному. Тут державний орган має довести законність своїх дій людині, чиї права порушено. Неявка - визнання, що аргументів немає.
Зрештою, третє. Після рішення ЄСПЛ по попередніх санкціях фактично закладено прецедент: Президент _мусить_ обґрунтовувати свої санкційні рішення. «Дискреція», на яку намагалися послатись представники влади, не працює. «Дискреція» - це не сваволя, а можливість обрати між різними законними рішеннями.
Законного рішення накласти санкції на фізичну особу-громадянина України, яка не є терористом - не існує.
Тож, між гучними кадровими рішеннями, в суді Зеленський загорнувся у «картату ковдру».
Виграє час до кінця місяця - певне, щоб встигнути зміцнити під себе «вертикаль», і натиснути на суд. Щоб замість виборів, коли б вони не були, пройшли «вибори» його, себелюбного.
От тільки намагання зробити з України росію, білорусь чи Венесуелу не пройдуть.
Якщо Зеленському не вистачило без малого семи років на посаді, щоб це зрозуміти - навчить життя. Але тоді і картата ковдра не врятує
Ростислав ПАВЛЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |