Вбивця чернігівських інкасаторів утік у Росію
ДНК-експертиза підтвердила, що спалені в броньованій машині Приватбанку тіла належать інкасатором 46-річному Юрію Магдибору, Володимиру Гончару, 45 років, та 43-річному Андрію Новікову. 23 жовтня поблизу села Скорінець Чернігівського району невідомі спалили мікроавтобус інкасаторів. Украли 10,5 млн грн, $150 тис. та 30 тис. євро.
За неофіційною версією, одному з інкасаторів подзвонив колега з банку.
— Сказав, що зламався автомобіль і попросив підвезти до Чернігова. Його підібрали в селі Прогрес Козелецького району. Він застрелив інкасатора, що був другому відсіку автомобіля. Потім вистрелив у потилицю тому, який сидів біля водія. Під прицілом змусив колегу звернути з траси на лісову дорогу, що веде до села Скорінець. За 200 метрів убив і його, — розповідають анонімно. — Слідом за інкасаторським авто їхали спільники вбивці. Вони перевантажили гроші й підпалили машину. Наступного дня інкасатор-нападник вийшов на роботу в банк. Мав обпечені руки й потилицю. Пояснив, що обпікся вдома. Служба безпеки банку й правоохоронці не схопили його одразу. Хотіли простежити, щоб вийти на подільника й дізнатися де сховані гроші. Та інкасатор устиг втекти в Росію. Відомо, що він — колишній прикордонник.
Інкасатори 23 жовтня везли гроші з Києва в Чернігів. За дві години після виїзду, о 13.44, до банку надійшов тривожний сигнал. Зв'язку з екіпажем не було. Навігатор показав, що за селом Красне Чернігівського району інкасаторський автомобіль відхилився від маршруту на 200 м у бік села Скорінець. Це за 25 км від Чернігова. З банку повідомили міліцію.
Автомобіль горів. Через велике полум'я до нього не можна було підступитися ближче, ніж на 5 м. Коли загасили, побачили відчинені двері першого відсіку й три обвуглені трупи. Через високу температуру броньоване лобове скло розплавилося й затекло всередину автомобіля.
Водій сидів за кермом, схилившись на плече інкасатора поруч. Той сперся на двері. У нього було видно мозок. Від бронежилета лишилася металева пластина на спині. Третій загиблий лежав біля дверей до другого відсіку. В салоні знайшли пістолет. Зброя двох інших працівників зникла. Також у машині були залишки мобільних телефонів і документи інкасаторів.
У другому відсіку автомобіля залишилися тільки обгорілі рулони паперу для банкоматів.
Метрів за 20 від машини над дорогою міліціонери побачили три невеликі згарища з рештками рукавичок, лямок інкасаторської сумки. Метрів за 50 — пляшку з-під пального на 5 л.
Усі загиблі — з Чернігова.
Двері квартири Юрія Магдибора відчиняє жінка в чорній хустині. Називається дружиною, імені не каже.
— Про все дізналася з новин. Не хочу нічого розповідати, — говорить.
У помешканні, де жив Володимир Гончар, гамірно. Батьки Володимира бавлять двох онуків.
— Про трагедію повідомило начальство сина. Син працював у Приватбанку шість років, — каже батько Степан Петрович. Із дверей визирає дівчинка віком до двох років. — Це його донька.
— Дізнавайтеся все на роботі, ми нічого не знаємо. У нас діти, — закриває двері мати загиблого.
У квартирі, де прописаний Андрій Новіков, ніхто не відчиняє. Сусіди розповідають, що тут живе його батько. Андрія ж востаннє бачили чотири місяці тому, коли померла мати. Кажуть, раніше Новіков працював у архіві СБУ.
Валентина ОСТЕРСЬКА Газета по-українськи
За неофіційною версією, одному з інкасаторів подзвонив колега з банку.
— Сказав, що зламався автомобіль і попросив підвезти до Чернігова. Його підібрали в селі Прогрес Козелецького району. Він застрелив інкасатора, що був другому відсіку автомобіля. Потім вистрелив у потилицю тому, який сидів біля водія. Під прицілом змусив колегу звернути з траси на лісову дорогу, що веде до села Скорінець. За 200 метрів убив і його, — розповідають анонімно. — Слідом за інкасаторським авто їхали спільники вбивці. Вони перевантажили гроші й підпалили машину. Наступного дня інкасатор-нападник вийшов на роботу в банк. Мав обпечені руки й потилицю. Пояснив, що обпікся вдома. Служба безпеки банку й правоохоронці не схопили його одразу. Хотіли простежити, щоб вийти на подільника й дізнатися де сховані гроші. Та інкасатор устиг втекти в Росію. Відомо, що він — колишній прикордонник.
Інкасатори 23 жовтня везли гроші з Києва в Чернігів. За дві години після виїзду, о 13.44, до банку надійшов тривожний сигнал. Зв'язку з екіпажем не було. Навігатор показав, що за селом Красне Чернігівського району інкасаторський автомобіль відхилився від маршруту на 200 м у бік села Скорінець. Це за 25 км від Чернігова. З банку повідомили міліцію.
Автомобіль горів. Через велике полум'я до нього не можна було підступитися ближче, ніж на 5 м. Коли загасили, побачили відчинені двері першого відсіку й три обвуглені трупи. Через високу температуру броньоване лобове скло розплавилося й затекло всередину автомобіля.
Водій сидів за кермом, схилившись на плече інкасатора поруч. Той сперся на двері. У нього було видно мозок. Від бронежилета лишилася металева пластина на спині. Третій загиблий лежав біля дверей до другого відсіку. В салоні знайшли пістолет. Зброя двох інших працівників зникла. Також у машині були залишки мобільних телефонів і документи інкасаторів.
У другому відсіку автомобіля залишилися тільки обгорілі рулони паперу для банкоматів.
Метрів за 20 від машини над дорогою міліціонери побачили три невеликі згарища з рештками рукавичок, лямок інкасаторської сумки. Метрів за 50 — пляшку з-під пального на 5 л.
Усі загиблі — з Чернігова.
Двері квартири Юрія Магдибора відчиняє жінка в чорній хустині. Називається дружиною, імені не каже.
— Про все дізналася з новин. Не хочу нічого розповідати, — говорить.
У помешканні, де жив Володимир Гончар, гамірно. Батьки Володимира бавлять двох онуків.
— Про трагедію повідомило начальство сина. Син працював у Приватбанку шість років, — каже батько Степан Петрович. Із дверей визирає дівчинка віком до двох років. — Це його донька.
— Дізнавайтеся все на роботі, ми нічого не знаємо. У нас діти, — закриває двері мати загиблого.
У квартирі, де прописаний Андрій Новіков, ніхто не відчиняє. Сусіди розповідають, що тут живе його батько. Андрія ж востаннє бачили чотири місяці тому, коли померла мати. Кажуть, раніше Новіков працював у архіві СБУ.
Валентина ОСТЕРСЬКА Газета по-українськи
Читайте також |
Коментарі (0) |