Вавки з "Мічурінкою"

Непозбувні стереотипи. Як поет - то Пушкін, як садівник - то Мічурін.

Колись і в моєму рідному селі стояв пам‘ятник Мічуріну. Ні-ні, у моїх краях він і ногою не ступив. Та й для теплої, виноградної Буковини з його сортів - жодної користі. Просто чужа імперія таким чином мітила завойовану територію. Всі ці пам’ятники й вулиці Пушкіна, Суворова, Толстого, Мічуріна і т.п. у кожному місті й містечку.

Гіпсовий Мічурін з мого села давно розвалився. А нав‘язані вавки в голові, дивись ти, не вивелися. На цю «Мичуринку» я натрапила в універсамі на Оболоні. От що-що, а це вапно я точно не куплятиму.

Зірка МЕНЗАТЮК