Василь Нечепа : “ У мене політика одна — Україна”.
За попередньою домовленістю голови наглядової ради Благодійного фонду “Ніжен” М.П.Шкурка , під час вшанувань 150-річчя перепоховання Т.Шевченка, до Ніжина знову завітав відомий кобзар-лірник, народний артист України та лавреат Шевченківської премії Василь Григорович Нечепа.
Пан Василь - унікальний співак-музикант, нині єдиний представник старосвітської (але розвинутої ним!) чернігівської кобзарської школи, яку Гнат Хоткевич, загальновизнаний авторитет з історії кобзарства, вважав найдавнішою в Україні. А ще, В.Нечепа - прямий спадкоємець і продовжувач творчості Т.Пархоменка та його учня-лірника О.Гребеня.
Виступ було приурочено до Дня української писемності та мови, який щороку відзначається 9 листопада.
На початку концерту Наталія Іванівна Книпа, доцент кафедри української мови НДУ ім. Миколи Гоголя, розповіла про історію нашої мови, її становлення та розвиток, про століття прямих заборон і переслідувань, прихованого підступного витіснення її з публічного вжитку. Саме завдяки феномену кобзарства виживала наша дума й мова.
Слухачі могли почути козацькі пісні: “Про Морозенка”, “Дума про Батурин». Згадав кобзар і про славного гетьмана Івана Мазепу та Батуринську трагедію. Адже, саме у ці листопадові дні вшановується пам’ять оборонців та жителів Батурина, які були у 1708 році жорстоко замордовані російськими військами Меншикова.
Під час виступу кобзар-лірник демонстрував у запису звуки музичних інструментів з кісток мамонтів — ці інструменти, вік яких 15 тис. років до н.е., було знайдено у Мезині на Чернігівщині 1908 року.
По закінченні виступу глядачі стоячи аплодували таланту артиста.
Навзаєм кобзар-лірник подарував музичній школі, де проходив виступ, компакт-диск зі звуками інструментів, зроблених з мамонтових кісток, збірку українських народних пісень, компакт-диски з програмами власного виконання.
Сергій Олександрович Голуб, директор музичної школи, висловив сподівання, що подія послужить популяризації кобзарського мистецтва у місті.
Концерт відбувся за сприяння Асоціації “Об'єднання підприємств Ніжинщини”, Благодійного фонду”Ніжен”, Ніжинського міського відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки.
Микола НАУМЕНКО
Пан Василь - унікальний співак-музикант, нині єдиний представник старосвітської (але розвинутої ним!) чернігівської кобзарської школи, яку Гнат Хоткевич, загальновизнаний авторитет з історії кобзарства, вважав найдавнішою в Україні. А ще, В.Нечепа - прямий спадкоємець і продовжувач творчості Т.Пархоменка та його учня-лірника О.Гребеня.
Виступ було приурочено до Дня української писемності та мови, який щороку відзначається 9 листопада.
На початку концерту Наталія Іванівна Книпа, доцент кафедри української мови НДУ ім. Миколи Гоголя, розповіла про історію нашої мови, її становлення та розвиток, про століття прямих заборон і переслідувань, прихованого підступного витіснення її з публічного вжитку. Саме завдяки феномену кобзарства виживала наша дума й мова.
Слухачі могли почути козацькі пісні: “Про Морозенка”, “Дума про Батурин». Згадав кобзар і про славного гетьмана Івана Мазепу та Батуринську трагедію. Адже, саме у ці листопадові дні вшановується пам’ять оборонців та жителів Батурина, які були у 1708 році жорстоко замордовані російськими військами Меншикова.
Під час виступу кобзар-лірник демонстрував у запису звуки музичних інструментів з кісток мамонтів — ці інструменти, вік яких 15 тис. років до н.е., було знайдено у Мезині на Чернігівщині 1908 року.
По закінченні виступу глядачі стоячи аплодували таланту артиста.
Навзаєм кобзар-лірник подарував музичній школі, де проходив виступ, компакт-диск зі звуками інструментів, зроблених з мамонтових кісток, збірку українських народних пісень, компакт-диски з програмами власного виконання.
Сергій Олександрович Голуб, директор музичної школи, висловив сподівання, що подія послужить популяризації кобзарського мистецтва у місті.
Концерт відбувся за сприяння Асоціації “Об'єднання підприємств Ніжинщини”, Благодійного фонду”Ніжен”, Ніжинського міського відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки.
Микола НАУМЕНКО
Читайте також |
Коментарі (0) |