В міністерство призначили гомосексуаліста
Окей, розповім про це. Бо сьогодні прям всі про це заговорили.
Так от...
У четвер, 25 вересня, ми всі разом дізнаємося з наших джерел, що на посаду заступника Міністра культури та стратегічних комунікацій готують парубка, який трошки тойво.
Серед головних його досягнень:
- є гомосескуалістом і, що важливо, - саме лгбт-активістом;
- брав участь у гей-парадах;
- випускник могилянки.
В принципі - все сходиться, все гармонійно.
Єдине, що не гармонійно - його претензія на крісло заступника міністра культури. І ще конкретніше - бути куратором напрямку національних музеїв, бібліотек і культурної спадщини. Тобто відповідати за те, що формує національну ідентичнсість.
Музейники, бібліотекарі і діячі культури, звісно, в шокє, коли дізналися, що їм готують такого шефа, який до всіх цих питань ніколи в житті не мав жодного стосунку. І більше того - просуває світогляд, ворожий до української національної ідентичності.
Напередодні призначення Іван Вербицький - йдеться саме про нього - оперативно повидаляв з своїх соціальних мереж фото, які свідчать про його бурхливий лгбт-активізм. Утім ми віднайшли відповідні матеріали і у п'ятницю, 26 вересня, першими публікуємо новину "Кабмін призначив гомосексуаліста та учасника «гей-парадів» заступником Міністра культури та стратегічних комунікацій України".
Цей наш текст набув дуже широкого резонансу і після цього у суботу про це заговорили всі медіа. Взагалі це призначення - це провал. Це демонстрація найгірших проявів непотизму, при чому непотизму за ознакою сексуальної, перепрошую, орієнтації. Це такий собі нови вид непотизму.
Т.в.о. міністра культури Бережна, представляючи Вербицького, пише про його головне досягнення: "Під його керівництвом Cedos реалізував проєкт «Community reBuilding», що став переможцем конкурсу «New European Bauhaus Prize 2024»." Ясно, що для всіх вас ці назви - порожній звук. Бо це дійсно і є поружній звук. Цей конкурс - це просто конкурс малюнків про створення громадських просторів на ідейній основі всяких там зелених та екологістів.
Через Cedos Вербицького щороку ̶р̶о̶з̶п̶и̶л̶ю̶в̶а̶л̶и̶с̶я̶ витрачалися сотні тисяч доларів донорських коштів. Тобто Вербицький це просто черговий грантовий винтик, вбудований тепер в державний механізм. Всі ці люди не мають нічого спільного з державотворенням, україноцентризмом, українськими національними інтересами і, власне, українською культурою. Абсолютно сторонні елементи.
Таких в урядових і державних установах дуже багато. Просто Вербицький - аж занадто нахабна і ганебна історія.
Бойовим військовим і ветеранам, які поклали свої роки і здоров'я за державу, серед яких повно справжніх діячів культури, звісно, немає місця у владі. Бо вони на гей-паради не ходили і не ходитимуть.
Бруд і сморід навколо нас.
Але лад буде наведено.
Руслан КУХАРЧУК
Так от...
У четвер, 25 вересня, ми всі разом дізнаємося з наших джерел, що на посаду заступника Міністра культури та стратегічних комунікацій готують парубка, який трошки тойво.
Серед головних його досягнень:
- є гомосескуалістом і, що важливо, - саме лгбт-активістом;
- брав участь у гей-парадах;
- випускник могилянки.
В принципі - все сходиться, все гармонійно.
Єдине, що не гармонійно - його претензія на крісло заступника міністра культури. І ще конкретніше - бути куратором напрямку національних музеїв, бібліотек і культурної спадщини. Тобто відповідати за те, що формує національну ідентичнсість.
Музейники, бібліотекарі і діячі культури, звісно, в шокє, коли дізналися, що їм готують такого шефа, який до всіх цих питань ніколи в житті не мав жодного стосунку. І більше того - просуває світогляд, ворожий до української національної ідентичності.
Напередодні призначення Іван Вербицький - йдеться саме про нього - оперативно повидаляв з своїх соціальних мереж фото, які свідчать про його бурхливий лгбт-активізм. Утім ми віднайшли відповідні матеріали і у п'ятницю, 26 вересня, першими публікуємо новину "Кабмін призначив гомосексуаліста та учасника «гей-парадів» заступником Міністра культури та стратегічних комунікацій України".
Цей наш текст набув дуже широкого резонансу і після цього у суботу про це заговорили всі медіа. Взагалі це призначення - це провал. Це демонстрація найгірших проявів непотизму, при чому непотизму за ознакою сексуальної, перепрошую, орієнтації. Це такий собі нови вид непотизму.
Т.в.о. міністра культури Бережна, представляючи Вербицького, пише про його головне досягнення: "Під його керівництвом Cedos реалізував проєкт «Community reBuilding», що став переможцем конкурсу «New European Bauhaus Prize 2024»." Ясно, що для всіх вас ці назви - порожній звук. Бо це дійсно і є поружній звук. Цей конкурс - це просто конкурс малюнків про створення громадських просторів на ідейній основі всяких там зелених та екологістів.
Через Cedos Вербицького щороку ̶р̶о̶з̶п̶и̶л̶ю̶в̶а̶л̶и̶с̶я̶ витрачалися сотні тисяч доларів донорських коштів. Тобто Вербицький це просто черговий грантовий винтик, вбудований тепер в державний механізм. Всі ці люди не мають нічого спільного з державотворенням, україноцентризмом, українськими національними інтересами і, власне, українською культурою. Абсолютно сторонні елементи.
Таких в урядових і державних установах дуже багато. Просто Вербицький - аж занадто нахабна і ганебна історія.
Бойовим військовим і ветеранам, які поклали свої роки і здоров'я за державу, серед яких повно справжніх діячів культури, звісно, немає місця у владі. Бо вони на гей-паради не ходили і не ходитимуть.
Бруд і сморід навколо нас.
Але лад буде наведено.
Руслан КУХАРЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |