В Халявинському лісі згадували злочини радянської і путінської Росії

18 травня під Черніговом у лісі біля автошляху у бік Гомеля на території Халявинської сільської ради Чернігівського району вже традиційно проведено жалобний захід вшанування пам’яті жертв політичних репресій радянського режиму. На цьому місці у 1937–1938 років, тобто в часи так званого «Великого терору», кати НКВС таємно ховали трупи розстріляних у Чернігові за вироками позасудових «трійки» і «двійки». Пам’ятний знак «Жертвам сталінських репресій 30-40-х – початку 50-х років ХХ ст.» встановлено у 1989 році.

У 1937–1938 роках у Чернігівській області за ухвалами позасудових «трійки» та «двійки» репресовано 9.181 людину, з них: розстріляно 4.852 людини, ув’язнено 3.966 людей, направлено на дослідування справи 363 заарештованих осіб.
Показово, що 9 серпня 1937 року на першому засіданні «трійки» в Чернігівській області в складі першого секретаря обкому Компартії (більшовиків) України Маркитана, начальника Управління НКВС по Чернігівській області Корнєва, прокурора області Склярського було розглянуто список «ворогів народу» з 26 осіб. «Трійка» ухвалила розстріляти 20 чоловік, справи на 6 осіб відправити на дослідування. До речі, вже 29 серпня цього ж року вже Маркитана було заарештовано як «ворога народу», в наступному році – його наступника Михайлова, який теж був у складі «трійці». Відомо, що у ці роки було розстріляно в СРСР 20.000 чекістів. Таким чином, комуністичний терористичний режим позбавлявся виконавців своїх злочинів (тільки в 1937–1938 роках в СРСР репресовано 1,7 млн. людей).

Співвідношення між числом розстрілів і ув’язненням репресованих під час «Великого терору» на Чернігівщині показує кровожерливість режиму та його виконавців. Доля 363 осіб, справи яких відправлено на дослідування невідома. Одночасно впродовж цих двох років продовжувалися репресії за судовою, «законною» схемою і тому число жертв репресій набагато більша. Так, тільки у 1937 році в Чернігівській області було репресовано понад 9,5 тис. громадян.

Жалобний захід з вшанування пам'яті жертв політичних репресій проведено за участі голови Чернігівської облдержадміністрації Володимира ІВАШКА, заступника голови Чернігівської обласної ради Валентина МЕЛЬНИЧУКА, секретаря Чернігівської міської ради Владислава КУХАРЯ, першого заступника голови Чернігівської райдержадміністрації Анатолія КРУГОЛА, представників Українського інституту національної пам’яті, обласних установ та організацій, громадськості, учнів Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Присутні поклали квіти до пам’ятного знаку та вшанували пам'ять жертв політичних репресій хвилиною мовчання.

Заупокійну литію відправив Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Української Православної церкви Київського патріархату ЄВСТРАТІЙ.

Під час заходу учасники згадали і про депортацію кримських татар, яка в цей день 70 років потому була проведена сталінським режимом. Злочином проти людяності щодо цілого кримськотатарського народу назвав цю спецоперацію військ НКВС та армійських частин заступник голови – керівник апарату Чернігівської облдержадміністрації Сергій ЖУРМАН. Він від чернігівської громади висловив солідарність із кримськотатарським народом, який вже в наш час бореться за свої невід’ємні права в окупованому Російською Федерацією Криму.

Представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій БУТКО поінформував учасників заходу та журналістів, що вперше у січні–лютому 1918 року жителі Чернігова постраждали від політичних репресій більшовиків – замоскворецького червоногвардійського загону, а 30 листопада 1988 року випустили на волю останнього політичного в’язня в СРСР – відомого дисидента-демократа, борця за незалежність України Левка Лук’яненка, уродженця с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області.

Про своїх репресованих комуністичним режимом дідів згадали онуки: Юрій СОКОЛОВ, громадський діяч, депутат Новозаводської районної ради у м. Чернігові, та Микола ТИХОНОВ, директор фірми з м. Ромни Сумської області. Знаково, що саме Юрій СОКОЛОВ, який у 1987–1988 роках очолював пошукову групу учнів чернігівських шкіл, знайшов місце поховання репресованих біля с. Халявин. Він передав результати пошуку обласній організації «Меморіал».

Олександр Майшев
член Національної спілки журналістів України