реклама партнерів:
Головна › Новини › КУЛЬТУРА
V «Карнабідівські читання» відбулися в онлайн-режимі
27-Лис-20 490 0.0 0
Враховуючи карантинні обмеження V «Карнабідівські читання», які набувають все більшої популярності, відбулися 26-27 листопада в онлайні-режимі. Проте, це не завадило науковцям: вони не лише виступали з доповідями, а також жваво і плідно дискутували.
Організатор наукової конференції: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».

Цього року Карнабідівські читання зібрали широке коло дослідників, зокрема, з Києва, Харкова, Чернігова, Новгород-Сіверська,Чигирина. Обговорювались дві теми: «Лазар Баранович та його доба» і «Охорона історико-культурної спадщини». Обидві актуальні. Адже, цього року відзначається 400-річчя з часу народження визначного письменника, церковного і політичного діяча Лазаря Барановича. Важливим є і питання дослідження та збереження пам’яток минулого.
До речі, Карнабідівські читання, започатковані у 2013 році, проводяться з метою привернути увагу до пам’яткоохоронної та краєзнавчої діяльності на Чернігівщині в ХІХ — на поч. ХХІ століть, а також питань збереження старожитностей Чернігова, відновлення пам’яток архітектури та історії Чернігово-сіверського краю. Власне й назва читань — Карнабідівські, нагадують нам про невтомного захисника старовини — Андрія Антоновича Карнабіду.

На V «Карнабідівських читаннях», зокрема, з доповідями виступили:
– докторка філологічних наук, завідувачка кафедри історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Олена Матушек — «Лазар Баранович — патріарх Никон: зміст і контекст діалогу»;
– кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна — «Чернігівський архієпископ Лазар Баранович: церковний політичний діяч та письменник»;
– історикиня, кандидатка історичних наук Ольга Гейда — «Андрій Страдомський — перший біограф Лазаря Барановича»;
– доктор філософських наук, професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Володимир Личковах — «Музей-заповідник «Ганнина пустинь» з точку зору культурології»;
– заступник генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Алла Доценко — «Полкова скарбниця у м. Прилуках — пам’ятка архітектури поч. ХVІІІ ст.»;
– аспірант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, молодший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська» Олександр Ганшин — «Нова атрибуція фрески невідомого святого воїна-мученика південної нави Кирилівської церкви Києва (південний пілон південно-західного підкупольного опорного стовпа)»;
– мистецтвознавиця-експертка, заступниця директора з навчально-виховної роботи КЗ ПМО «Чернігівська дитяча художня школа» Інна Васюта — «Чернігівська архітектурна школа як культурно-творчий феномен у середньовічній історії України-Руси»;
– художник-реставратор відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Олександр Ткач — «Дослідження написів на іконі «Охтирської Божої Матері» з фондів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» під час проведення консерваційно-реставраційних заходів»;
– старша наукова співробітниця відділу давньоруської літератури Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» Олена Бунак — «Повернув Новгород-Сіверському славу»;
– кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Інна Непотенко — «Церковна знаковість у Чернігові в руслі формування радянських маркерів 1918-1921 рр.»;
– завідуючий науково-дослідного відділу «Охорона пам’яток» Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» Геннадій Марченко — «Удосконалення фортифікаційних споруд Лисогірського форту в 70-х роках ХІХ ст.»;
– молодша наукова співробітниця науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Тетяна Миколайко — «Боротьба вірян Чернігова за відкриття Троїцького собору 1962-1970-ті роки»;
– кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська», старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Дмитро Гордієнко — «Архієпископ Лазар Баранович: між автокефалією та анексією».

За результатами читань наступного року планується видати збірник наукових праць «Карнабідівські читання».






Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Чернігів стародавній, наукова конференція, Карнабідівські читання


Читайте також



Коментарі (0)
avatar