УПЦ МП знову програла суд
Утретє за останній рік Київська митрополія Української православної церкви (УПЦ МП) потерпіла гучне судове фіаско (про попередні дві справи «Главком» писав тут і тут). Релігійна організація під проводом митрополита Онуфрія вкотре не зуміла спростувати канонічний зв’язок з Московським патріархатом. Враховуючи нещодавно прийнятий Радою так званий «церковний» закон, ці судові позови – прецеденти, які на практиці демонструють численним парафіям УПЦ МП, як протидіяти забороні їхньої діяльності.
Промосковська церква просила визнати нечинним сам Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом, затверджений наказом Державної служби з етнополітики від 27 січня 2023 року.
Експерти досліджували різні документи. Серед них Статут про управління Української православної церкви, прийнятий 27 травня 2022 року; «Грамота Олексія II, Божою милістю Патріарха Московського і всієї Русі Митрополиту Київському і всієї України Філарету» від 27 жовтня 1990 року, згадана у Статуті УПЦ; Рішення Архієрейського Собору РПЦ від 25-27 жовтня 1990 року щодо статусу Української православної церкви; чинну редакцію Статуту РПЦ від 2017 року, два листи предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія з офіційними тлумаченнями положень Статуту про управління церквою (у редакції, прийнятій на Соборі УПЦ 27 травня 2022 року).
«Позивачем (Київською Митрополією Української православної церкви (МП) – «Главком») не надано доказів, які б доводили вплив індивідуальних поглядів експертів на хід та результат релігієзнавчої експертизи, колегіально та одноголосно зроблені висновки тощо. Крім того, позивач не представив аргументів, які б спростовували сам зміст висновку релігієзнавчої експертизи, що може свідчити про його об’єктивність», – сказано у судовому рішенні.
Окремо суд підтвердив той факт, що УПЦ МП відряджала свого представника для участі у проведенні релігієзнавчої експертизи. Ним був голова Синодального юридичного відділу протоієрей Олександр Бахов. 10 січня 2023 року Бахов брав участь у засіданні Експертної групи, де заявив відвід чотирьом членам групи. Через два дні після цього інциденту Державна служби з етнополітики відправила листа митрополиту Онуфрію з проханням письмово спростувати або підтвердити церковно-канонічний зв’язок УПЦ з Московським патріархатом. На що очільник релігійної організації не надав жодних пояснень.
Як з’ясував суд, Державна служба з етнополітики та свободи совісті Міністерства культури, відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та свого Положення, проводить релігієзнавчу експертизу. Водночас позивач просив суд визнати нечинним висновок релігієзнавчої експертизи на підставі формальних ознак, «проте не висунув жодних зауважень щодо суті та змісту самої релігієзнавчої експертизи».
Це рішення Київського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення терміну подання апеляційної скарги, на який відведено місяць.
Наводимо ключові тези з Висновку, висловлені Експертною групою:
1. Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української православної церкви із Російською православною церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним.
2. УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності.
3. Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які би свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено.
До речі, досі на офіційному сайті Московського патріархату у розділі про УПЦ чорним по білому написано: «Українська Православна Церква є самоврядною Церквою із правами широкої автономії у складі Московського Патріархату».
Крім цього, у червні 2022 року Російська церква навіть публічно поставила на місце українських «братів по рясі» за начебто розірваний канонічний зв’язок на Соборі УПЦ 27 травня 2022 року.
«Рішення про зміну статусу Української православної церкви може бути ухвалено лише в рамках канонічної процедури, що включає постанову Помісного Собору Російської православної церкви», – вирішив Священний Синод РПЦ.
За матеріалами сайту "Главком"
Промосковська церква просила визнати нечинним сам Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом, затверджений наказом Державної служби з етнополітики від 27 січня 2023 року.
Експерти досліджували різні документи. Серед них Статут про управління Української православної церкви, прийнятий 27 травня 2022 року; «Грамота Олексія II, Божою милістю Патріарха Московського і всієї Русі Митрополиту Київському і всієї України Філарету» від 27 жовтня 1990 року, згадана у Статуті УПЦ; Рішення Архієрейського Собору РПЦ від 25-27 жовтня 1990 року щодо статусу Української православної церкви; чинну редакцію Статуту РПЦ від 2017 року, два листи предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія з офіційними тлумаченнями положень Статуту про управління церквою (у редакції, прийнятій на Соборі УПЦ 27 травня 2022 року).
«Позивачем (Київською Митрополією Української православної церкви (МП) – «Главком») не надано доказів, які б доводили вплив індивідуальних поглядів експертів на хід та результат релігієзнавчої експертизи, колегіально та одноголосно зроблені висновки тощо. Крім того, позивач не представив аргументів, які б спростовували сам зміст висновку релігієзнавчої експертизи, що може свідчити про його об’єктивність», – сказано у судовому рішенні.
Окремо суд підтвердив той факт, що УПЦ МП відряджала свого представника для участі у проведенні релігієзнавчої експертизи. Ним був голова Синодального юридичного відділу протоієрей Олександр Бахов. 10 січня 2023 року Бахов брав участь у засіданні Експертної групи, де заявив відвід чотирьом членам групи. Через два дні після цього інциденту Державна служби з етнополітики відправила листа митрополиту Онуфрію з проханням письмово спростувати або підтвердити церковно-канонічний зв’язок УПЦ з Московським патріархатом. На що очільник релігійної організації не надав жодних пояснень.
Як з’ясував суд, Державна служба з етнополітики та свободи совісті Міністерства культури, відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та свого Положення, проводить релігієзнавчу експертизу. Водночас позивач просив суд визнати нечинним висновок релігієзнавчої експертизи на підставі формальних ознак, «проте не висунув жодних зауважень щодо суті та змісту самої релігієзнавчої експертизи».
Це рішення Київського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення терміну подання апеляційної скарги, на який відведено місяць.
Наводимо ключові тези з Висновку, висловлені Експертною групою:
1. Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української православної церкви із Російською православною церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним.
2. УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності.
3. Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які би свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено.
До речі, досі на офіційному сайті Московського патріархату у розділі про УПЦ чорним по білому написано: «Українська Православна Церква є самоврядною Церквою із правами широкої автономії у складі Московського Патріархату».
Крім цього, у червні 2022 року Російська церква навіть публічно поставила на місце українських «братів по рясі» за начебто розірваний канонічний зв’язок на Соборі УПЦ 27 травня 2022 року.
«Рішення про зміну статусу Української православної церкви може бути ухвалено лише в рамках канонічної процедури, що включає постанову Помісного Собору Російської православної церкви», – вирішив Священний Синод РПЦ.
За матеріалами сайту "Главком"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |