Український вал Грем'яча

Я бачив українсько - російський кордон і в Сеньківці, і в Грем'ячі. Що сказати? Якщо коротко - краще б я його не бачив. Включно зі "стіною Яценюка"...

Але є у Грем'ячі інший захист від російської навали - ви його бачите на фото. Оцей вал з рушників - хай подекуди кітчевих, подекуди бідненьких в орнаменті - він є свідченням української межі Грем'яча.

Колись Борис Грінченко казав як визначити межу між Україною і Московщиною - йдеш по селах і питаєш чи там борщ варять чи щі. Отам і межа, де замість нашого борщу варять їхні щі.

Так ось у Грем'ячі така межа є. Проте - тимчасова. Бо я вірю, що і далі - на окупованій московитами українській Стародубщині, до батьківщини батька Лесі Українки Мглину, до палацу гетьмана Розумовського у Почепі і його ж церкви там, до українських храмів у Стародубі - ще не вбито остаточно український дух, що проривається то піснею, то візерунком рушника, то впертим характером противленства Москві...

Василь ЧЕПУРНИЙ

Фото зі сторінки Новгород- Сіверської громади, зі святкування Дня села у Грем'ячі