Українська ракета вже вилетіла...
Коли Закон про українську мову ще не вступив у силу, Зе вже третій місяць поспіль намагався розмовляти україноподібним наречієм.
Йому важко, огидно, він плаче і колеться, але лізе на цей кактус - кактус публічного українського мовлення.
Чому? Йому ж море по коліна! Он Москвосяйний Ра - спікер і сподвижник Зе - без проблем плює на мовоньку, супроводжуючи це своїми ідіотськими фрашками.
Міг би й Володька. Але ж ні.
"Нє нада... Не треба... Разбійник! Будь ласка спрячь свій телефон..."
Це лише кілька днів тому, з Броварів. Але так скрізь, не лише в Броварях. І це - повсякчасна мука, ментальний треш. Зе це терпить. І далі "українофонить".
У де-яких блогах вже бачив, як він відповідає українською навіть на послідовні питання по-московській. І то в неформальній ситуації. Як от одному захеканому на Лютеранській:
- Скажитє, киґда будут асвабаждєни наши марякі?
- Ми ведемо переговори, про все вас повідомимо, - спина, охоронці, велосипед... ой, авто.
Ну що ж, прийняв невидимі "правила гри". Які?
У вбогій і потоптаній Україні можна ж робити все шо завгодно. Називай її проституткою. Скасовуй паради і призначай на посади кумів. Закидайся за звичкою і тарань автобуси з дітьми.
Це все нічого не значить! Червона лінія не там.
Є одна, неістотна здавалося б річ, яка негайно запускає Ракету Української Помсти. Це - виняткове москворєчіє на найвищій державній посаді.
Серйозно??
Ну так. Якщо ти президент і обрав саме таку поведінку - Ракета вилетіла. Навіть не сумнівайся. Бо навіть самі ракетоносці не усвідомлюють, що вони вже летять. Летять вразити ціль. А ціль - москворотий Президент.
Містифікація? Ну так. Бо українські бестії самі тримають у секреті коди, які приводять їх у смертоносну дію.
На щастя оцей код Бестіяльної Ракети вчасно дізнавалися всі попередники Зе:
москворотий до часу Кучма,
москворотий до часу Янек,
і навіть москворотий до часу Порошенко.
Хоч одному з них і це не допомогло.
А от саме цей СТРАХ - переступити мовну червону лінію - робить для мене непереконливими порівняння Зе із Лукашенком. Бо Білоруська Ракета не летить - якщо Глава Держави ігнорує білоруську мову. Ба більше, може так бути, що й самої Ракети у білорусів нема.
А в українців - є.
І тому в сьогоднішній день вступу в силу Закону про мову не відчуваю особливого трепету. Не маю додаткових очікувань. Не вірю в каянника-Разумкова. Та прозрівших Лєн і Ян на касах супермаркетів.
Але знаю: допоки сини Южмаша, ГУЛАГа, Бесарабії та Близькосхідних Долин ПЕРЕХОДЯТЬ на ламану українську, у свою доконану владу над нами вони НЕ ВІРЯТЬ.
І правильно роблять. Ми стежимо. Наші боєголовки в заіржавлених шахтах чутливі до гортанних звуків Варвара.
Уб'є
Ростислав МАРТИНЮК
Йому важко, огидно, він плаче і колеться, але лізе на цей кактус - кактус публічного українського мовлення.
Чому? Йому ж море по коліна! Он Москвосяйний Ра - спікер і сподвижник Зе - без проблем плює на мовоньку, супроводжуючи це своїми ідіотськими фрашками.
Міг би й Володька. Але ж ні.
"Нє нада... Не треба... Разбійник! Будь ласка спрячь свій телефон..."
Це лише кілька днів тому, з Броварів. Але так скрізь, не лише в Броварях. І це - повсякчасна мука, ментальний треш. Зе це терпить. І далі "українофонить".
У де-яких блогах вже бачив, як він відповідає українською навіть на послідовні питання по-московській. І то в неформальній ситуації. Як от одному захеканому на Лютеранській:
- Скажитє, киґда будут асвабаждєни наши марякі?
- Ми ведемо переговори, про все вас повідомимо, - спина, охоронці, велосипед... ой, авто.
Ну що ж, прийняв невидимі "правила гри". Які?
У вбогій і потоптаній Україні можна ж робити все шо завгодно. Називай її проституткою. Скасовуй паради і призначай на посади кумів. Закидайся за звичкою і тарань автобуси з дітьми.
Це все нічого не значить! Червона лінія не там.
Є одна, неістотна здавалося б річ, яка негайно запускає Ракету Української Помсти. Це - виняткове москворєчіє на найвищій державній посаді.
Серйозно??
Ну так. Якщо ти президент і обрав саме таку поведінку - Ракета вилетіла. Навіть не сумнівайся. Бо навіть самі ракетоносці не усвідомлюють, що вони вже летять. Летять вразити ціль. А ціль - москворотий Президент.
Містифікація? Ну так. Бо українські бестії самі тримають у секреті коди, які приводять їх у смертоносну дію.
На щастя оцей код Бестіяльної Ракети вчасно дізнавалися всі попередники Зе:
москворотий до часу Кучма,
москворотий до часу Янек,
і навіть москворотий до часу Порошенко.
Хоч одному з них і це не допомогло.
А от саме цей СТРАХ - переступити мовну червону лінію - робить для мене непереконливими порівняння Зе із Лукашенком. Бо Білоруська Ракета не летить - якщо Глава Держави ігнорує білоруську мову. Ба більше, може так бути, що й самої Ракети у білорусів нема.
А в українців - є.
І тому в сьогоднішній день вступу в силу Закону про мову не відчуваю особливого трепету. Не маю додаткових очікувань. Не вірю в каянника-Разумкова. Та прозрівших Лєн і Ян на касах супермаркетів.
Але знаю: допоки сини Южмаша, ГУЛАГа, Бесарабії та Близькосхідних Долин ПЕРЕХОДЯТЬ на ламану українську, у свою доконану владу над нами вони НЕ ВІРЯТЬ.
І правильно роблять. Ми стежимо. Наші боєголовки в заіржавлених шахтах чутливі до гортанних звуків Варвара.
Уб'є
Ростислав МАРТИНЮК
Читайте також |
Коментарі (0) |