Українці в Латвії: асиміляція чи інтеграція?
26 березня 2026 року Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» у партнерстві з Конфедерацією українців, які живуть у Латвії, «Віче» презентував результати соціологічного дослідження «Українці в Латвії: інтеграція і громадотворення під час повномасштабної російсько-української війни». Відкрила засідання пані директорка МІОК Ірина Ключковська, а основні доповіді виголосили співробітники інституту Оксана П'ятковська і Володимир Гнатюк.
Упродовж вересня–грудня 2025 року було проведено анонімні онлайн-інтерв’ю з двома групами
респондентів: українцями, які вимушено переїхали до Латвії після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, та представниками української громади, які проживають у Латвії тривалий час і залучені до діяльності українських організацій. Нині в Латвії українці становлять 2,8% населення. Спостерігається тенденція до їх зменшення з 47 тис. до 32 тис. осіб, з яких 2/3 не збираються повертатися до України. Латвія зацікавлена у прибулих українцях, серед яких 4 тисячі дітей, але є проблема в тому, що багато з них є російськомовними і погіршують демографічну ситуацію, бо і так у них росіяни становлять 1/4 населення. Тож латиші вимушені вивчати українську мову, щоб спонукати прибульців переходити на неї.
Під час презентації було представлено ключові результати опитування українців у Латвії та обговорено такі питання:
• інтеграція українських вимушених мігрантів у латвійське суспільство;
• взаємодія новоприбулих українців із давніми діаспорними організаціями;
• нові форми громадської активності українців у Латвії;
• роль діаспори у підтримці України в умовах війни.
Змістовне доповнення щодо потреби демографічних досліджень зробила Уляна Садова, докторка економічних наук Львівської політехніки. Утім, як це здійснити, коли закон "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не передбачає збору, обробки та внесення до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) відомостей про національність громадян? Неймовірно, але факт!
Стратегічно, Латвія, як і будь яка інша держава ЄС і НАТО, зацікавлена у гарних стосунках зі своєю українською спільнотою тому, що: а) зможе впливати через неї на Україну; б) зможе мотивувати Україну захищати її від воєнної загрози, захищаючи українську спільноту.
Ось чому необхідне спеціальне законодавство про українців і українських громадян у Латвії (так само і в інших державах їх масового проживання). Тут ініціатива має виходити з боку України. Інтерес очевидний з огляду на просування українських інтересів. Наш Уряд має впливати на європейські уряди щодо інтеґрації, а не асиміляції своїх громадян, бо це відповідає законодавству ЄС і є запорукою щодо їх повернення.
Водночас і українські громади мають бути активними, щоб набувати прав національної меншини. А ось тут і виникає ключове запитання: як українцям стати національною меншиною десь, коли вони не відчувають себе титульною нацією в Україні? Проблема є настільки глибокою і широкою, що наші державотворці бояться й підступатися до її вирішення — мова про довго очікуваний закон «Про українську націю» і не тільки.
Організатори презентації сподіваються, що започатковано майданчик для обговорення сучасних міграційних процесів, трансформації українських громад у Європі та їх ролі у зміцненні міжнародної підтримки України.
Микола ШКУРКО
Упродовж вересня–грудня 2025 року було проведено анонімні онлайн-інтерв’ю з двома групами
респондентів: українцями, які вимушено переїхали до Латвії після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, та представниками української громади, які проживають у Латвії тривалий час і залучені до діяльності українських організацій. Нині в Латвії українці становлять 2,8% населення. Спостерігається тенденція до їх зменшення з 47 тис. до 32 тис. осіб, з яких 2/3 не збираються повертатися до України. Латвія зацікавлена у прибулих українцях, серед яких 4 тисячі дітей, але є проблема в тому, що багато з них є російськомовними і погіршують демографічну ситуацію, бо і так у них росіяни становлять 1/4 населення. Тож латиші вимушені вивчати українську мову, щоб спонукати прибульців переходити на неї.
Під час презентації було представлено ключові результати опитування українців у Латвії та обговорено такі питання:
• інтеграція українських вимушених мігрантів у латвійське суспільство;
• взаємодія новоприбулих українців із давніми діаспорними організаціями;
• нові форми громадської активності українців у Латвії;
• роль діаспори у підтримці України в умовах війни.
Змістовне доповнення щодо потреби демографічних досліджень зробила Уляна Садова, докторка економічних наук Львівської політехніки. Утім, як це здійснити, коли закон "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не передбачає збору, обробки та внесення до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) відомостей про національність громадян? Неймовірно, але факт!
Стратегічно, Латвія, як і будь яка інша держава ЄС і НАТО, зацікавлена у гарних стосунках зі своєю українською спільнотою тому, що: а) зможе впливати через неї на Україну; б) зможе мотивувати Україну захищати її від воєнної загрози, захищаючи українську спільноту.
Ось чому необхідне спеціальне законодавство про українців і українських громадян у Латвії (так само і в інших державах їх масового проживання). Тут ініціатива має виходити з боку України. Інтерес очевидний з огляду на просування українських інтересів. Наш Уряд має впливати на європейські уряди щодо інтеґрації, а не асиміляції своїх громадян, бо це відповідає законодавству ЄС і є запорукою щодо їх повернення.
Водночас і українські громади мають бути активними, щоб набувати прав національної меншини. А ось тут і виникає ключове запитання: як українцям стати національною меншиною десь, коли вони не відчувають себе титульною нацією в Україні? Проблема є настільки глибокою і широкою, що наші державотворці бояться й підступатися до її вирішення — мова про довго очікуваний закон «Про українську націю» і не тільки.
Організатори презентації сподіваються, що започатковано майданчик для обговорення сучасних міграційних процесів, трансформації українських громад у Європі та їх ролі у зміцненні міжнародної підтримки України.
Микола ШКУРКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |