Українці, нагороджені Кремлем
Москва щедро роздає українським політикам, церковникам і митцям нагороди. Здебільшого за заслуги в утриманні України в орбіті Кремля. Про це пише Олександр Михельсон у черговому числі «Українського тижня».
«Орден дружбы», що став повторенням радянського ордена «Дружби народів», та «Орден Почёта» в більшості випадків є ознакою того, що нагороджений неабияк попрацював на просування в Україні інтересів РФ. Останній іноземцеві отримати вельми непросто: за статутом, його вручають за «особливі досягнення»в політиці, економіці, культурі, при цьому бажано вже мати які-небудь інші російські нагороди.
Тиждень виділив Топ-6 українців, нагороджених Кремлем:
Борис Патон: орден «За заслуги перед Отечеством» ІІ ступеня (1998), «Орден Почёта» (2004), орден «За заслуги перед Отечеством» І ступеня (2008)
Леонід Кучма: орден «За заслуги перед Отечеством» І ступеня (2004)
Володимир (Сабодан): «Орден Дружбы» (2004), «Орден Почёта» (2005)
Агафангел (Саввін): «Орден Дружбы» (2003), «Орден Почёта» (2008)
Богдан Ступка: «Орден Дружбы» (2001), «Орден Почёта» (2011)
Микола Азаров: «Орден Дружбы» (2007), «Орден Почёта» (2012)
За підрахунками Тижня, з кінця 1990-х «Орден дружбы», що є відвертою відзнакою «друзів Росії», одержали щонайменше 30 українських діячів політики, мистецтва, культури та релігії, чиї імена на слуху.
Серед кавалерів «Ордена Дружбы» - депутати-регіонали В’ячеслав Богуслаєв, Сергій Гриневецький, звісно ж, автори мовного закону, який підвищує статус російської, Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко, патріарх КПУ Георгій Крючков та нинішній лідер Компартії Петро Симоненко, а також екс-спікер Володимир Литвин.
Крім того, у списку кавалерів «Ордена Дружбы» фігурують один з архітекторів «луганської ідентичності» Віктор Тихонов, лідер ветеранів-«афганців» України Сергій Червонописький, голова зовнішньополітичного напряму в адміністрації пізнього Кучми Анатолій Орел, який і тоді, і тепер критикує Захід, натомість відкрито лобіюючи російські інтереси.
Частина зі згаданих людей одержали російську відзнаку за «пізнього Кучми», наприкінці 1990-х – на початку 2000-х. Це стосується, зокрема, Богуслаєва та Орла. Водночас нова хвиля нагороджень припала на помаранчевий період, коли Росія всіма силами підтримувала активістів різноманітних «рухів проти фашизму», зайнятих дискредитацією української влади як всередині країни, так і на Заході.
Наприклад, Георгій Крючков удостоївся «Ордена Дружбы» в 2009 році, після того як видав разом із нинішнім міністром освіти і науки Дмитром Табачником книжку «Фашизм в Україні: загроза чи реальність?», що мала виразно антиукраїнське спрямування й стала приводом для проведення цілої низки пропагандистських круглих столів міжнародного рівня.
Разом із Крючковим тим самим указом ту саму відзнаку отримали вже згаданий Сергій Ківалов і депутат кримського парламенту Сергій Цеков, який напередодні став співголовою нового проросійського руху в Україні «Русское единство».
Більше про це читайте у статті «Почёт» і «Дружба» відПутіна» у № 31 «Українського тижня».
«Орден дружбы», що став повторенням радянського ордена «Дружби народів», та «Орден Почёта» в більшості випадків є ознакою того, що нагороджений неабияк попрацював на просування в Україні інтересів РФ. Останній іноземцеві отримати вельми непросто: за статутом, його вручають за «особливі досягнення»в політиці, економіці, культурі, при цьому бажано вже мати які-небудь інші російські нагороди.
Тиждень виділив Топ-6 українців, нагороджених Кремлем:
Борис Патон: орден «За заслуги перед Отечеством» ІІ ступеня (1998), «Орден Почёта» (2004), орден «За заслуги перед Отечеством» І ступеня (2008)
Леонід Кучма: орден «За заслуги перед Отечеством» І ступеня (2004)
Володимир (Сабодан): «Орден Дружбы» (2004), «Орден Почёта» (2005)
Агафангел (Саввін): «Орден Дружбы» (2003), «Орден Почёта» (2008)
Богдан Ступка: «Орден Дружбы» (2001), «Орден Почёта» (2011)
Микола Азаров: «Орден Дружбы» (2007), «Орден Почёта» (2012)
За підрахунками Тижня, з кінця 1990-х «Орден дружбы», що є відвертою відзнакою «друзів Росії», одержали щонайменше 30 українських діячів політики, мистецтва, культури та релігії, чиї імена на слуху.
Серед кавалерів «Ордена Дружбы» - депутати-регіонали В’ячеслав Богуслаєв, Сергій Гриневецький, звісно ж, автори мовного закону, який підвищує статус російської, Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко, патріарх КПУ Георгій Крючков та нинішній лідер Компартії Петро Симоненко, а також екс-спікер Володимир Литвин.
Крім того, у списку кавалерів «Ордена Дружбы» фігурують один з архітекторів «луганської ідентичності» Віктор Тихонов, лідер ветеранів-«афганців» України Сергій Червонописький, голова зовнішньополітичного напряму в адміністрації пізнього Кучми Анатолій Орел, який і тоді, і тепер критикує Захід, натомість відкрито лобіюючи російські інтереси.
Частина зі згаданих людей одержали російську відзнаку за «пізнього Кучми», наприкінці 1990-х – на початку 2000-х. Це стосується, зокрема, Богуслаєва та Орла. Водночас нова хвиля нагороджень припала на помаранчевий період, коли Росія всіма силами підтримувала активістів різноманітних «рухів проти фашизму», зайнятих дискредитацією української влади як всередині країни, так і на Заході.
Наприклад, Георгій Крючков удостоївся «Ордена Дружбы» в 2009 році, після того як видав разом із нинішнім міністром освіти і науки Дмитром Табачником книжку «Фашизм в Україні: загроза чи реальність?», що мала виразно антиукраїнське спрямування й стала приводом для проведення цілої низки пропагандистських круглих столів міжнародного рівня.
Разом із Крючковим тим самим указом ту саму відзнаку отримали вже згаданий Сергій Ківалов і депутат кримського парламенту Сергій Цеков, який напередодні став співголовою нового проросійського руху в Україні «Русское единство».
Більше про це читайте у статті «Почёт» і «Дружба» відПутіна» у № 31 «Українського тижня».
Читайте також |
Коментарі (4) |
| |