У Любечі радилися як його оживити
Для відродження Любеча треба: якісна сфера послуг + трохи фантазії. На цьому акцентували увагу під час "круглого столу" у Любечі, що зібрав представників влади, бізнесу та громадськості.
На порядку денному — культурно-духовний розвиток та співпраця задля відродження історичного місця.
До обговорення приєдналися і заступник голови — керівник апарату облдержадміністрації Наталія Романова та перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук.
Любеч — селище з багатовіковою історією та безліччю стародавніх пам’яток.
Історична довідка: Слов'янські поселення на місці Любеча існували вже в перші століття нашої ери. Вперше його згадано в «Повісті минулих літ» під 882 роком, коли київський князь Олег захопив його й настановив тут свого посадника. У договорі Олега з греками під 907 роком Любеч значиться серед інших міст України-Русі. 949 — це велике торгове місто згадує візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний у трактаті «Про управління імперією».
В ХІ—ХІІ столітях Любеч став одним із найзначніших міст Чернігово-Сіверської землі. Наступні два століття він був центром удільного князівства. 1097 — відбувся Любецький з'їзд князів Київської Русі, який остаточно закріпив феодальний принцип «каждо да держить отчину свою». Славиться Любеч і духовною спадщиною, зокрема монастир Св. Антонія.
Втім, зараз більшість пам’яток потребує ремонту, а деякі — відбудови, а це — значні капіталовкладення.
Під час обговорення Наталія Романова зазначила, що сьогодні громада має не просто чекати допомоги від держави, а й вчитися заробляти самостійно.
— Звичайно, культурна спадщина має бути доступна для всіх охочих з нею ознайомитися. Однак, інших людей варто зацікавити. Любеч має скористатися надбаним: цікаво презентована історія сформує бренд. Він заохочуватиме туристів, а вони залишатимуть тут гроші, — сказала вона.
Валентин Мельничук наголошував на необхідності розвитку інфраструктури: туристичні центри мають бути прилаштовані до звичайних людських потреб.
Також представники обласної влади спонукали любецьку громаду активніше брати участь у державних програмах та не боятися пробувати власні сили у міжнародних грантах.
Згадувалося і про співробітництво із містами-сусідами. До слова, присутні на обговоренні представники міськради Славутича підтвердили свою готовність до співпраці та запропонували конкретні механізми взаємодії у сфері культури та соціальних послуг. Серед ідей: розробка туристичного маршруту ЧАЕС — Любеч.
За круглим столом шукали вирішення й інших проблем селища: розширення кладовища, узаконення сміттєзвалища. Говорили і про ремонт доріг та дитсадка.
Втім, вирішенню більшості питань заважає відсутність Генерального плану забудови Любеча.
У результаті обговорення було вирішено створити робочу групу з питань соціально-культурного розвитку селища, до складу якої увійшли представники місцевої громади, керівництва району та області. Чернігівська ОДА
На порядку денному — культурно-духовний розвиток та співпраця задля відродження історичного місця.
До обговорення приєдналися і заступник голови — керівник апарату облдержадміністрації Наталія Романова та перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук.
Любеч — селище з багатовіковою історією та безліччю стародавніх пам’яток.
Історична довідка: Слов'янські поселення на місці Любеча існували вже в перші століття нашої ери. Вперше його згадано в «Повісті минулих літ» під 882 роком, коли київський князь Олег захопив його й настановив тут свого посадника. У договорі Олега з греками під 907 роком Любеч значиться серед інших міст України-Русі. 949 — це велике торгове місто згадує візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний у трактаті «Про управління імперією».
В ХІ—ХІІ столітях Любеч став одним із найзначніших міст Чернігово-Сіверської землі. Наступні два століття він був центром удільного князівства. 1097 — відбувся Любецький з'їзд князів Київської Русі, який остаточно закріпив феодальний принцип «каждо да держить отчину свою». Славиться Любеч і духовною спадщиною, зокрема монастир Св. Антонія.
Втім, зараз більшість пам’яток потребує ремонту, а деякі — відбудови, а це — значні капіталовкладення.
Під час обговорення Наталія Романова зазначила, що сьогодні громада має не просто чекати допомоги від держави, а й вчитися заробляти самостійно.
— Звичайно, культурна спадщина має бути доступна для всіх охочих з нею ознайомитися. Однак, інших людей варто зацікавити. Любеч має скористатися надбаним: цікаво презентована історія сформує бренд. Він заохочуватиме туристів, а вони залишатимуть тут гроші, — сказала вона.
Валентин Мельничук наголошував на необхідності розвитку інфраструктури: туристичні центри мають бути прилаштовані до звичайних людських потреб.
Також представники обласної влади спонукали любецьку громаду активніше брати участь у державних програмах та не боятися пробувати власні сили у міжнародних грантах.
Згадувалося і про співробітництво із містами-сусідами. До слова, присутні на обговоренні представники міськради Славутича підтвердили свою готовність до співпраці та запропонували конкретні механізми взаємодії у сфері культури та соціальних послуг. Серед ідей: розробка туристичного маршруту ЧАЕС — Любеч.
За круглим столом шукали вирішення й інших проблем селища: розширення кладовища, узаконення сміттєзвалища. Говорили і про ремонт доріг та дитсадка.
Втім, вирішенню більшості питань заважає відсутність Генерального плану забудови Любеча.
У результаті обговорення було вирішено створити робочу групу з питань соціально-культурного розвитку селища, до складу якої увійшли представники місцевої громади, керівництва району та області. Чернігівська ОДА
Читайте також |
Коментарі (0) |