реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОДІЇ

У Києві -- "пісяючий Сталін", а в Чернігові -- виправдання Берії

У Києві таки відкрили пам’ятник «вождю народів», але не комуністи.
У Києві представники партії «Братство» встановили пам´ятник «Пісяючий Сталін».Як передає кореспондент «Коментарів», пам´ятник встановлено в Подільському районі столиці, на вулиці Братській.

За словами організаторів, пам´ятник встановлено з нагоди «4-ї річниці перемоги Колими над Бухенвальдом». Активісти також планують встановити такі пам´ятники у Львові, Одесі, Дніпропетровську.

За словами організаторів, пам´ятник робився з «підручних засобів» і обійшовся приблизно в 500 грн.

Натомість чернігівська обласна газет "Гарт", засновниками якої є обласна рада, обласна державна адміністрація та трудовий колектив, надрукувала хвалебну статтю про ...Лаврентія Берію. Хороший чоловік, виявляється, був. Редактором "Гарту" є поет Дмитро Іванов.



Теги:Сталін, НСПУ, Гарт, Дмитро ІВАНОВ, Берія


Читайте також



Коментарі (6)
avatar
1
Спасибо Деду за Победу!
За то, что жизнь нам подарил,
За то, что он в бою не струсил,
За то, что он не отступил.

Спасибо за отвагу деду
И мир над нашею землей!
И за великую Победу,
Что вдруг досталась нам с тобой.

Дед мне оставил из наследства
Победы воинскую честь,
Чтобы любил я с малолетства
Свою страну, какая есть.

Спасибо деду за Победу,
за каждый отстоявший дом,
за небо чистое, за веру,
за то, что мы теперь живём!

Спасибо деду за Победу"-
Я слышу гордости слова.
Что воевал за землю эту
И беспощадно бил врага.

За то, что небо голубое
И в нем летают стаи птиц,
Прошел войну он бой за боем
И сдался побежденный фриц.

За наше детство и надежды,
За будущее многих стран,
Не кровоточат пусть, как прежде,
Глубокие следы от ран.

Я, в эту памятную среду,
Колено преклоню пред ним.
Спасибо деду за победу!
Пусть знает - помним, ценим, чтим...
avatar
2
Все правільно. Чесно, з гідністю, вдячністю, з повагою до рідної людини.І особливо, від серця-останій стовпчик. Ця людина- не прогавлене покоління.
Але, то шана-конкретно простій людині, яка разом з мильйонами інших українців стала жертвою великої авантюри кремлівських мрійників про світове панування будь-якою ціною. Ось тому, прийшов час чітко , хоча б на рівні покоління онуків учасників бойових дій Другої світової, розставити акценти справедливості, а не піддакувати чи схвально кивати головами на урочисті оди у бік вождів та стратегів"великої "перемоги.
Негідники, переколотивши далеко за десять мільйонів українських невинних душ, мають у сьогоднішньому суспільстві бути так само морально засуджені, як такі ж злочинці з Рейху. Різниця тільки в тім, що першою зупинилася під ріками крові та розпалилася зброя, вийшовши з ладу, у зтомленої під неспинним тиском все нових і нових жертв у гітлерівській армії. Тому це була "Пірова перемога.
avatar
3
Борисе, це ти у першому абзаці -- про що? невже про Сталіна і Берію?
avatar
4
Як онук і син солдат Перемоги не пригадую ніякої пихатості за цю перемогу ні від діда (1893-1977)(у 1937-1939рр. єжовсько-беріївська тюрма, реабілітація по суду, у 1941 р. німецький полон, втеча, 2 роки схрони), ні від батька(1923-1991) (у 1941р. - контузія у Київському котлі, німецький полон, окупований Чернігів, у 1943 р. - Лоєвський плацдарм на Дніпрі, поранення, взяття Варшави, Берліну 1945 р., інвалідність).
Навпаки, у них було ніякого бажання, а навіть певна огида, ходити колонами ні 1965 р(перше відзначення перемоги), ні 1975, ні 1985 рр. разом з тими хто навішав на себе бряцалок та відсижувався по тилах або у заградзагонах.
Шкода, що людей, які пам"ятають реальних переможців живими, а не імперських пихатих трубадурів, залишилося небагато...
avatar
5
Вітання,чернігівцям з творчої студії"Братства",за участь у виготовленні опудал"вождя народов".
avatar
6
Напали німці, а ми оборонялись.
Так що - спасибо деду за Победу!
avatar