У Чернігові в День святого Миколая презентували найновіші видання УІНП
19 грудня 2019 року у Чернігові в Обласній науковій універсальній бібліотеці імені В.Г. Короленка відбулася презентація найновіших видань Українського інституту національної пам’яті «Андрій Лівицький. Листування (1919–1953 роки)» та «Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції», настінного календаря «Українські жінки ХХ століття».
«Символічно, що цей захід проводиться саме в День святого Миколая. Мова буде йти про українських патріотів, які чинили благородні вчинки, діяли на благо свого народу. Вони в часи Української революції 1917-1921 років були творцями вітчизняної держави, боролися за свободу та незалежність України і в час перемог, і після поразки Перших визвольних змагань. Їм всім завдячуємо, що з 1991 року ми маємо власну незалежну й демократичну державу», — наголосила Валентина КУЦЕНКО, модератор, завідувачка відділу документів із гуманітарних наук бібліотеки.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті, зауважив: «Упорядником, автором вступної статті та редактором солідного (688 сторінок!) збірника листів Андрія Лівицького за 1919–1953 роки є відомий український історик, співробітник нашого Інституту Ярослав Файзулін. Це листування з відомими українськими діячами – Симоном Петлюрою, Ісааком Мазепою (до речі, уродженця с. Костобобрів Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, це сучасний Семенівський район Чернігівської області), Олександром Шульгиним, Іваном Огієнком, Іларіоном Косенком, Миколою Шумицьким, Володимиром Кедровським і багатьма іншими. Вони дають нам можливість дізнатися на різноманітні аспекти державного будівництва, становлення і діяльність Державного Центру УНР в екзилі, становище української політичної еміграції, відносини між окремими її течіями, а також протистояння української політичної еміграції та радянських органів держбезпеки, особисте життя Андрія Лівицького й інших відомих українських діячів».
Він також представив чудово ілюстровану книгу «Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції» — науково-документальне видання Галузевого державного архіву Служби безпеки України, що побачило світ за сприяння Інституту історії НАН України, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Воно підготовлено на основі розсекречених архівних документів комуністичних репресивних органів та документів УНР, Української держави 1918 року.
Представник Інституту національної пам’яті поінформував: «Книга висвітлює ціну поразки для українських патріотів — двадцяти трьох міністрів періоду першої Української Незалежності. Усі вони були репресовані комуністичним тоталітарним режимом насамперед за їхню державницьку діяльність. Мова йде про долю Йосипа Безпалка, Миколи Василенка, Всеволода Голубовича, Олександра Грекова, Сергія Єфремова, Петра Климовича, Дмитра Коліуха, Пінхаса Красного, Антіна Крушельницького, Івана Лизанівського, Миколи Любинського, Василя Мазуренка, Володимира Науменка, Андрія Ніковського, Сергія Остапенка, Валентина Садовського, Григорія Сиротенка, Максима Славінського, Миколи Стасюка, Івана Фещенка-Чопівського, Павла Христюка, Теофана Черкаського, Володимира Чехівського. Пам’ятаємо про них! Вивчаємо досягнення та уроки! Шануємо героїв!».
Настінний календар «Українські жінки ХХ століття» представив Сергій Бутко, співробітник Українського інституту національної пам’яті:
«У 2020 році з нього можна взнати: у січні про Оксану МЕШКО, лютому — Галину МАЗЕПУ (КОВАЛЬ), березні — Євдокію ДОЛЮ, квітні — Зінаїду МІРНУ, травні — Софію ОКНЕВСЬКУ (МОРАЧЕВСЬКУ), червні — Катерину ГРУШЕВСЬКУ, липні — Зінаїду АКСЕНТЬЄВУ, серпні — Марію НЕСТЕРЕНКО, вересні — Марію (КЕДЮЛИЧ) ХИМИНЕЦЬ, жовтні — Марію САВЧИН, листопаді — Зінаїду ТУЛУБ, грудні — Ірину (СТАСІВ) КАЛИНЕЦЬ. У календарі представлені видатні, але маловідомі українки, чиї ювілеї відзначатимемо у наступному році. ЦІ ЖІНКИ БУЛИ ВИНЯТКОВИМИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Кожна з них у різний спосіб вплинула на становлення та розвиток української держави, її культуру, освіту й науку наприкінці ХІХ – ХХ століттях».
Він привернув увагу до факту: «Приємно і важливо, символічно, що автором цього видання є Наталія СЛОБОЖАНІНА, наша землячка з Чернігівщини, співробітник Інституту національної пам’яті. Раніше вона працювала на кафедрі історії України в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Як кажуть, що нічого випадкового не буває…».
Олександр БОНДАР, один із консультантів з одностроїв у цьому виданні, відомий чернігівський історик, кандидат історичних наук, співробітник управління культури та туризму Чернігівської міської ради, серед іншого відкрив одну таємницю: «Світлина Марії НЕСТЕРЕНКО, військової льотчиці, майора, заступниці командира авіаполку спеціального призначення, яка розповсюджена у радянських і сучасних російських виданнях, інтернеті — фотошоп. Після нашої експертизи художнику прийшлося виправити звання та зробити інші правки, які всупереч фактам домалювали до її зображення пропагандисти. У радянський час, та і зараз у Росії, це, на жаль, звична практика…».
Валентина КУЦЕНКО також представила учасникам заходу бібліотечну виставку видань, газетних та журнальних публікацій про діячів Української революції 1917-1921 років.
Перші примірники представлених видань Українського інституту національної пам’яті передані до головної бібліотеки Чернігівщини — Обласної наукової універсальної бібліотеки імені В.Г. Короленка.
Увага! Зацікавлений читач також матиме можливість в електронній формі вільно та безоплатно скачати книги на сайтах Українського інституту національної пам’яті і бібліотеки.
Олександр МАЙШЕВ,
член Національної спілки журналістів України
«Символічно, що цей захід проводиться саме в День святого Миколая. Мова буде йти про українських патріотів, які чинили благородні вчинки, діяли на благо свого народу. Вони в часи Української революції 1917-1921 років були творцями вітчизняної держави, боролися за свободу та незалежність України і в час перемог, і після поразки Перших визвольних змагань. Їм всім завдячуємо, що з 1991 року ми маємо власну незалежну й демократичну державу», — наголосила Валентина КУЦЕНКО, модератор, завідувачка відділу документів із гуманітарних наук бібліотеки.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті, зауважив: «Упорядником, автором вступної статті та редактором солідного (688 сторінок!) збірника листів Андрія Лівицького за 1919–1953 роки є відомий український історик, співробітник нашого Інституту Ярослав Файзулін. Це листування з відомими українськими діячами – Симоном Петлюрою, Ісааком Мазепою (до речі, уродженця с. Костобобрів Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, це сучасний Семенівський район Чернігівської області), Олександром Шульгиним, Іваном Огієнком, Іларіоном Косенком, Миколою Шумицьким, Володимиром Кедровським і багатьма іншими. Вони дають нам можливість дізнатися на різноманітні аспекти державного будівництва, становлення і діяльність Державного Центру УНР в екзилі, становище української політичної еміграції, відносини між окремими її течіями, а також протистояння української політичної еміграції та радянських органів держбезпеки, особисте життя Андрія Лівицького й інших відомих українських діячів».
Він також представив чудово ілюстровану книгу «Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції» — науково-документальне видання Галузевого державного архіву Служби безпеки України, що побачило світ за сприяння Інституту історії НАН України, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Воно підготовлено на основі розсекречених архівних документів комуністичних репресивних органів та документів УНР, Української держави 1918 року.
Представник Інституту національної пам’яті поінформував: «Книга висвітлює ціну поразки для українських патріотів — двадцяти трьох міністрів періоду першої Української Незалежності. Усі вони були репресовані комуністичним тоталітарним режимом насамперед за їхню державницьку діяльність. Мова йде про долю Йосипа Безпалка, Миколи Василенка, Всеволода Голубовича, Олександра Грекова, Сергія Єфремова, Петра Климовича, Дмитра Коліуха, Пінхаса Красного, Антіна Крушельницького, Івана Лизанівського, Миколи Любинського, Василя Мазуренка, Володимира Науменка, Андрія Ніковського, Сергія Остапенка, Валентина Садовського, Григорія Сиротенка, Максима Славінського, Миколи Стасюка, Івана Фещенка-Чопівського, Павла Христюка, Теофана Черкаського, Володимира Чехівського. Пам’ятаємо про них! Вивчаємо досягнення та уроки! Шануємо героїв!».
Настінний календар «Українські жінки ХХ століття» представив Сергій Бутко, співробітник Українського інституту національної пам’яті:
«У 2020 році з нього можна взнати: у січні про Оксану МЕШКО, лютому — Галину МАЗЕПУ (КОВАЛЬ), березні — Євдокію ДОЛЮ, квітні — Зінаїду МІРНУ, травні — Софію ОКНЕВСЬКУ (МОРАЧЕВСЬКУ), червні — Катерину ГРУШЕВСЬКУ, липні — Зінаїду АКСЕНТЬЄВУ, серпні — Марію НЕСТЕРЕНКО, вересні — Марію (КЕДЮЛИЧ) ХИМИНЕЦЬ, жовтні — Марію САВЧИН, листопаді — Зінаїду ТУЛУБ, грудні — Ірину (СТАСІВ) КАЛИНЕЦЬ. У календарі представлені видатні, але маловідомі українки, чиї ювілеї відзначатимемо у наступному році. ЦІ ЖІНКИ БУЛИ ВИНЯТКОВИМИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Кожна з них у різний спосіб вплинула на становлення та розвиток української держави, її культуру, освіту й науку наприкінці ХІХ – ХХ століттях».
Він привернув увагу до факту: «Приємно і важливо, символічно, що автором цього видання є Наталія СЛОБОЖАНІНА, наша землячка з Чернігівщини, співробітник Інституту національної пам’яті. Раніше вона працювала на кафедрі історії України в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Як кажуть, що нічого випадкового не буває…».
Олександр БОНДАР, один із консультантів з одностроїв у цьому виданні, відомий чернігівський історик, кандидат історичних наук, співробітник управління культури та туризму Чернігівської міської ради, серед іншого відкрив одну таємницю: «Світлина Марії НЕСТЕРЕНКО, військової льотчиці, майора, заступниці командира авіаполку спеціального призначення, яка розповсюджена у радянських і сучасних російських виданнях, інтернеті — фотошоп. Після нашої експертизи художнику прийшлося виправити звання та зробити інші правки, які всупереч фактам домалювали до її зображення пропагандисти. У радянський час, та і зараз у Росії, це, на жаль, звична практика…».
Валентина КУЦЕНКО також представила учасникам заходу бібліотечну виставку видань, газетних та журнальних публікацій про діячів Української революції 1917-1921 років.
Перші примірники представлених видань Українського інституту національної пам’яті передані до головної бібліотеки Чернігівщини — Обласної наукової універсальної бібліотеки імені В.Г. Короленка.
Увага! Зацікавлений читач також матиме можливість в електронній формі вільно та безоплатно скачати книги на сайтах Українського інституту національної пам’яті і бібліотеки.
Олександр МАЙШЕВ,
член Національної спілки журналістів України
| Читайте також |
| Коментарі (0) |