У Брагинцях закривають унікальну школу
У Брагинцях закривають унікальну школу. Ціна питання – зарплата одного чиновника.
У селі Брагинці Прилуцького району Чернігівської області керівники Варвинської громади вирішили закрити унікальну школу – архітектурний шедевр сторічної давнини, створений у стилі українського архітектурного модерну архітектором Сластіоном.
Опанас Сластіон (народився 2 (14 січня) 1855 року в місті Ногайськ Таврійської губернії (нині місто в Запорізькій області) - помер 24 вересня 1933 року в Миргороді) був унікальною людиною - видатний архітектор, художник, мистецтвознавець, етнограф. Посідав належне місце в українському культурному середовищі того часу. Він товаришував із композитором Миколою Лисенком, письменницею Оленою Пчілкою, поетесою Лесею Українкою, науковцями Михайлом Драгомановим та Дмитром Яворницьким. А найбільшим архітектурним проєктом в житті Сластіона стали школи для початкового навчання в Лохвицькому земстві.
У 1908 році в Росії було ухвалено закон про початкову освіту. Тоді ж з’явилась потреба в будівництві великої кількості шкіл, особливо в сільській місцевості. Два роки потому комісія Лохвицького повіту обрала проєкт Опанаса Сластіона для побудови 93 шкіл в стилі українського архітектурного модерну. Достеменно невідомо, скільки всього шкіл встиг побудувати архітектор Сластіон.
На сьогодні, за різними даними, їх збереглося біля 50. Майже всі вони знаходяться у чотирьох районах Полтавської області, одна з них у Брагинцях на Чернігівщині.
Рішенням експертної ради управління охорони культурної спадщини Міністерства культури земські школи, побудовані в 1901-1916-х роках за проектом архітектора Опанаса Сластіона, визнані пам’ятками культурної спадщини місцевого значення.
Яку ж долю вготували школі у Брагинцях очільники Варвинської громади? Закрити шляхом ліквідації. Без жодних альтернатив. Мовляв, причина у якості навчання у початковій школі, в економії коштів. Хоча конкретних, зрозумілих для кожного причин закриття школи не називають. Так само як не мають жодного бажання обговорювати шляхи економії витрат на цю школу, які можна порівняти із зарплатою одного чиновника Варвинської громади. Красномовним виявом байдужості влади стали слухання з цього питання, які провели у Брагинцях очільниця Варвинської громади Валентина Саверська-Лихошва, її заступник Олександр Філоненко та начальник відділу освіти Володимир Кутовий.
Першого вересня до школи мали йти шість учнів - три першокласники, один другокласник та два учні третього класу. Навчає їх педагог із тридцятирічним стажем Світлана Мусіяка, ще раз на тиждень приїжджає до школи вчитель англійської мови. На наступний рік у школі мало бути вже сім учнів.
З обслуговуючого персоналу тут є кухар на 0,5 ставки та сторож і техпрацівник на 0,75 ставки. Взимку до них до них додаються ще кочегари. Батькам влада пояснює, що не вистачає 180 тисяч гривень на зарплату обслуговуючому персоналу і 15 тисяч гривень. педагогам. Достовірність цифри 180 тисяч викликає неабиякі сумніви. Чи не тому жодних розрахунків на її підтвердження організатори слухань не надали. Так само не було надано розрахунків, навіть усних пояснень на те, звідки взялися витрати у 80 тисяч гривень на утримання одного учня.
Жителі села сьогодні стукають в усі двері, шукаючи допомоги. Та поки що марно. В місцевій газеті “Слово Варвинщини” першого липня було опубліковано лист за 86 підписами з приводу збереження школи з конкретними пропозиціями економії бюджетних коштів на її утримання.
Зокрема, жителі села готові повністю взяти на себе заготівлю дров для школи, не використовувати на опалення жодної копійки з бюджету громади. Як варіант, пропонується також зменшення опалювальної площі. Пропонувались також варіанти реформування навчального закладу без його закриття. Але влада у Варві цих пропозицій коментувати не хоче.
На громадських слуханнях батьки також обґрунтували своє занепокоєння у разі підвезення дітей в сусідню Озерянську школу. Взимку через крутий спуск на в’їзді в Брагинці шкільний автобус здебільшого не спускається згори і дітям частину шляху доводиться йти пішки. Час перебування дітей поза домом становить майже весь світловий день. Автобус забиратиме школярів о 7 ранку, а повертатимуться вони о 16-17 годині.
У Брагинській школі є всі умови для комфортного навчання: їдальня, спортзал, теплий туалет. В цьому ж приміщенні знаходиться дитячий садочок, який відвідують семеро дітей. Не важко здогадатись, не зважаючи на будь-які обіцянки, що станеться із дитсадком після закриття школи. Адже навіть опалювати його буде технічно неможливо аби даремно не марнувати тепло.
Дійсно, потрібно погодитись, що школа не має довгострокової перспективи та навіщо самим прискорювати це і форсувати події?
…Про історичну цінність школи керівники громади не згадують взагалі. Та всі чудово розуміють, що станеться з покинутою, порожньою будівлею школи. За рік-два її почнуть розбирати на будівельні матеріали і в небуття піде ще одна сторінка нашої історії.
Сергій БЕБИК
У селі Брагинці Прилуцького району Чернігівської області керівники Варвинської громади вирішили закрити унікальну школу – архітектурний шедевр сторічної давнини, створений у стилі українського архітектурного модерну архітектором Сластіоном.
Опанас Сластіон (народився 2 (14 січня) 1855 року в місті Ногайськ Таврійської губернії (нині місто в Запорізькій області) - помер 24 вересня 1933 року в Миргороді) був унікальною людиною - видатний архітектор, художник, мистецтвознавець, етнограф. Посідав належне місце в українському культурному середовищі того часу. Він товаришував із композитором Миколою Лисенком, письменницею Оленою Пчілкою, поетесою Лесею Українкою, науковцями Михайлом Драгомановим та Дмитром Яворницьким. А найбільшим архітектурним проєктом в житті Сластіона стали школи для початкового навчання в Лохвицькому земстві.
У 1908 році в Росії було ухвалено закон про початкову освіту. Тоді ж з’явилась потреба в будівництві великої кількості шкіл, особливо в сільській місцевості. Два роки потому комісія Лохвицького повіту обрала проєкт Опанаса Сластіона для побудови 93 шкіл в стилі українського архітектурного модерну. Достеменно невідомо, скільки всього шкіл встиг побудувати архітектор Сластіон.
На сьогодні, за різними даними, їх збереглося біля 50. Майже всі вони знаходяться у чотирьох районах Полтавської області, одна з них у Брагинцях на Чернігівщині.
Рішенням експертної ради управління охорони культурної спадщини Міністерства культури земські школи, побудовані в 1901-1916-х роках за проектом архітектора Опанаса Сластіона, визнані пам’ятками культурної спадщини місцевого значення.
Яку ж долю вготували школі у Брагинцях очільники Варвинської громади? Закрити шляхом ліквідації. Без жодних альтернатив. Мовляв, причина у якості навчання у початковій школі, в економії коштів. Хоча конкретних, зрозумілих для кожного причин закриття школи не називають. Так само як не мають жодного бажання обговорювати шляхи економії витрат на цю школу, які можна порівняти із зарплатою одного чиновника Варвинської громади. Красномовним виявом байдужості влади стали слухання з цього питання, які провели у Брагинцях очільниця Варвинської громади Валентина Саверська-Лихошва, її заступник Олександр Філоненко та начальник відділу освіти Володимир Кутовий.
Першого вересня до школи мали йти шість учнів - три першокласники, один другокласник та два учні третього класу. Навчає їх педагог із тридцятирічним стажем Світлана Мусіяка, ще раз на тиждень приїжджає до школи вчитель англійської мови. На наступний рік у школі мало бути вже сім учнів.
З обслуговуючого персоналу тут є кухар на 0,5 ставки та сторож і техпрацівник на 0,75 ставки. Взимку до них до них додаються ще кочегари. Батькам влада пояснює, що не вистачає 180 тисяч гривень на зарплату обслуговуючому персоналу і 15 тисяч гривень. педагогам. Достовірність цифри 180 тисяч викликає неабиякі сумніви. Чи не тому жодних розрахунків на її підтвердження організатори слухань не надали. Так само не було надано розрахунків, навіть усних пояснень на те, звідки взялися витрати у 80 тисяч гривень на утримання одного учня.
Жителі села сьогодні стукають в усі двері, шукаючи допомоги. Та поки що марно. В місцевій газеті “Слово Варвинщини” першого липня було опубліковано лист за 86 підписами з приводу збереження школи з конкретними пропозиціями економії бюджетних коштів на її утримання.
Зокрема, жителі села готові повністю взяти на себе заготівлю дров для школи, не використовувати на опалення жодної копійки з бюджету громади. Як варіант, пропонується також зменшення опалювальної площі. Пропонувались також варіанти реформування навчального закладу без його закриття. Але влада у Варві цих пропозицій коментувати не хоче.
На громадських слуханнях батьки також обґрунтували своє занепокоєння у разі підвезення дітей в сусідню Озерянську школу. Взимку через крутий спуск на в’їзді в Брагинці шкільний автобус здебільшого не спускається згори і дітям частину шляху доводиться йти пішки. Час перебування дітей поза домом становить майже весь світловий день. Автобус забиратиме школярів о 7 ранку, а повертатимуться вони о 16-17 годині.
У Брагинській школі є всі умови для комфортного навчання: їдальня, спортзал, теплий туалет. В цьому ж приміщенні знаходиться дитячий садочок, який відвідують семеро дітей. Не важко здогадатись, не зважаючи на будь-які обіцянки, що станеться із дитсадком після закриття школи. Адже навіть опалювати його буде технічно неможливо аби даремно не марнувати тепло.
Дійсно, потрібно погодитись, що школа не має довгострокової перспективи та навіщо самим прискорювати це і форсувати події?
…Про історичну цінність школи керівники громади не згадують взагалі. Та всі чудово розуміють, що станеться з покинутою, порожньою будівлею школи. За рік-два її почнуть розбирати на будівельні матеріали і в небуття піде ще одна сторінка нашої історії.
Сергій БЕБИК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |