... Того вина вже на самому денці

Іванові Малковичу

Старі гурмани п'ють вино старе,
хоча не п'ють, а так, немов смакують.
І кожен важко келих свій бере.
І не говорять, а немов чаклують.

У тім вині обвітрений дурман,
неначе хтось із пам'яті вертає
якісь слова, якийсь старий обман,
Й старече серце важко завмирає.

Чебрець, любисток, чорний шоколад,
Відтінок груші, запах тютюновий…
Терпкий, неначе чорний рафінад,
Якоїсь жінки погляд волошковий.

Старе вино, дубових діжок дух,
Терпка ялина, солод виногронний.
Старих гурманів витончений нюх…
Сидять осінні королі на тронах.

Старі гурмани, чи ж про питіє
Ідеться вам, коли вино у чарах?
Букет конвалій, буйне житіє,
Любовних трунків трав`яні відвари.

Старі гурмани - за старим столом.
Вино у склянці - чорнослив і вишня,
Неначе давнє темне джерело
Терпкого щастя палахкоче грішно.

О темний дух, о золотий полин!
Ти щось казала про старече серце?
Вночі учора вибухнув ясмин.
Вино чи квіти в темному відерці?

Усе пусти по цій трудній воді,
Того вина вже на самому денці.
Ти п`єш вино, твій келих золотий.
Це молоді ще п'ють усе, що п'ється…

Світлана КОРОНЕНКО