Темні вони...

Дякуючи Ростиславу Мартинюку та Сергію Трояну у Лазареву суботу побували з громадою у надзвичайному святому місці біля лісового пустинного скита Микільського-Крупицького монастиря біля Батурина, де колись жив, служив і спасався наш святий козак, інтелектуал, слава і краса Гетьманщини, святитель Димитрій (Туптало), митрополит Ростовський і Ярославський.

Саме тут в околицях Батурина святитель Димитрій написав свої легендарні, знані у всьому християнсткому світі - «Житія святих» - «Четьї Мінеї».

Зараз на місці старого скита - металевий поклонний хрест, а сам Микільський Крупицький монастир тепер жіночий і тимчасово окупований Російською Православною Церквою.

У Крупицькому монастирі помолилися біля древньої чудотворної ікони Святителя Миколая Чудотворця - Крупицького.
Розмова на свічній лавці Крупицького монастиря в ролях на одну дію:
Послушниця: «Прінімаєм запіскі на молітву только крещьоних в Масковском Патріархатє!»
Я: «А якщо людина хрещена в Константинопільському Патріарахаті, що з ним робити?»
Послушниця: (на обличчі переляк і розгубленість!) «Константінопольскій? А ето как? Ну он наверно тоже к Московскому атносіца?»
Я: «Ну є у Православному світі 15 Помісних Церков... Ну от наприклад Єрусалимський Патріархат».
Послушниця: (дивиться з підозрою з-під лоба). «Нє, ну Єрусалімській прінімаєм, он же к Москве относітца! Главноє, что б не Кієвскій, а так прінімаєм!»

Завіса!
Господи, помилуй їх, бо не відають темні і не освідченні, що коять і просвіти їх Єванглієм правди твоєї!

Андрій КОВАЛЬОВ