Табачник і Шевченко: донецька історія

28 липня 2010 року закінчився 7-річний строк дії контракту з ректором Донецького національного університету Володимиром Шевченком. В контракті чітко виписані обов’язки ректора в тому числі звіт про свою діяльність перед загальними зборами (конференцією) колективу закладу освіти з питань, що відносяться до їх компетенції, як органів громадського самоврядування, що було виконано: у червні 2010 року конференція трудового колективу ДонНУ у присутності представників МОН України та Донецької облдержадміністрації заслухала звіт ректора Шевченка В.П. про роботу за сім років. Цей звіт одразу оприлюднено на сайті www.donnu.edu.ua ДонНУ, і з ним можна ознайомитися і зараз. Працівники університету, схвально оцінивши багаторічну діяльність свого керівника та оприлюднену Шевченком В.П. стратегію розвитку ДонНУ на наступний етап, звернулися до Міністерства освіти і науки України з пропозицією розглянути кандидатуру Шевченка В.П. на посаду ректора ДонНУ на новий період. 20-тисячний колектив одностайно виявив бажання працювати із своїм ректором і надалі, реалізовуючи намічені завдання та плани. Згідно з вимогами у визначений строк Володимир Павлович подав до кадрової комісії Міністерства освіти і науки необхідні документи і звіт про свою роботу, яка була оцінена комісією позитивно. МОН України чомусь вчасно конкурс не об’явило. У такому випадку, як правило, на період до обрання за конкурсом на новий строк, людину, яка до цього обіймала посаду ректора, призначають тимчасово виконуючим обов’язки, якщо відсутні суттєві зауваження до виконання нею службових обов’язків. На момент виходу наказу на адресу Шевченка В.П. не надійшло жодного зауваження з приводу змісту та результатів його діяльності як ректора.

Очолюваний ним багато років університет став одним із провідних вищих навчальних закладів України (останні декілька років у рейтингу ВНЗ України ДонНУ перебував серед 10 найкращих) і, незважаючи на скрутні часи, продовжує успішно розвиватися. На здивування двадцятитисячного колективу Донецького національного університету, громадськості Донеччини й України В.П. Шевченка Д.В.Табачник, таємно прибувши в Донецьк 29 липня 2010р., не тільки не призначив виконуючим обов’язки ректора а став вимагати написати заяву про звільнення з посади ректора за власним бажанням. Коли В.П. Шевченко категорично відмовився, спробував призначити на посаду тимчасово виконуючого обов’язки ректора ДонНУ, ректора Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського Олександра Шубіна, який теж категорично відмовився від цієї пропозиції. Тоді наш «дешевий клоун» призначив на посаду в.о. ректора ДонНУ до оголошення та результатів конкурсу першого заступника В.П.Шевченка Андрія Кучка, а не В.П. Шевченка( так поступають, якщо до діючого ректора є суттєві зауваження до виконання ним службових обов’язків). Звернення колективу, передбачене законодавством, не було враховано при цій кадровій розправі.

Наказом міністра освіти і науки Табачника Д.В. № 305-к, врученого В.П. Шевченку 29 липня 2010 року, його звільнено з посади у зв’язку з закінченням строку дії контракту від 28 липня 2003 року. Жодних зауважень з приводу перебування ректора Шевченка на посаді з боку Табачника Д.В. не висловлено. На питання ректора, що це все означає, Табачник Д.В. сказав, що це вказівка згори. Текст наказу № 305-к: «Звільнити Шевченка Володимира Павловича з посади ректора Донецького національного університету 29 липня 2010 року у зв’язку із закінченням строку дії контракту, п.2 ст.36 КЗпП України». Підстава: контракт № IV-20 від 28 липня 2003 р. Тобто, 29 липня, як бачите, ректор ще виконував свої обов’язки, хоча в контракті сказано, що вони прининились 28 липня.
Тобто, обставини звільнення ректора не відповідали ні належній законній процедурі, ні духу пошанування гідності самоврядної університетської громади.

Причини цього ні колективу, ні громадськості, ні профспілковим організаціям викладацького складу та студентів невідомі і незрозумілі, бо всі знають Шевченка В.П. як активного ректора, продуктивного науковця, визнаного лідера у освітянському і науковому середовищі, новатора, ініціатора багатьох заходів, що проходять в університеті, Донецькій області, Україні та поза її межами.

Тому і появились численні протести-звернення до Президента України Віктора Януковича та Прем’єр-міністра України Миколи Азарова.

Приведу, наприклад, тільки звернення заслужених професорів від 5 липня 2010 року:

Вельмишановні Вікторе Федоровичу, Миколо Яновичу, Володимире Михайловичу

До вас звертаються заслужені працівники науки і техніки України, заслужені працівники освіти України, лауреати державної премії, почесні професори Донецького національного університету. Більшість із нас працює в Донецькому національному університеті не один десяток років, багато хто пройшов шлях від студента до доктора наук, завідувача кафедрою, декана, професора, академіка.

На наших очах і за нашої участі відбувалося становлення одного із найвідоміших класичних університетів держави, який користується авторитетом як в Україні, так і за її межами. Багато випускників Донецького національного університету гідно представляють його як видатні вчені, державні діячі, депутати Верховної Ради, керівники органів місцевого самоврядування, чиновники високого рангу, політики, підприємці.

Величезна заслуга у становленні університету належить ректору Володимиру Павловичу Шевченку - завідувачу кафедри прикладної механіки і комп'ютерних технологій, професору, доктору фізико-математичних наук, академіку Національної Академії Наук України, заслуженому діячу науки і техніки, лауреату Державної премії України у галузі науки і техніки, Герою України. Володимир Павлович - кавалер двох орденів «Ярослава Мудрого» IV і V ступенів, знак Ордена «Святий князь Володимир» IV ступеня і кавалера Почесного Знака «Шахтарська слава» III, II і І ступенів. Нагороджений медалю Готфрида Вільгельма фон Лейбніца (Німеччина), орденом «Шевальє академічних пальм» (Франція), орденом Ломоносова (Росія), почесною грамотою Верховної ради України, почесною грамотою Кабінету міністрів України. Почесний громадянин міста Донецька. Понад 17 років є головою Ради ректорів вищих навчальних закладів Донецької області, очолює Донецький науковий центр (ДНЦ) НАН і МОН України.

За роки керівництва університетом він зміг створити потужний науково-педагогічний колектив, здатний на високому рівні розв'язувати чисельні проблеми науково-дослідного, навчального, виховного, господарського характеру. Особливо багато ним було зроблено за останні роки у напрямку інтеграції університету в Європейському освітньому просторі та реформуванні вищої освіти. Університет один із перших в Україні став членом асоціації Європейських університетів, і підписав Болонську декларацію.
Увесь колектив добре пам'ятає, що саме під керівництвом В.П.Шевченка ми пережили найскладніший період в історії університету - 90-ті роки, коли фактично вища школа була покинута напризволяще і виживали самостійно хто як міг. Завдяки організаторському таланту нашого ректора в університеті були збережені найцінніші науково-педагогічні кадри, не була втрачена жодна наукова школа, плідно працювала аспірантура і докторантура, не зважаючи на багатомісячні невиплати стипендій і зарплатні з боку держави. Воля ректора В.П.Шевченка, віра в нього тоді допомогла багатьом теперішнім відомим науковцям і викладачам не опинитися на узбіччі життя або за межами України в пошуках кращої долі.
Варто зазначити, що серед заслужених штатних науково-педагогічних працівників є: 1 академік та 3 члени-кореспонденти НАН України, 35 академіків і членів-кореспондентів галузевих академій наук, 18 працівників ПВС мають почесні звання України та 27 професорів удостоєні почесного звання «Заслужений професор Донецького національного університету». Тільки за 2003-2009 pp. лауреатами Державних премій серед штатних наукових і науково-педагогічних працівників стало 6 осіб.

Важливою складовою наукового життя університету є студентська наука. За кількістю призових місць, зайнятих на Всеукраїнських студентських олімпіадах, університет протягом 7 років посідає 2-е місце серед класичних університетів, а за кількістю дипломів МОН України, отриманих студентами на Всеукраїнських конкурсах студентських науково-дослідних робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук, протягом 4-х останніх років є лідером. Щорічно за кращі наукові роботи студенти отримують 2-3 премії, що присуджуються Президією НАН України.

Вельми результативними є останніми роками підсумки наукової роботи молодих учених і студентів. Зокрема у 2007 р. сім студентів математичного факультету одержали нагороди Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт у галузі математичних наук та у галузі інформатики і кібернетики. Слід відзначити студента А.Луньова, який посів перші місця на Всеукраїнській студентській олімпіаді з математики у м. Львові та на Міжнародній студентській олімпіаді з математики у Болгарії, виборов Срібну медаль на ХП Міжнародній студентській олімпіаді з математики в Ірані, яка є однією з Всесвітніх студентських математичних олімпіад. У 2008 році А.Луньов виборов Золоту медаль на ХШ Міжнародній студентській олімпіаді з математики в Ірані й увійшов до еліти кращих студентів - математиків світу. Радують своїми успіхами студенти хімічного факультету. Так тільки в
2008 р. грамотою Президії НАНУ було нагороджено студентку В.Безнос, а в
2009 р. - студентку Н.Пурікову і аспіранта І.Капітонова.
Державне мислення, талант адміністратора, шанобливе ставлення до колег і в попередні роки мало високу оцінку з боку керівництва країни, що втілювалося не лише у високих нагородах, яких він був удостоєний, але і в тому, що йому неодноразово пропонували обійняти посаду Міністра освіти України. Але він завжди залишався відданим своєму університету, якому присвятив більшу частину свого життя.
У липні 2010 року закінчився термін контракту Володимира Павловича Шевченка щодо його роботи на посаді ректора. Конференція трудового колективу Донецького національного університету одностайно висунула його кандидатуру на посаду ректора на наступний термін. Він успішно звітував на кадровій комісії Міністерства освіти. Вибори ректора повинні були відбутися у вересні 2010 року.
Несподівано для всього колективу і, за нашим переконанням, абсолютно невиправдано і несправедливо наказом Міністра освіти і науки України Володимир Павлович Шевченко був відсторонений від виконання своїх обов'язків на посаді ректора у зв'язку з закінченням контракту. На превеликий жаль, все це відбулося у розпал вступної кампанії і завдає удару по іміджу і авторитету Донецького національного університету не лише в регіоні, а і у масштабах усієї країни.

Ми звертаємося до вас з клопотанням про скасування цього наказу і призначення у вересні 2010 року виборів ректора Донецького національного університету, який очікує весь трудовий і студентський колектив.
Алфімов В.М., заслужений працівник освіти України
Буравльов Ю.М., заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор ДонНУ
Волков В'ячеслав Дмитрович, заслужений юрист України, з аслужений професор ДонНУ
Добров Петро Васильович, заслужений працівник освіти України, Лауреат премії національної академії наук України
Загнітко Анатолій Опанасович, заслужений працівник освіти України
Каліущенко Володимир Дмитрович, заслужений працівник освіти України, заслужений професор ДонНУ
Лисенко Юрій Григорович, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії України
Ступін Олександр Борисович, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії України, заслужений професор ДонНУ
Отін Євген Степанович, заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор ДонНУ
Черніченко Генадій Олександрович, заслужений працівник освіти України
Бажин Анатолій Іванович, заслужений професор ДонНУ
Беспалов Микола Єгорович, заслужений професор ДонНУ
Близнюк Василь Федорович, заслужений професор ДонНУ
Гіршман Михайло Моісейович, заслужений професор ДонНУ
Соболев Валерій Іванович, заслужений професор ДонНУ
Сторожев Валерій Іванович, заслужений професор ДонНУ
Андрієнко Володимир Миколайович, лауреат державної премії України Калоєров Стефан Олексійович, лауреат державної премії України
Лев Тетяна Олексіївна, лауреат державної премії України

Відкритий лист громадськості Донеччини «Про брутальну розправу керівника МОН України Д.В. Табачника над ректором ДонНУ Володимиром Павловичем Шевченком» Президенту України, прем’єр-міністру України та ЗМІ розміщено на сайті http://www2.maidan.org.ua/n/petit/1281018474або http://maidan.org.ua/static/news/2010/1281019265.html і всі хто згоден підтримати ректора може підписатись.

Закінчується відкритий лист так: « Висловлюючи думку громадських сил Донеччини та враховуючи важливість зміцнення позицій найкращих осередків вищої школи, вимагаємо поновити законний хід проведення процедури переобрання на новий термін ректора ДонНУ академіка НАН України, Героя України, доктора фізико-математичних наук, безпартійного, активного патріота Донбасу й України В.П. Шевченка, а саме, в найкоротші строки (кінець серпня-початок вересня 2010р.) оголосити конкурс на заміщення посади ректора. Ми впевнені, що найближчим часом справедливість буде відновлено, будуть враховані законні інтереси та позиція колективу університету, які зараз розтоптані Д.В.Табачником. Переконані, що Володимир Павлович успішно пройде оголошений Міністерством освіти і науки України конкурс і продовжуватиме множити славу Донецького національного університету на освітянській ниві України та за її межами.
Крім цього, просимо встановити тих вищих посадових осіб, які прислали сюди 29 липня 2010 року безвідповідальну, безпринципну, наглу посадову особу для розправи над колективом університету, його ректором та усім українством Донеччини.»

Партію Влади черговий раз підставив «дешевий клоун»: плюнув в серце і душу еліти Донецька. Це виклик. На такий крок навряд чи пішли б "донецькі", поважаючи себе і свою малу батьківщину. Хоча якщо почитати саме газету Донецької обласної державної адміністрації( головою якої як і в часи ПІСУРу є все той же Анатолій Близнюк) «Жизнь», яка 5 липня 2010р. видрукувала «програмну статтю» руками випускниці-журналістки ДонНУ Єлєни Довженко, в якій вона просторікує, що В.П.Шевченку Д.В.Табачник законно не продовжив контракт. Хоча б заглянула в Закон України «Про вищу освіту» в ст. 39 «Обрання, затвердження та звільнення з посади керівника ВНЗ» якого чітко розписана процедура обрання претендентів на посаду ректора вищим колегіальним органом громадського самоврядування, а не продовження контракту керівником МОН. А далі як сказано в коментарях в інтернеті до статті жодного факту-голі роздуми. І ще хотілось би довідатись, де це молоде журналістське обдарування було, коли ректор університету роками в прокуратурах і судах відстоює землі університету, які Донецький міськвиконком всупереч чинному законодавству роздає бізнесовим структурам, які кришуються народними депутатами з ПР?

Цікаво б довідатись, що завадило Д.В. Табачнику реалізувати ст. 39 закону: оголосити вчасно конкурс на заміщення посади ректора, адже сім років з оголошення попереднього конкурсу давно минули! Страх, що переможе особа, якій не дала рекомендацій Партія Регіонів, як в старі сталінські часи ? І хоч місто Сталіно ще в 1961 році переіменували в Донецьк, знесли пам’ятники Сталіну, але сталінська гвардія вся на місці, увічнена в па’мятниках залізному Феліксу Дзержинському та іншим, в назвах вулиць, бібліотек, площах: Артема, Леніна, Постишева, Косіора, Кірова, Абакумова, Петровського, Мехліса тощо. На місці і послідовники Сталіна, тепер вони називаються Партією Регіонів і продовжують несамовито нищити все людське ! Сталінські часи повертаються в міністерські коридори і в найцинічніший спосіб принижують людську та професійну гідність ректорів, трудові колективи та студентів.

Така поведінка не мудрих політиків, які дбають про завтрашній день і молоде покоління. Їм треба сьогодні виграти 100% підтримку на виборах 31 грудня, а це буде нелегко з огляду на підвищення цін на газ спочатку на 50% з 1 серпня 2010р., а потім знову на 50% з 1 квітня 2011р., а потім до обгрунтованого розміру, також втілення інших заходів, які повністю протирічать передвиборчим обіцянкам ПР.

Отже, є факт незаконної розправи над ректором. Перша версія-це політична розправа за відмову стати членом ПР. Друга – це бізнесова, прибрати до рук в першу чергу землі, що знаходяться в постійному користуванні ВНЗ, за які роками ректорат судиться і хоч суди виграні, а незаконно побудовані комерційними структурами майбутні магазини ніяк ніхто не зносить. Чекають! На «свого» регіонального ректора, щоб продовжити дерибан державної землі та споювання студентів та згвалтування студенток. Головне для них дати своїм бізнес-структурам заробити, а не доля студентів. І третя версія- це той факт, що з 1992 року Володимир Павлович Шевченко очолює обласну «Просвіту».

З проголошенням перебудови і отриманням незалежності розпочались процеси ліквідації імперіалістичних догм та процеси національного відродження і на Донеччині. Правда дуже нелегко. Всі продовжували боятись, і тому, і установчі конференції Донецького обласного товариства української мови(січень 1989 року), і установча конференція Народного Руху України за перебудову(серпень 1989 року) , і лекційно-дискусійні клуби «Просвіти», і перша Стусівська конференція в 1990 році,і перше вшанування Олекси Тихого в 1990 ці, і перша конференція «Просвіти» до 60-річчя голодомору 1932-1933 років в 1992 році проходили в приміщеннях тоді державного університету.

В 1989 році більше 300 батьків, які хотіли щоб їх діти навчались українською мовою, змушені були пройти через навчання в унікальній, єдиній недільній школі з українською мовою навчання. Мабуть світ такого не бачив і не побачить, ніколи, щоб діти в державі Україна змушені навчатись державною українською мовою в недільній школі, бо на той час в усіх 170 школах Донецька навчання велось мовою окупанта. Недільна школа працювала з 7 січня по червень 1990 році в Донецькому державному університеті. В ній викладали: українську мову і літературу- тоді завідувач кафедри української мови державного університету, кандидат філологічних наук Віра Познанська, фізику- Кирило Толпиго – член-кореспондент Національної академії наук України , доктор фізико-математичних наук, завідувач відділом теоретичної фізики Донецького фізико-технічного інституту Національної академії наук України, математику-Марія Олійник – кандидат фізико-математичних наук, на той час науковий співробітник Інституту прикладної математики і механіки Національної академії наук України. Саме завдяки цій недільній школі з 1 вересня 1990 року в Донецьку відкрито перші 2 заклади з українською мовою навчання: ліцей при Донецькому державному університеті та школу № 65.

А закінчити хочу невмирущими словами відомого українського поета Василя Симоненка:
Народ мій є, народ мій завжди буде,
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
і орди завойовників- заброд!

Вірю, що навіть деякі регіонали мають об’єднатися навколо ідеї української державності, справедливість щодо Володимира Павловича Шевченка і його 20-тисячного колективу буде відновлена, а українофоба Д.В. Табачника буде негайно знято з посади, бо це ганьба українського і єврейського народів.

Марія ОЛІЙНИК, заступник голови Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка