Стус і "Тіні"
Пам’ятаймо…
Сьогодні (4-го ВЕРЕСНЯ 2020 року) 55-річчя прем’єри фільму «Тіні забутих предків). Мої публікації про книжку Мирослава Лазарука «Чорторийські марева-видіння»…
Так співпало, що сьогодні 35-і роковини відходу за межу ВАСИЛЯ СТУСА. Читаю листа Василя Стуса до дружини (від 1.08.1984 р., камера-одиночка): «Дістав 20—21.7. Тютюн і 100 гр. цукерок. Дякую. Вальочку, люба моя, повір мені – я не можу йти на побачення з Тобою (Тобою!), заплативши за зустріч самоприниженням, яке чомусь називають ритуалом. Отож покладемося на Долю, довіримося їй...
Будьте ж мені! І прости мені всі мої гріхи безпровинні».
(У ніч із 3 на 4 вересня 1985 року Василь Стус помер у карцері табору ВС-389/36).
Богдан ДЯЧИШИН
Сьогодні (4-го ВЕРЕСНЯ 2020 року) 55-річчя прем’єри фільму «Тіні забутих предків). Мої публікації про книжку Мирослава Лазарука «Чорторийські марева-видіння»…
Так співпало, що сьогодні 35-і роковини відходу за межу ВАСИЛЯ СТУСА. Читаю листа Василя Стуса до дружини (від 1.08.1984 р., камера-одиночка): «Дістав 20—21.7. Тютюн і 100 гр. цукерок. Дякую. Вальочку, люба моя, повір мені – я не можу йти на побачення з Тобою (Тобою!), заплативши за зустріч самоприниженням, яке чомусь називають ритуалом. Отож покладемося на Долю, довіримося їй...
Будьте ж мені! І прости мені всі мої гріхи безпровинні».
(У ніч із 3 на 4 вересня 1985 року Василь Стус помер у карцері табору ВС-389/36).
Богдан ДЯЧИШИН
| Читайте також |
| Коментарі (0) |