Стратегія кастрації - в розвитку
У ніч на 26 червня спецпідрозділ “Альфа” СБУ завдав удару по суднобудівному заводу “Залив” в окупованій Керчі. Вражено два кабельних судна проекту 15310 “Волга” та “Вятка”, а також вантажо-пасажирський паром “Петропавловск”, готовність якого становила 96%.
Вартість кожного з цих кабельних суден оцінюється у сотні мільйонів доларів. Їхнє призначення – розгортання та обслуговування глибоководної гідроакустичної системи спостереження “Гармонія”, тобто мережі підводних станцій виявлення підводних човнів, контролю морських районів і спостереження за переміщенням кораблів. Додатково ці судна здатні встановлювати неконтактні морські міни для ураження підводної інфраструктури, від трубопроводів до інтернет-кабелів.
Окремої уваги заслуговує знищення порому "Петропавловск", ступінь готовності якого становив 96%. Хоча формально судно закладалося для потреб Далекого Сходу, його утримання та добудова на потужностях керченського заводу "Залив" були об'єктивно спрямовані на нарощування пропускної спроможності саме Керченської поромної переправи, яка після відіграє домінуючу, а подекуди й без альтернативну роль у постачанні півострова паливом, боєприпасами та матеріально-технічними засобами. Удар по цьому активу означає не просто ліквідацію майже готового судна вартістю у сотні мільйонів доларів, а остаточний зрив планів окупаційного командування компенсувати логістичний колапс за рахунок збільшення паромного трафіку, що перетворює фізичну ізоляцію Криму на незворотний стратегічний факт.
Супутникові знімки за 26 червня зафіксували масштабний пожежний слід на одному з суден біля причалу, що виключає символічний характер ушкоджень.
Водночас безпілотники СБУ уразили радіолокаційну станцію зі складу ЗРК С-400, який прикривав Керченську протоку. Таким чином, за одну ніч виведено з ладу унікальні морські платформи, що десятиліттями створювали стратегічну загрозу для підводної інфраструктури НАТО, та черговий елемент протиповітряної оборони, стягнутий для захисту Кримського мосту.
В ту саму ніч сили безпілотних систем України під керівництвом Роберта Бровді провели наймасштабнішу операцію з вирізання енергетики півострова. Об’єктивний контроль зафіксував повне знищення підстанції НС-2 кВ у Миколаївці, підстанції “Тасунова” в Катасунові, магістральної підстанції 330 кВ “Західно-Кримська” в Акарьєрні та низки підстанцій у районі Миколаївки, які утворювали єдиний вузол. Кожен об’єкт спочатку зазнав серії ударів із подальшою дорозвідкою, після чого горів і вибухав із повною втратою функціональності. Окремо знищено стратегічну трикоординатну РЛС СТ-68У в Джанкої, яка поєднує функції дальнього виявлення повітряних цілей та цілевказівки для ЗРК С-300 і “Бук”. Це двадцять восьма одиниця ППО, уражена лише силами безпілотних систем за червень із відеопідтвердженням.
Того ж дня у Новокраснянці Луганської області рознесено газорозподільний пункт, що живив місцеву військову промисловість і окупаційне угруповання, та знищено щонайменше 21 одиницю логістичного транспорту в оперативних тилах - в об’їзд зруйнованого Чонгару, через Армянськ та північний Крим, де тепер проходять основні маршрути постачання.
Ефект системний: в Керчі та Севастополі повністю зник бензин, залізничне сполучення з материковою Росією перервано, потяги відходять лише від Керчі, електроенергія подається виключно на генераторах, на виїзд з Криму через міст шикуються багатокілометрові затори, оскільки ФСБ фільтрує потік. Компанія “ТЕС”, що монопольно забезпечувала пальним півострів, офіційно звернулася до Путіна з благанням про допомогу, констатуючи знищення терміналів, нафтобаз і бензовозів. Таким чином ізоляція Криму перейшла з оперативно-тактичної у критичну для окупантів фазу, де символ “русского мира” перетворюється на палаючий тил без світла і пального.
Наступний за стратегічним значенням удар - нічна атака крилатих ракет FP-5 “Фламінго” по заводу “Титан-Барикады” у Волгограді. Це єдине в Росії підприємство, яке виготовляє пускові установки для ОТРК “Іскандер-М”, а також пускові для міжконтинентальних балістичних ракет “Ярс” і “Тополь-М”, тобто безпосередньо забезпечує функціонування наземного компонента стратегічної ядерної триади. За даними аналізу Dnipro OSINT, ураження отримали три цехи. Головний конструктор Fire Point Денис Штіллерман опублікував кадри пусків і попадань. Місцеві жителі зафіксували проліт не менше чотирьох ракет на наднизькій висоті та потужні вибухи з характерним для бойової частини у 1150 кг руйнуванням. Із п’яти запущених “Фламінго” чотири гарантовано влучили в ціль, дві з них - в один цех, що свідчить про суттєве підвищення точності цієї ракети, яка ще кілька місяців тому давала відхилення до 200 метрів. Маршрут ракет пролягав в обхід щільних зон ППО через Брянщину, Курщину, далі між Рязанню та Орлом із заходом на Волгоград із глибини російської території.
Реальна дальність польоту становила не менше 1000–1500 км, що забезпечувалося, зокрема, використанням штучного інтелекту для планування маршрутів. ПВО Волгоградської області, яка вважалася добре ешелонованою через близькість до східного фронту та Ростовської області, виявилася неспроможною перехопити жодної ракети. Удар по “Титан-Барикады” не просто позбавляє Росію спроможності виробляти нові пускові - завод також здійснював спеціалізоване сервісне обслуговування вже наявних установок. З урахуванням того, що за останні півроку Україна знищила до десяти пускових “Іскандер-М” (в ангарах, на базах і безпосередньо на позиціях у Криму та на півдні), а виробництво самих балістичних ракет уже зупинено після розгрому ключового складального цеху на Воткінському заводі та удару по ВНИИР “Прогресс”, виведення з ладу єдиного виробника пускових переводить всю ракетну програму “Іскандер” у режим деградації без відновлення.
Цей удар став п’ятим по ключових підприємствах російського ракетного ВПК за півроку, після Воткінська, ВНИИР “Прогресс”, Воронезького приладобудівного заводу (електроніка для крилатих ракет) та Брянського “Кремній ЕЛ” (мікроелектроніка). Вся ця кампанія спирається на критичну вразливість російського оборонпрому - його централізацію на унікальних підприємствах без дублюючих конвеєрів. Вибивання однієї ланки робить неможливим весь виробничий цикл.
Паралельно триває планомірне руйнування тилової хімічної бази виробництва вибухівки. У ніч на 26 червня масований наліт безпілотників розгромив Новомосковський “Азот” у Тульській області. Підприємство є базовим постачальником азотної кислоти для виробництва тротилу, гексогену, октогену, нітроцелюлози та сумішевих вибухових речовин. Саме ця кислота надходить на заводи імені Свердлова та Дзержинського, де споряджаються бойові частини ракет, артилерійські снаряди, авіабомби та боєголовки безпілотників. Місцеві жителі зафіксували серію потужних прильотів і масштабну пожежу. Губернатор Миляєв підтвердив пошкодження промислового підприємства, хоча в офіційному зведенні цей факт був навмисно зміщений у самий кінець після опису поранення жінки в приватному будинку та пошкодження ЛЕП. Важливо, що “Азот” менш ніж два тижні тому вже зазнав удару 14 червня, і тепер методично доводиться до повної зупинки за моделлю, вже реалізованою на Московському НПЗ - повторювані удари паралізують виробництво остаточно.
На цьому тлі показове припинення роботи четвертого за потужністю в Росії Нижньогородського НПЗ “НОРСІ” в Кстовому після чергового влучання в установку первинної переробки, яка забезпечувала чверть потужності заводу. Це підприємство разом із Московським і Рязанським НПЗ формувало паливну безпеку столичного регіону. Московський НПЗ вже зупинений, Рязанський працює на зниженій потужності після попередніх ударів. Як наслідок, у Москві спостерігаються черги на заправках, закриття АЗС та рекордний за двадцять років тижневий стрибок цін на бензин на 3%. Агентство Bloomberg прямо пов’язує цей інфляційний сплеск із 47 успішними атаками українських дронів на російські НПЗ з початку 2026 року.
Окремо зафіксовано знищення російського катера ВМС ЗСУ, який забезпечував постачання військ на Тендрівській косі. Цей тактичний епізод замикає ланцюг: від оперативного тилу через стратегічну глибину до унікальних морських платформ - вся система військового забезпечення Росії зазнає одночасного виснаження у всіх вимірах.
Логіка українських дій не залишає простору для ілюзій. Кампанія свідомо вибудовується за принципом: спочатку примусити противника стягнути дефіцитні засоби ППО на захист символічних об’єктів, потім вирізати їх разом із самими об’єктами. У Криму це проявилося в тому, що після перших втрат нафтової інфраструктури ворог екстрено перекинув у район Керчі ЗРК, які тієї ж ночі були вражені. У Волгограді “Фламінго” пройшли через повітряний простір, який ще рік тому був би закритий, але сьогодні оголений через перерозподіл комплексів на захист Москви. За словами Зеленського, на цілих стратегічних напрямках у Росії лишається по одній-дві пускові установки ППО, тоді як довкола столиці сконцентровано до 200 одиниць. Саме це рішення знекровити регіональну ППО заради політичного центру відкрило вікно можливостей для ударів по заводах, які фізично не можна захистити без ешелонованої системи.
Міжнародний вимір також почав реагувати на факти. Заступник держсекретаря США Джеремі Левін офіційно заявив, що Кремль несе відповідальність за відсутність переговорів, відкидаючи пропозиції Зеленського про прямий діалог, і що США робитимуть усе, аби Київ перебував у максимально сильній позиції. Ця зміна риторики відбулася не через дипломатичні аргументи, а виключно внаслідок військової спроможності України одночасно ізолювати Крим, вибивати унікальні морські платформи, руйнувати виробництво носіїв стратегічної ядерної зброї та знеструмлювати логістику ворога. Поразка Росії в її ставці на терор і централізований ВПК стала емпіричним фактом, який уже не може ігнорувати навіть відверто автократично орієнтована адміністрація Трампа.
Сукупний підсумок операцій 26 червня: знищено два з трьох кабельних суден-носіїв системи “Гармонія”, чергова РЛС із С-400 у Керчі, РЛС СТ-68У в Джанкої, чотири електропідстанції та газорозподільний пункт, мінімум 21 транспортний засіб, паралізовано залізничне сполучення з Кримом, виведено з ладу три цехи єдиного виробника пускових для “Іскандерів” і ядерної тріади, завдано повторного удару по ключовому хімічному заводу вибухових речовин, зупинено другий за величиною бензиновий НПЗ, а в Москві зафіксовано рекордний стрибок цін на пальне.
Усе це - не розрізнені епізоди, а реалізація єдиної стратегії кастрації російської військової машини через методичне вибивання її унікальних, незамінних ланок, яких залишається дедалі менше.
Ігор САВЧУК
Вартість кожного з цих кабельних суден оцінюється у сотні мільйонів доларів. Їхнє призначення – розгортання та обслуговування глибоководної гідроакустичної системи спостереження “Гармонія”, тобто мережі підводних станцій виявлення підводних човнів, контролю морських районів і спостереження за переміщенням кораблів. Додатково ці судна здатні встановлювати неконтактні морські міни для ураження підводної інфраструктури, від трубопроводів до інтернет-кабелів.
Окремої уваги заслуговує знищення порому "Петропавловск", ступінь готовності якого становив 96%. Хоча формально судно закладалося для потреб Далекого Сходу, його утримання та добудова на потужностях керченського заводу "Залив" були об'єктивно спрямовані на нарощування пропускної спроможності саме Керченської поромної переправи, яка після відіграє домінуючу, а подекуди й без альтернативну роль у постачанні півострова паливом, боєприпасами та матеріально-технічними засобами. Удар по цьому активу означає не просто ліквідацію майже готового судна вартістю у сотні мільйонів доларів, а остаточний зрив планів окупаційного командування компенсувати логістичний колапс за рахунок збільшення паромного трафіку, що перетворює фізичну ізоляцію Криму на незворотний стратегічний факт.
Супутникові знімки за 26 червня зафіксували масштабний пожежний слід на одному з суден біля причалу, що виключає символічний характер ушкоджень.
Водночас безпілотники СБУ уразили радіолокаційну станцію зі складу ЗРК С-400, який прикривав Керченську протоку. Таким чином, за одну ніч виведено з ладу унікальні морські платформи, що десятиліттями створювали стратегічну загрозу для підводної інфраструктури НАТО, та черговий елемент протиповітряної оборони, стягнутий для захисту Кримського мосту.
В ту саму ніч сили безпілотних систем України під керівництвом Роберта Бровді провели наймасштабнішу операцію з вирізання енергетики півострова. Об’єктивний контроль зафіксував повне знищення підстанції НС-2 кВ у Миколаївці, підстанції “Тасунова” в Катасунові, магістральної підстанції 330 кВ “Західно-Кримська” в Акарьєрні та низки підстанцій у районі Миколаївки, які утворювали єдиний вузол. Кожен об’єкт спочатку зазнав серії ударів із подальшою дорозвідкою, після чого горів і вибухав із повною втратою функціональності. Окремо знищено стратегічну трикоординатну РЛС СТ-68У в Джанкої, яка поєднує функції дальнього виявлення повітряних цілей та цілевказівки для ЗРК С-300 і “Бук”. Це двадцять восьма одиниця ППО, уражена лише силами безпілотних систем за червень із відеопідтвердженням.
Того ж дня у Новокраснянці Луганської області рознесено газорозподільний пункт, що живив місцеву військову промисловість і окупаційне угруповання, та знищено щонайменше 21 одиницю логістичного транспорту в оперативних тилах - в об’їзд зруйнованого Чонгару, через Армянськ та північний Крим, де тепер проходять основні маршрути постачання.
Ефект системний: в Керчі та Севастополі повністю зник бензин, залізничне сполучення з материковою Росією перервано, потяги відходять лише від Керчі, електроенергія подається виключно на генераторах, на виїзд з Криму через міст шикуються багатокілометрові затори, оскільки ФСБ фільтрує потік. Компанія “ТЕС”, що монопольно забезпечувала пальним півострів, офіційно звернулася до Путіна з благанням про допомогу, констатуючи знищення терміналів, нафтобаз і бензовозів. Таким чином ізоляція Криму перейшла з оперативно-тактичної у критичну для окупантів фазу, де символ “русского мира” перетворюється на палаючий тил без світла і пального.
Наступний за стратегічним значенням удар - нічна атака крилатих ракет FP-5 “Фламінго” по заводу “Титан-Барикады” у Волгограді. Це єдине в Росії підприємство, яке виготовляє пускові установки для ОТРК “Іскандер-М”, а також пускові для міжконтинентальних балістичних ракет “Ярс” і “Тополь-М”, тобто безпосередньо забезпечує функціонування наземного компонента стратегічної ядерної триади. За даними аналізу Dnipro OSINT, ураження отримали три цехи. Головний конструктор Fire Point Денис Штіллерман опублікував кадри пусків і попадань. Місцеві жителі зафіксували проліт не менше чотирьох ракет на наднизькій висоті та потужні вибухи з характерним для бойової частини у 1150 кг руйнуванням. Із п’яти запущених “Фламінго” чотири гарантовано влучили в ціль, дві з них - в один цех, що свідчить про суттєве підвищення точності цієї ракети, яка ще кілька місяців тому давала відхилення до 200 метрів. Маршрут ракет пролягав в обхід щільних зон ППО через Брянщину, Курщину, далі між Рязанню та Орлом із заходом на Волгоград із глибини російської території.
Реальна дальність польоту становила не менше 1000–1500 км, що забезпечувалося, зокрема, використанням штучного інтелекту для планування маршрутів. ПВО Волгоградської області, яка вважалася добре ешелонованою через близькість до східного фронту та Ростовської області, виявилася неспроможною перехопити жодної ракети. Удар по “Титан-Барикады” не просто позбавляє Росію спроможності виробляти нові пускові - завод також здійснював спеціалізоване сервісне обслуговування вже наявних установок. З урахуванням того, що за останні півроку Україна знищила до десяти пускових “Іскандер-М” (в ангарах, на базах і безпосередньо на позиціях у Криму та на півдні), а виробництво самих балістичних ракет уже зупинено після розгрому ключового складального цеху на Воткінському заводі та удару по ВНИИР “Прогресс”, виведення з ладу єдиного виробника пускових переводить всю ракетну програму “Іскандер” у режим деградації без відновлення.
Цей удар став п’ятим по ключових підприємствах російського ракетного ВПК за півроку, після Воткінська, ВНИИР “Прогресс”, Воронезького приладобудівного заводу (електроніка для крилатих ракет) та Брянського “Кремній ЕЛ” (мікроелектроніка). Вся ця кампанія спирається на критичну вразливість російського оборонпрому - його централізацію на унікальних підприємствах без дублюючих конвеєрів. Вибивання однієї ланки робить неможливим весь виробничий цикл.
Паралельно триває планомірне руйнування тилової хімічної бази виробництва вибухівки. У ніч на 26 червня масований наліт безпілотників розгромив Новомосковський “Азот” у Тульській області. Підприємство є базовим постачальником азотної кислоти для виробництва тротилу, гексогену, октогену, нітроцелюлози та сумішевих вибухових речовин. Саме ця кислота надходить на заводи імені Свердлова та Дзержинського, де споряджаються бойові частини ракет, артилерійські снаряди, авіабомби та боєголовки безпілотників. Місцеві жителі зафіксували серію потужних прильотів і масштабну пожежу. Губернатор Миляєв підтвердив пошкодження промислового підприємства, хоча в офіційному зведенні цей факт був навмисно зміщений у самий кінець після опису поранення жінки в приватному будинку та пошкодження ЛЕП. Важливо, що “Азот” менш ніж два тижні тому вже зазнав удару 14 червня, і тепер методично доводиться до повної зупинки за моделлю, вже реалізованою на Московському НПЗ - повторювані удари паралізують виробництво остаточно.
На цьому тлі показове припинення роботи четвертого за потужністю в Росії Нижньогородського НПЗ “НОРСІ” в Кстовому після чергового влучання в установку первинної переробки, яка забезпечувала чверть потужності заводу. Це підприємство разом із Московським і Рязанським НПЗ формувало паливну безпеку столичного регіону. Московський НПЗ вже зупинений, Рязанський працює на зниженій потужності після попередніх ударів. Як наслідок, у Москві спостерігаються черги на заправках, закриття АЗС та рекордний за двадцять років тижневий стрибок цін на бензин на 3%. Агентство Bloomberg прямо пов’язує цей інфляційний сплеск із 47 успішними атаками українських дронів на російські НПЗ з початку 2026 року.
Окремо зафіксовано знищення російського катера ВМС ЗСУ, який забезпечував постачання військ на Тендрівській косі. Цей тактичний епізод замикає ланцюг: від оперативного тилу через стратегічну глибину до унікальних морських платформ - вся система військового забезпечення Росії зазнає одночасного виснаження у всіх вимірах.
Логіка українських дій не залишає простору для ілюзій. Кампанія свідомо вибудовується за принципом: спочатку примусити противника стягнути дефіцитні засоби ППО на захист символічних об’єктів, потім вирізати їх разом із самими об’єктами. У Криму це проявилося в тому, що після перших втрат нафтової інфраструктури ворог екстрено перекинув у район Керчі ЗРК, які тієї ж ночі були вражені. У Волгограді “Фламінго” пройшли через повітряний простір, який ще рік тому був би закритий, але сьогодні оголений через перерозподіл комплексів на захист Москви. За словами Зеленського, на цілих стратегічних напрямках у Росії лишається по одній-дві пускові установки ППО, тоді як довкола столиці сконцентровано до 200 одиниць. Саме це рішення знекровити регіональну ППО заради політичного центру відкрило вікно можливостей для ударів по заводах, які фізично не можна захистити без ешелонованої системи.
Міжнародний вимір також почав реагувати на факти. Заступник держсекретаря США Джеремі Левін офіційно заявив, що Кремль несе відповідальність за відсутність переговорів, відкидаючи пропозиції Зеленського про прямий діалог, і що США робитимуть усе, аби Київ перебував у максимально сильній позиції. Ця зміна риторики відбулася не через дипломатичні аргументи, а виключно внаслідок військової спроможності України одночасно ізолювати Крим, вибивати унікальні морські платформи, руйнувати виробництво носіїв стратегічної ядерної зброї та знеструмлювати логістику ворога. Поразка Росії в її ставці на терор і централізований ВПК стала емпіричним фактом, який уже не може ігнорувати навіть відверто автократично орієнтована адміністрація Трампа.
Сукупний підсумок операцій 26 червня: знищено два з трьох кабельних суден-носіїв системи “Гармонія”, чергова РЛС із С-400 у Керчі, РЛС СТ-68У в Джанкої, чотири електропідстанції та газорозподільний пункт, мінімум 21 транспортний засіб, паралізовано залізничне сполучення з Кримом, виведено з ладу три цехи єдиного виробника пускових для “Іскандерів” і ядерної тріади, завдано повторного удару по ключовому хімічному заводу вибухових речовин, зупинено другий за величиною бензиновий НПЗ, а в Москві зафіксовано рекордний стрибок цін на пальне.
Усе це - не розрізнені епізоди, а реалізація єдиної стратегії кастрації російської військової машини через методичне вибивання її унікальних, незамінних ланок, яких залишається дедалі менше.
Ігор САВЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |