Кушнероподібні

"Нью-Йорк Таймс" розродився статтею про Кушнера - цинічного покидька з хлоп'ячою зовнішністю, для якого міжнародна дипломатія щось на кшталт угод з нерухомістю. Загальна інтонація статті - який сюрприз, що є такі люди! Але в Штатах подібні кушнери - норма.

В липні 2013 року я був прийнятий на перший набір до Варшавської Північноатлантичної академії WEASA, і одним з лекторів у нас був молодий експосадовець американського Держдепу. Ім'я не пам'ятаю, хлоп'яча зовнішність, працював у Держдепі з Кондолізою Райс, а після її відставки почав щось викладати в Анкарі. І ось після лекції я йому розповідаю про Україну, про проблему щодо російської мови, наскільки це може мати наслідки (ще раз - це липень 2013 року). А цей чувак мені несподівано каже: "Та нам пофіг в кого яка мова - і ви теж так повинні ставитися до цього. Нам головне гроші - якщо нам заплатять, то ми (США) готові всі перейти на іспанську".

Так ось, читаючи нинішнє "здивування" зятем Трампа Кушнером, я підозрюю, що це гра на публіку. Кушнероподібні у них норма і давно.

Олександр ПІДДУБНИЙ