Страшить християнство колгоспників...

Якщо ж говорити про Різдво Христове з традиціоналистської точки зору, то доведеться залишити за бортом увесь язичницько-рудиментарний баласт його.

Насамперед, ходитиме про те, що християнство є одним із найпомірніших та найспокійніших різновидів гнозису, адже лише у гностиків Бог міг мати проявлення своє у людській оболонці - у решті релігій ( у тому числі й тих, які ми, називаючи їх авраамічними вважаємо спорідненими із християнством) засновником релігії та розтулмачувачем комогонічної доктрини й засновником поведінкових кодексів, які повинні встановити баланс між людиною та космосом був чоловік, рекрутований вищими силами до виконання певної сакральної місії - такими були Мухамед, Будда та усі зороастри арійського Ірану.

Лише у християнстві - засновник й космогонічного й поведінкового стандарту є одним із втіленнь Господа. Християнство ( як й решта гностичних шкіл) є більш ніж складним світоглядом й тому не варто дивуватися що аж так багато вітчизняних інтелектуалів райцентрівсько-колгоспного походження вигадають для себе затишне, нескладне й трохи пришелепувате неоязичництво. Християнська теологія та християнська космогонія страшать цих людей не менше аніж страшить ПТУшницю підручник з філософії для першого курсу гуманітарних ВНЗ. Втім, це вже не про Різдво.

Ігор СКРИПНИК