Сторіччя компартії Китаю

Сторіччя китайської компартії, яке відзначається сьогодні циклопічним військовим парадом на площі Небесного Спокою у Пекині та численними протестами попід китайськими посольствами в Індії та Казахстані, дозволяє говорити про цю політичну формацію як про фактично останню потужну комуністичну партію сучасного світу (звісно ж, можна згадати комуністичні партії Північної Кореї та Куби, але не будемо забувати, що й вони значною мірою перебувають на китайському утриманні).

Розповідаючи про китайський варіант комунізму, можна згадати й те, що Мао Тзе-донга не лише називали селянським імператором, але й його прихід до влади подавався у найглухіших повітах та провінціях того ж таки Китаю тими ж такими комуністами як повернення Імператора до влади й те, що за його правління було практично знищено ту китайську Традицію, що протистояло суховатому, колючому та суворому вченню Кун-цзи й те, що китайський комунізм допоміг англосаксам протаранити СРСР, відправивши його на дно історії й що китайський комунізм був конкурентом Москви у бортьбі за третій світ й що протистояння між промосковськими та пропекинськими компартіями призводило до громадянських воєн та геноцидів й те, що зараз китайський комунізм доїдає РФ, перетворюючи її на енергетичний придаток свій й те, що він створює євразійську вісь й готовий йти на таран проти США й що, власне, називати "комунізмом" доволі-таки грімучу суміш націонал-більшовизму та китайських імепріалістичних доктрин навряд чи доцільно.

Ігор СКРИПНИК