Скоро ніхто не захоче їх слухати...
Їм пропонували діалог у 2009-му. Його пустили «під укіс» за вказівкою з Мск.
Пропонували діалог після Революції Гідності. Як тільки м. Онуфрій очолив МПвУ - навіть натяк на діалог було поховано. Бо він особисто категорично проти і не бажав навіть чути про це.
Їх запрошували на Обʼєднавчий Собор у Святу Софію. Вони не прийшли. Демонстративно.
Їм після отримання Томосу знову і знову пропонували: давайте говорити без передумов, давайте розпочнемо діалог.
Вони вважали, що говорити з ПЦУ - нижче їхнього виняткового «канонічного достоїнства».
Після великого путінського нападу та після актів геноциду з боку Мск, після остаточного морального банкрутства Гундяєва, який благословив вбивати українців - їм знову пропонували спілкувння. Що почули ми у відповідь? Ультиматум з Феофанії у стилі пропозицій «лаврового ріббентропа» - щоби ми спочатку визнали, що «ми ніхто, а вони - пани», тоді вони лише почнуть думати, чи говорити з нами.
Ми знову і знову попереджали всіх - суспільство, державу, міжнародних партнерів, і їх самих, що проблема лише загострюється, накопичується. І без системного рішення ситуація може спонтанно почати вирішуватися самими людьми.
Що, власне, і сталося у Хмельницькому.
Коли їм пропонували говорити - вони не хотіли. Тепер вже народ не хоче слухати, що кажуть вони.
Конструктивний вихід бачу лише в тому, щоби було ухвалено закон, який заборонить релігійним організаціям мати підпорядкування Мск. І цим спонукати кожну таку організацію нарешті скинути це ярмо.
А їм - все ж таки розпочати діалог. Бо коли вони захочуть говорити - може виявитися, що окрім них самих, їх ніхто не хоче слухати.
Як було нещодавно на Лютеранській у Києві. І як сьогодні було у Хмельницькому.
Митрополит ЄВСТРАТІЙ ЗОРЯ
Від редакції.
Уранці клірики Покровського храму УПЦ МП побили військового, який запитав: "Скільки ще треба смертей українців, щоб ви перестали ходить у московський патріархат?". А ввечері обурені мешканці Хмельницького, яких зібралося пару тисяч, провели збір підписів за перехід храму у ПЦУ. Служки втекли, а митрополит Антоній (УПЦ МП) передав ключі від храму. Кафедральний собор УПЦ МП перейшов в українську церкву волею громади.
Пропонували діалог після Революції Гідності. Як тільки м. Онуфрій очолив МПвУ - навіть натяк на діалог було поховано. Бо він особисто категорично проти і не бажав навіть чути про це.
Їх запрошували на Обʼєднавчий Собор у Святу Софію. Вони не прийшли. Демонстративно.
Їм після отримання Томосу знову і знову пропонували: давайте говорити без передумов, давайте розпочнемо діалог.
Вони вважали, що говорити з ПЦУ - нижче їхнього виняткового «канонічного достоїнства».
Після великого путінського нападу та після актів геноциду з боку Мск, після остаточного морального банкрутства Гундяєва, який благословив вбивати українців - їм знову пропонували спілкувння. Що почули ми у відповідь? Ультиматум з Феофанії у стилі пропозицій «лаврового ріббентропа» - щоби ми спочатку визнали, що «ми ніхто, а вони - пани», тоді вони лише почнуть думати, чи говорити з нами.
Ми знову і знову попереджали всіх - суспільство, державу, міжнародних партнерів, і їх самих, що проблема лише загострюється, накопичується. І без системного рішення ситуація може спонтанно почати вирішуватися самими людьми.
Що, власне, і сталося у Хмельницькому.
Коли їм пропонували говорити - вони не хотіли. Тепер вже народ не хоче слухати, що кажуть вони.
Конструктивний вихід бачу лише в тому, щоби було ухвалено закон, який заборонить релігійним організаціям мати підпорядкування Мск. І цим спонукати кожну таку організацію нарешті скинути це ярмо.
А їм - все ж таки розпочати діалог. Бо коли вони захочуть говорити - може виявитися, що окрім них самих, їх ніхто не хоче слухати.
Як було нещодавно на Лютеранській у Києві. І як сьогодні було у Хмельницькому.
Митрополит ЄВСТРАТІЙ ЗОРЯ
Від редакції.
Уранці клірики Покровського храму УПЦ МП побили військового, який запитав: "Скільки ще треба смертей українців, щоб ви перестали ходить у московський патріархат?". А ввечері обурені мешканці Хмельницького, яких зібралося пару тисяч, провели збір підписів за перехід храму у ПЦУ. Служки втекли, а митрополит Антоній (УПЦ МП) передав ключі від храму. Кафедральний собор УПЦ МП перейшов в українську церкву волею громади.
Читайте також |
Коментарі (0) |