«Скелети в шафах» уряду Шмигаля
Що ще ми почуємо за час їх перебування при владі?
Позачергове засідання Ради, де вирішувалися звільнялися і призначалися міністри, показало справжній кадровий голод в команді Володимира Зеленського. А ряд кандидатів, які були названі за день до голосування... відмовилися йти в уряд. Це чи не вперше в історії України кандидати не відстоювали своє призначення, а навпаки його уникали.
У президента визнали, що колишня стратегія залучення незаплямованих нових облич не спрацювала, і в цьому уряді є навіть ті, хто фігурував ще за часів президентства Кучми. Всі ці люди не вистрибнули, як чортики з табакерки, а мають певну історію та не завжди привабливий бекграунд. Тож придивимось до «скелетів в шафах», що ховають нові міністри.
Вадим Гутцайт - міністр молоді та спорту
Олімпійський чемпіон з фехтування до останнього часу займався спортивним напрямком в Київській міськдержадміністрації. Один з його конкурентів на посаду директора Департаменту молоді та спорту КМДА Філіп Альїд свого часу роздобув інформацію про те, що Гутцайт мав бізнес (СТО) в Росії, про який не повідомив в поданій декларації. Бізнес-партнерами Гутцайта були російські фехтувальники, які є кадровими військовими російської армії. Ще в 2016 році Гутцайт володів 33 % акцій компанії «Альтаїр», але згодом передав свою частку одному з партнерів. Також Альїд з’ясував, що під час конкурсу Гутцайт слово в слово переписав чотири статті та наукові роботи. Звинувачення в плагіаті переможець конкурсу пояснив тим, що перед конкурсом він вивчав ці роботи, але завдання писав самостійно.
Минулого року керівництво молодіжно-спортивного департаменту КМДА, який очолює Гутцайт, підозрювалось в розкраданні 2,2 млн грн, виділених на закупівлю човнів для дитячо-юнацьких шкіл, і підробки документів, на підставі яких протягом 2016–2019 років перераховувалися бюджетні кошти за фактично відсутній товар.
Ще один цікавий штрих в біографії майбутнього міністра – в кількох скликаннях Верховної Ради він був помічником-консультантом колоритного нардепа від Партії регіонів ексборця Ельбруса Тедеєва – традиційного учасника парламентських бійок.
Марина Лазебна - міністр соціальної політики
Щодо деяких міністрів постає питання: чи вважати «гріхом» їхню працю на держслужбі за часів президентства Віктора Януковича, чи це слід розглядати, як реалізацію нової концепції влади «нові обличчя з досвідом».
Пік кар’єри Лазебної припадає саме на 2011–2014 роки, коли вона очолювала спочатку департамент Міністерства соцполітики, а потім Державну службу зайнятості, яка була згодом ліквідована урядом Арсенія Яценюка. Лазебна працювала під керівництвом тодішньої голови Мінсоцполітики Наталії Королевської, яка в той час була близька до Ріната Ахметова, а зараз є фронтвумен «медведчуківської» «Опозиційної платформи – За життя».
Ілля Ємець - міністр охорони здоров’я
Аналогічна проблема у нового міністра охорони здоров’я – робота в уряді Миколи Азарова. Щоправда, нетривала. Через півроку роботи відомого кардіохірурга Ємця звинуватили у відсутності реформ в медичній сфері та «пішли» з посади. Ємець запевняє, що добровільно написав заяву, а завдяки невеликому терміну роботи не підпав під закон про люстрацію. «Про пана Ємця різні люди, які з ним працювали 10 років тому в міністерстві, говорять майже одне і те саме, – пише колишня заступниця міністра охорони здоров’я нардеп від «Голосу» Ольга Стефанишина.– Він любить свою лікарську справу і не хоче занурюватися в системні речі. За першої ліпшої нагоди тікав в операційну. А тим часом все в міністерстві відбувалося за його спиною – тендери, закупівлі, призначення на посади».
Ще в листопаді минулого року в інтерв’ю «Укрінформу» Ємець казав, що не готовий поки до роботи в уряді: «Зараз я принесу набагато більше користі в своїй спеціальності і своїм прикладом. Посада міністра вимагає дуже багато сил, здоров'я, часу, принципових речей». Схоже, тепер обставини змінились і з карантину в Нових Санжарах діючий міністр Зоряна Скалецька вийде безробітною.
Андрій Таран міністр оборони
«Слуги» розхвалюють Тарана як фахівця, який пройшов всі сходинки кар’єрного росту, працював в США, добре знає англійську. Але всі ці чесноти меркнуть перед тим фактом, що в 2015 році його нібито було усунуто зі Спільного центру контролю та координації (СЦКК) режиму припинення вогню на Донбасі за підозрою в державній зраді. Щоправда, потім це повідомлення зникло з «твітеру» РНБО, його появу пояснили зламом та цю справу зам’яли.
За словами ексдепутата Борислава Берези, Таран мав надто близькі контакти з росіянами, а його призначення лобіює голова Офісу президента Андрій Єрмак, що є дуже чутливим до забаганок Кремля. Береза стверджує, що призначення Тарана буде катастрофою для обороноздатності України та втратою шансів на отримання нашою країною нового статусу від НАТО.
Журналіст Юрій Бутусов не такий категоричний і вважає, що Тарана з його досвідом домовленостей з росіянами в Офісі президента вважають оптимальною фігурою для продовження миролюбної політики Зеленського.
Олег Немчінов - міністр Кабінету міністрів
Вочевидь це креатура безпосередньо нового прем’єра – Немчінов та Шмигаль познайомились під час роботи у Львові. Можливо, саме через цей фактор Зеленський і вирішив розлучитись з улюбленцем прогресивної публіки Дмитром Дубілетом, який затіяв діджиталізацію Кабміну.
З 2017 року Немчінов працював державним секретарем Міністерства молоді та спорту, яке в цей період стрясали скандали. Чого варта лише історія, коли українська збірна з легкої атлетики через недбалість чиновників лишилась на престижних змаганнях без форми з національною символікою або плутанина з допуском-недопуском українських спортсменів на змагання до Росії.
Ексначальник державної установи «Управління «Укрспортзабезпечення» Тарас Сириця звинувачував Немчінова та інших керівників міністерства в незаконних та корупційних діях.
Родина Немчінова володіє кількома земельними ділянками та квартирами в Київській та Львівській областях. Чиновник має акції дев’яти підприємств.
Ігор Уманський - міністр фінансів
Уманський, який працював на державних посадах за часів Кучми, Ющенка, Порошенка, – мабуть, найяскравіше свідчення відходу команди Зеленського від стратегії «нових обличь». Свого часу ходили чутки навіть про його призначення в перший Кабмін Гончарука, але тоді, мабуть, Уманського вважали надто «старорежимним». Інша справа – зараз.
Уманського прив’язують до олігарха Дмитра Фірташа, нагадуючи, що в 2010 році саме тодішній в.о. міністра фінансів запропонував уряду скасувати постанову про фактичне об’єднання двох проблемних банків – «Родовід» та «Надра». Таким чином Фірташ як «спаситель» заволодів «Надра банком» і остаточно довів його до банкрутства, перед тим використавши для сумнівних махінацій.
Як не парадоксально, у нового міністра фінансів в самого є проблеми з фінансами – в своїй фінансовій декларації він вказав борг перед «Укрсіббанком» в розмірі $27,6 тис., який виник ще в 2007 році. Щоправда, сам банк вважає, що Уманський винен йому в рази більше – $68 тис., і намагається вибити цей борг через суд.
Олексій Чернишов - міністр розвитку громад та територій
Нового прем’єра на його старій посаді змінить голова Київської обладміністрації. Значна частина кар’єри Чернишова пов’язана з відомим в Харкові та за його межами концерном «Авек». Головною перлиною концерну є один з найбільших в Європі ринок «Барабашово», який має недобру славу, а останнім часом взагалі перетворився на «гарячу точку». Почесним президентом «Авеку» та його фактичним власником є харківський бізнесмен та політик Олександр Фельдман, який наразі є народним депутатом від «Опозиційної платформи – За життя». В попередніх скликаннях парламенту Чернишов був помічником-консультантом Фельдмана.
Окрім очевидного зв’язку з Фельдманом, Чернишову приписують тісні зв’язки з україно-російським бізнесменом Павлом Фуксом, який також є родом з Харкова. Фукс в свою чергу є бізнес-партнером олігарха Ігоря Коломойського. Тиск з боку «групи Коломойського» певним чином став причиною відставки попереднього губернатора – Михайла Бно-Айріяна, місце якого і зайняв харківський мільйонер.
Олексій Резніков - віцепрем’єр, міністр реінтеграції
Відомий адвокат, який опікуватиметься питанням реінтеграції окупованих територій, потрапив в Трьохсторонню контактну групу у вересні минулого року. За ці півроку важко оцінити ефективність його роботи: в якісь зашквари Резніков не потрапляв, але й казати про якісь значущі прориви в Мінську за його участю не можна.
Резніков за свою кар’єру змінив кілька політичних команд – був депутатом Київради від скандального Блоку Миколи Катеринчука, потім переобрався від «Удару» та став однією з ключових осіб в команді Віталія Кличка. Тепер він – в команді Зеленського. Кандидатуру Резнікова навіть називали серед претендентів на місце голови Київської обладміністрації, коли в ОП ще планували забрати цю посаду у Кличка.
Нещодавно Резніков фігурував у скандалі між Національним банком та державним Ощадбанком: НБУ відмовився призначати його в наглядову раду Ощада через невідповідність кваліфікаційним вимогам.
Сергій Бессараб
міністр у справах ветеранів
Випускник московської воєнної академії імені Фрунзе з травня 2012 року був першим заступником командувача Сухопутних сил і в 2014 році потрапив під люстрацію. Але після того, як в закон про люстрацію внесли зміни щодо військових, повернувся на службу і був призначений командувачем АТО.
У нового міністра по справах ветеранів не склалися стосунки з волонтерським рухом. В 2016 році координатор волонтерської спільноти «Повернись живим» Віталій Дейнега повідомляв, що Бессараб заборонив українським військовим відповідати на артилерійські обстріли з артилерії. А харківський волонтер Роман Доник заявляв, що за наказом Бессараба заблокована пристрілка кулеметів в зоні АТО та заборонений вивіз із зони зброї для переобладнання та модернізації.
Волонтери навіть готували мітинг проти Бессараба, якого звинувачували в «некомпетентності, халатності та боягузтві». Тепер йому доведеться доводити ветеранам, що такі якості йому невластиві.
Павло ВУЄЦЬ, «Главком»
Позачергове засідання Ради, де вирішувалися звільнялися і призначалися міністри, показало справжній кадровий голод в команді Володимира Зеленського. А ряд кандидатів, які були названі за день до голосування... відмовилися йти в уряд. Це чи не вперше в історії України кандидати не відстоювали своє призначення, а навпаки його уникали.
У президента визнали, що колишня стратегія залучення незаплямованих нових облич не спрацювала, і в цьому уряді є навіть ті, хто фігурував ще за часів президентства Кучми. Всі ці люди не вистрибнули, як чортики з табакерки, а мають певну історію та не завжди привабливий бекграунд. Тож придивимось до «скелетів в шафах», що ховають нові міністри.
Вадим Гутцайт - міністр молоді та спорту
Олімпійський чемпіон з фехтування до останнього часу займався спортивним напрямком в Київській міськдержадміністрації. Один з його конкурентів на посаду директора Департаменту молоді та спорту КМДА Філіп Альїд свого часу роздобув інформацію про те, що Гутцайт мав бізнес (СТО) в Росії, про який не повідомив в поданій декларації. Бізнес-партнерами Гутцайта були російські фехтувальники, які є кадровими військовими російської армії. Ще в 2016 році Гутцайт володів 33 % акцій компанії «Альтаїр», але згодом передав свою частку одному з партнерів. Також Альїд з’ясував, що під час конкурсу Гутцайт слово в слово переписав чотири статті та наукові роботи. Звинувачення в плагіаті переможець конкурсу пояснив тим, що перед конкурсом він вивчав ці роботи, але завдання писав самостійно.
Минулого року керівництво молодіжно-спортивного департаменту КМДА, який очолює Гутцайт, підозрювалось в розкраданні 2,2 млн грн, виділених на закупівлю човнів для дитячо-юнацьких шкіл, і підробки документів, на підставі яких протягом 2016–2019 років перераховувалися бюджетні кошти за фактично відсутній товар.
Ще один цікавий штрих в біографії майбутнього міністра – в кількох скликаннях Верховної Ради він був помічником-консультантом колоритного нардепа від Партії регіонів ексборця Ельбруса Тедеєва – традиційного учасника парламентських бійок.
Марина Лазебна - міністр соціальної політики
Щодо деяких міністрів постає питання: чи вважати «гріхом» їхню працю на держслужбі за часів президентства Віктора Януковича, чи це слід розглядати, як реалізацію нової концепції влади «нові обличчя з досвідом».
Пік кар’єри Лазебної припадає саме на 2011–2014 роки, коли вона очолювала спочатку департамент Міністерства соцполітики, а потім Державну службу зайнятості, яка була згодом ліквідована урядом Арсенія Яценюка. Лазебна працювала під керівництвом тодішньої голови Мінсоцполітики Наталії Королевської, яка в той час була близька до Ріната Ахметова, а зараз є фронтвумен «медведчуківської» «Опозиційної платформи – За життя».
Ілля Ємець - міністр охорони здоров’я
Аналогічна проблема у нового міністра охорони здоров’я – робота в уряді Миколи Азарова. Щоправда, нетривала. Через півроку роботи відомого кардіохірурга Ємця звинуватили у відсутності реформ в медичній сфері та «пішли» з посади. Ємець запевняє, що добровільно написав заяву, а завдяки невеликому терміну роботи не підпав під закон про люстрацію. «Про пана Ємця різні люди, які з ним працювали 10 років тому в міністерстві, говорять майже одне і те саме, – пише колишня заступниця міністра охорони здоров’я нардеп від «Голосу» Ольга Стефанишина.– Він любить свою лікарську справу і не хоче занурюватися в системні речі. За першої ліпшої нагоди тікав в операційну. А тим часом все в міністерстві відбувалося за його спиною – тендери, закупівлі, призначення на посади».
Ще в листопаді минулого року в інтерв’ю «Укрінформу» Ємець казав, що не готовий поки до роботи в уряді: «Зараз я принесу набагато більше користі в своїй спеціальності і своїм прикладом. Посада міністра вимагає дуже багато сил, здоров'я, часу, принципових речей». Схоже, тепер обставини змінились і з карантину в Нових Санжарах діючий міністр Зоряна Скалецька вийде безробітною.
Андрій Таран міністр оборони
«Слуги» розхвалюють Тарана як фахівця, який пройшов всі сходинки кар’єрного росту, працював в США, добре знає англійську. Але всі ці чесноти меркнуть перед тим фактом, що в 2015 році його нібито було усунуто зі Спільного центру контролю та координації (СЦКК) режиму припинення вогню на Донбасі за підозрою в державній зраді. Щоправда, потім це повідомлення зникло з «твітеру» РНБО, його появу пояснили зламом та цю справу зам’яли.
За словами ексдепутата Борислава Берези, Таран мав надто близькі контакти з росіянами, а його призначення лобіює голова Офісу президента Андрій Єрмак, що є дуже чутливим до забаганок Кремля. Береза стверджує, що призначення Тарана буде катастрофою для обороноздатності України та втратою шансів на отримання нашою країною нового статусу від НАТО.
Журналіст Юрій Бутусов не такий категоричний і вважає, що Тарана з його досвідом домовленостей з росіянами в Офісі президента вважають оптимальною фігурою для продовження миролюбної політики Зеленського.
Олег Немчінов - міністр Кабінету міністрів
Вочевидь це креатура безпосередньо нового прем’єра – Немчінов та Шмигаль познайомились під час роботи у Львові. Можливо, саме через цей фактор Зеленський і вирішив розлучитись з улюбленцем прогресивної публіки Дмитром Дубілетом, який затіяв діджиталізацію Кабміну.
З 2017 року Немчінов працював державним секретарем Міністерства молоді та спорту, яке в цей період стрясали скандали. Чого варта лише історія, коли українська збірна з легкої атлетики через недбалість чиновників лишилась на престижних змаганнях без форми з національною символікою або плутанина з допуском-недопуском українських спортсменів на змагання до Росії.
Ексначальник державної установи «Управління «Укрспортзабезпечення» Тарас Сириця звинувачував Немчінова та інших керівників міністерства в незаконних та корупційних діях.
Родина Немчінова володіє кількома земельними ділянками та квартирами в Київській та Львівській областях. Чиновник має акції дев’яти підприємств.
Ігор Уманський - міністр фінансів
Уманський, який працював на державних посадах за часів Кучми, Ющенка, Порошенка, – мабуть, найяскравіше свідчення відходу команди Зеленського від стратегії «нових обличь». Свого часу ходили чутки навіть про його призначення в перший Кабмін Гончарука, але тоді, мабуть, Уманського вважали надто «старорежимним». Інша справа – зараз.
Уманського прив’язують до олігарха Дмитра Фірташа, нагадуючи, що в 2010 році саме тодішній в.о. міністра фінансів запропонував уряду скасувати постанову про фактичне об’єднання двох проблемних банків – «Родовід» та «Надра». Таким чином Фірташ як «спаситель» заволодів «Надра банком» і остаточно довів його до банкрутства, перед тим використавши для сумнівних махінацій.
Як не парадоксально, у нового міністра фінансів в самого є проблеми з фінансами – в своїй фінансовій декларації він вказав борг перед «Укрсіббанком» в розмірі $27,6 тис., який виник ще в 2007 році. Щоправда, сам банк вважає, що Уманський винен йому в рази більше – $68 тис., і намагається вибити цей борг через суд.
Олексій Чернишов - міністр розвитку громад та територій
Нового прем’єра на його старій посаді змінить голова Київської обладміністрації. Значна частина кар’єри Чернишова пов’язана з відомим в Харкові та за його межами концерном «Авек». Головною перлиною концерну є один з найбільших в Європі ринок «Барабашово», який має недобру славу, а останнім часом взагалі перетворився на «гарячу точку». Почесним президентом «Авеку» та його фактичним власником є харківський бізнесмен та політик Олександр Фельдман, який наразі є народним депутатом від «Опозиційної платформи – За життя». В попередніх скликаннях парламенту Чернишов був помічником-консультантом Фельдмана.
Окрім очевидного зв’язку з Фельдманом, Чернишову приписують тісні зв’язки з україно-російським бізнесменом Павлом Фуксом, який також є родом з Харкова. Фукс в свою чергу є бізнес-партнером олігарха Ігоря Коломойського. Тиск з боку «групи Коломойського» певним чином став причиною відставки попереднього губернатора – Михайла Бно-Айріяна, місце якого і зайняв харківський мільйонер.
Олексій Резніков - віцепрем’єр, міністр реінтеграції
Відомий адвокат, який опікуватиметься питанням реінтеграції окупованих територій, потрапив в Трьохсторонню контактну групу у вересні минулого року. За ці півроку важко оцінити ефективність його роботи: в якісь зашквари Резніков не потрапляв, але й казати про якісь значущі прориви в Мінську за його участю не можна.
Резніков за свою кар’єру змінив кілька політичних команд – був депутатом Київради від скандального Блоку Миколи Катеринчука, потім переобрався від «Удару» та став однією з ключових осіб в команді Віталія Кличка. Тепер він – в команді Зеленського. Кандидатуру Резнікова навіть називали серед претендентів на місце голови Київської обладміністрації, коли в ОП ще планували забрати цю посаду у Кличка.
Нещодавно Резніков фігурував у скандалі між Національним банком та державним Ощадбанком: НБУ відмовився призначати його в наглядову раду Ощада через невідповідність кваліфікаційним вимогам.
Сергій Бессараб
міністр у справах ветеранів
Випускник московської воєнної академії імені Фрунзе з травня 2012 року був першим заступником командувача Сухопутних сил і в 2014 році потрапив під люстрацію. Але після того, як в закон про люстрацію внесли зміни щодо військових, повернувся на службу і був призначений командувачем АТО.
У нового міністра по справах ветеранів не склалися стосунки з волонтерським рухом. В 2016 році координатор волонтерської спільноти «Повернись живим» Віталій Дейнега повідомляв, що Бессараб заборонив українським військовим відповідати на артилерійські обстріли з артилерії. А харківський волонтер Роман Доник заявляв, що за наказом Бессараба заблокована пристрілка кулеметів в зоні АТО та заборонений вивіз із зони зброї для переобладнання та модернізації.
Волонтери навіть готували мітинг проти Бессараба, якого звинувачували в «некомпетентності, халатності та боягузтві». Тепер йому доведеться доводити ветеранам, що такі якості йому невластиві.
Павло ВУЄЦЬ, «Главком»
| Читайте також |
| Коментарі (0) |