Скаржитись треба грамотно - податкова

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” із начальником відділу обслуговування платників податків ДПІ у м. Чернігові Ребенок М.В.

Платники в телефонному режимі мали можливість отримати вичерпні відповіді на питання щодо розгляду звернень громадян та права на доступ до публічної інформації. Надаємо до Вашої уваги відповіді на питання, що надійшли під час чергового телефонного сеансу телефонного зв’язку.

1. У чому полягає відмінність між поняттями «запит на публічну інформацію» і «звернення»?
Відповідь: Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи. Вони мають різну юридичну природу. Цим, зокрема, пояснюється те, що порядок реалізації цих прав регулюється двома законами.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає запит як «прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні». Також установлено, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Оформлення запиту може бути довільним (тобто посилання на цей Закон або вживання терміна «запит» не є обов’язковим).
Закон України «Про звернення громадян» передбачає різні форми звернень: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, які можуть містити різні за змістом вимоги, прохання чи пропозиції (щодо реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав та інтересів громадянина, фактів їх порушення тощо).
Оскільки правовідносини стосовно звернень громадян і запитів на інформацію регулюються різними законами, то й процедурам їх розгляду мають певні відмінності.
Суть запиту зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи).
Інші вимоги або прохання (визнати чи підтвердити юридичний статус, поновити порушене право, притягти порушника до відповідальності тощо) необхідно розглядати відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Унаслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.

2. Хто є розпорядником інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації»?

Відповідь: Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає розпорядниками інформації передусім суб’єктів владних повноважень. За Законом суб’єктами владних повноважень є державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади АРК, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства й рішення яких є обов’язковими (наприклад, цільові позабюджетні страхові фонди, Аудиторська палата, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, органи суддівського самоврядування).
Слід звернути увагу, що у Законі України «Про доступ до публічної інформації» до поняття суб’єкта владних повноважень не включено посадових або службових осіб (розпорядниками, зокрема, не є народні депутати України, депутати місцевих рад, сільський, селищний, міський голова, судді, прокурори). Водночас, розпорядниками інформації є одноособові владні органи (Президент України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини), хоча вони можуть покласти забезпечення доступу до інформації на допоміжні органи.
Суб’єкти владних повноважень є розпорядниками щодо всієї інформації, якою вони володіють.
У частині інформації про використання бюджетних коштів розпорядниками інформації є юридичні особи, які отримували бюджетні кошти (бюджетні установи та інші безпосередні отримувачі коштів з державного або місцевого бюджету). У частині інформації про виконання делегованих повноважень суб’єктів владних повноважень – особи, що виконують такі делеговані повноваження. У частині суспільно необхідної інформації – розпорядники, що володіють такою інформацією.

3. Яким чином суб`єкт господарювання має звертатися із запитом на інформацію до органів Міндоходів?

Відповідь: Згідно із ч.1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Порядок складення та подання запитів на інформацію визначено наказом ДПА України від 8 червня 2011 року N 345 «Про затвердження форм запиту на інформацію, Інструкції щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання в ДПА України та Порядку складення та подання запитів на інформацію ДПА України».
Так, запит на інформацію подається фізичною або юридичною особою, об’єднанням громадян без статусу юридичної особи до органів Міндоходів в усній чи письмовій формі під час особистого прийому або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, телефаксом або по телефону.
Запит на інформацію подається у довільній формі.
Запит на інформацію повинен містити:
- прізвище, ім’я, по батькові (найменування) запитувача, поштову адресу, адресу електронної пошти або номер засобу зв’язку (якщо такий є);
- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит (якщо запитувачу це відомо);
- підпис і дату (за умови подання письмового запиту)

4. Що повинен містити запит на публічну інформацію від суб’єкта господарювання до органу Міндоходів?

Відповідь: Згідно із ч.1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Порядок складення та подання запитів на інформацію визначено наказом ДПА України від 8 червня 2011 року N 345 «Про затвердження форм запиту на інформацію, Інструкції щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання в ДПА України та Порядку складення та подання запитів на інформацію ДПА України».
Так, запит на інформацію подається фізичною або юридичною особою, об’єднанням громадян без статусу юридичної особи до органів Міндоходів в усній чи письмовій формі під час особистого прийому або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, телефаксом або по телефону.
Запит на інформацію подається у довільній формі.
Запит на інформацію повинен містити:
- прізвище, ім’я, по батькові (найменування) запитувача, поштову адресу, адресу електронної пошти або номер засобу зв’язку (якщо такий є);
- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит (якщо запитувачу це відомо);
- підпис і дату (за умови подання письмового запиту).

5. Яких вимог потрібно дотримуватися платникам податків (громадянам) , адресуючи письмове звернення до органу Міндохоів?

Відповідь: Відповідно до ст.40 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР із змінами та доповненнями усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок практичної реалізації цього права громадянами України регулюється Законом України «Про звернення громадян».
Оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюються відповідно до вимог цього Закону та Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян в органах державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 18.06.08 №395.
Згідно із ст.3 Закону «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
Відповідно до п.5 р. ІІ Інструкції №395 звернення адресується контролюючому органу, його посадовим особам у разі, коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції.
У зверненні мають бути вказані прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати .
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Звернення, оформлене без дотримання вимог, передбачених пунктом 6 розділу II Інструкції № 395, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями в строк не пізніше як через десять календарних днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених пунктом 1 цього розділу.
Не підлягають розгляду анонімні звернення; повторні звернення від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше цим органом вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням термінів, передбачених статтею 17 Закону «Про звернення громадян», та звернення осіб, визнаних судом недієздатними (п.8 р. ІV Інструкції № 395).
Відповідно до п.4 р. ІV Інструкції № 395, якщо питання, порушені в отриманому зверненні, не входять до повноважень адресата, звернення пересилається за належністю відповідному органу або посадовій особі у строк не більше п’яти днів. Про це має повідомлятися громадянину, що подав звернення.
Отже, оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюється відповідно до вимог Закону України „Про звернення громадян”.
Звернення адресується контролюючому органу, його посадовим особам у разі, коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції.
У зверненні мають бути вказані прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження суб’єкта господарювання), викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції тощо.
Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

6. З якими питаннями можна звертатися на гарячу лінію «Пульс»?
Відповідь: Зателефонувавши на інтерактивний сервіс «Пульс» за номером (044) 284-00-07, абонент має можливість залишити інформацію щодо:
- протиправних дій працівників у ході проведення перевірки суб`єкта господарювання;
- недоліків у роботі органів Міндоходів, а саме: некоректне спілкування працівників з клієнтами щодо отримання довідок, щодо роботи ЦОПП, щодо режиму і порядку роботи податкової інспекції тощо;
- проблем при реєстрації чи поновлення платником ПДВ;
- проблем при поданні звітності;
- корупційних дій;
- інших неправомірних дій або бездіяльності працівників Міністерства доходів і зборів.
Інформація приймається працівниками сервісу у робочі дні з 8:00 до 20:00, а у неробочий час можна залишити її на інтерактивний відповідач.
Отримана інформація негайно передається для опрацювання. Заявника протягом 1-3 робочих днів повідомляють про результати її розгляду.

7. Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню?

Відповідь: Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Інформаційно – комунікаційний сектор
ДПІ у м. Чернігові