реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОДІЇ

Скандал навколо "жидівки" -- штучний

Депутат від партії ВО Свобода Ігор Мірошниченко, який назвав голлівудську актрису з Чернівців Мілу Куніс "жидівкою", упевнений, що використовував просто українську лексику.

"Я не розумію взагалі, у чому весь "сирбор". Просто з'явилася на Фейсбуці фотографія Міли Куніс, і хтось написав: "Хороша дівчина, хороша актриса, а до того ж українка". Ну, я просто сказав, що вона не є українкою, вона за походженням є єврейкою, і вона сама це визнає. В українській мові - це традиційне слово, яке ніколи не мало ніякого іншого експресивного забарвлення, крім визначення певної етнічної групи", - написав він.

За його словами, цю проблему просто "роздули", а якщо когось турбує це слово, то його слід скасувати законодавчо.

"Коли українців називають "хохлом", або коли мене, наприклад, на всіх ефірах політики різного спрямування називають "фашистом", чомусь в одного українського журналіста не виникає бажання захистити українців, сказати, що це наклеп і образа, то це нормально. Зате, коли я вживаю споконвічне українське слово, не маючи жодного наміру когось образити, то починають когось захищати", - запевнив політик.

Водночас, доктор філософських наук Мирослав Попович, як і низка інших публічних діячів, заявив, що в цих висловах присутня національна образа і образа єврейського народу.

"Якщо він це сказав, то він повинен перепросити. Етичний акт вживання цього слова є образою і може бути предметом судової відповідальності", - наголосив Мирослав Попович.

Як повідомлялося вчора, 28 листопада, народний депутат і член політичної ради ВО Свобода Ігор Мірошниченко назвав голлівудську актрису з України Мілу Куніс "жидівкою".
відголос



Теги:свобода, євреї, жиди, Ігор Мірошниченко


Читайте також






Коментарі (3)
avatar
1
Т. Шевченко може вживати слово "жид", а І. Мірошниченко - НІ?
Чому це так?
avatar
2
Тому, що привчили українців самих себе не любити та не поважати. Будь хто з московської сторони може висловлюватися про українця як хоче та коли забажає, перетворюючи все подібне на сміх та гумор.
avatar
3
Народ, про який далі піде мова, називають жидами, євреями, юдеями. Слово "жид" вживають в Руси-Україні та з усіх інших країнах світу, за винятком Московії та її колоній, де більше прийнята назва "єврей". Остання пішла від Біблії, таким чином, "євреї" мало б означати давньобіблійний народ семітського походження. На нашу мову "єврей" перекладається як "зайда", "заброда", "приблуда", що добре відповідає суті справи, бо колись одне з племен кочівників забрело у населену ханаанським народом землю Палестини. Нижче буде показано, що сучасні "євреї" до тих зайд ніякого відношення не мають. В усіх Західних країнах цей народ позначається словом, яке у нас звучить як "жид".
Слово "жид" вживалось в усій українській класичній літературній спадщині, зокрема у наших геніальних мислителів та поетів Тараса Шевченка та Івана Франка. Образливий смисл слова "жид" в Русь-Україну принесли москвини, які познайомилися з цим народом через Біблію. Після 1917 р. колоніальним народам з Москви було наказано: для означення назви владного народу вживати слово "єврей"; слово "жид" вважати образливим.(Указ керованого жидом В.Бланком-Лєніним Совєта народних комісарів від 9 серпня 1918 р.). За вказівкою Лазаря Кагановича, одного з провідників правлячої юдейської кліки, в Україні навіть був введений закон, згідно з яким за слово "жид" можна • було отримати три роки в'язниці, але ще до закінчення цього строку жиди-"товаріщі" могли і розстріляти. У наш час малоросам немає чого боятися, бо цей закон уже не діє.
Словом "юдей" (власне, від нього походить "жид") називають тих віруючих, які сповідують юдаїзм, а у більш широкому значенні також і тих безбожників, які виховувались на традиціях юдаїзма та Талмуда і вважають себе належними до жидівського народу.
Тепер, слава Богу, ми живемо у певній мірі незалежній від Москви державі, отже можемо повернути в українську мову для широкого вживання слово "жид". Але юдеї вважають, що їх треба називати "євреями", а слово "жид" має образливий відтінок. З цим погодитись не можна, бо вважаючи слово "жид" за образливе, ми таким чином:
- змушені підсвідоме засуджувати свою класичну літературну
спадщину;
- продовжуємо використовувати і погоджуватись з нав'язаною нам
імперською термінологією;
- у встановленні термінології і для позначення тих чи інших понять
на своїй землі зважаємо на думку релігійної меншини, а не на свої
звичаї.
Для вільного народу це не допустимо і образливо. Щоб ми їх не ображали, нехай і вони не вимагають від нас неможливого і не вважають слово "жид" за образливе. Більше того, наполягаючи на слові "єврей", жиди таким чином до цього часу вважають себе належними до наших окупантів.
"Ми називаємо жидів жидами не в образу, а тому, що здавна в Україні їх так називали і вони самі себе так називали, і в цім імені нема для них ніякої образи чи ганьби", - писав Михайло Грушевський у передмові до своєї книжки "Про старі часи в Україні".
Не зайвим буде навести також думку відомого жидівського вченого, професора Соломона Гольдельмана, висловлену ним в Єрусалимі 1964 р. і передруковану газетою "Мета", ч.4, 1993 р., що видається у Філадельфії, США:
"Я довідався, що після моєї монографії "Жидівська автономія на Україні" виникли сумніви щодо уживання мною термінів "жид" і "жидівський" замість прийнятих в Совєтській Україні "єврей" і "єврейський". З приводу цих сумнівів стверджую, що термін "жид" є властивим українській мові, як теж іншим слов'янським мовам (напр., польській, чеській, білоруській), уживання його в згаданих мовах є природне і не має зневажливого характеру, як у мові московській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживання виключно слово "єврей", щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого слова "жид" у московській мові, запідозріння автора в антисемітизмі. Очевидно, ніхто з читачів моєї монографії не запідозрить в антисемітизмі її національно-жидівського автора...
Я ніколи не погодився б на уживання терміну "єврей" у моїх українських працях ("Листи жидівського соціал-демократа про Україну", "Про становище жидівства в СССР"), бо побачив би в цьому святенництво й боягузство".
Мені здається, що тепер все стає на свої місця і ніхто не буде ображений, якщо його, бідолагу, назвуть жидом, а не "євгеєм"
avatar