Сіверські музичні вечори як проба на культурне середовище

Ці вечори знають у столиці - на них приїздили відомий політик Євген Марчук з дружиною - головним редактором "Дня" Ларисою Івшиною, відомий журналіст і письменник Юрій Макаров... Але чи добре знають чернігівці?

Чернігів може зватися культурним містом? Судячи з того, що проходить уже ЧОТИРНАДЦЯТИЙ фестиваль класичної музики - так. Судячи з реакції на цю подію людей, що за визначенням звуться культурними людьми - ні.

Цьогорічний фестиваль проходить під знаком війни. Тому і на відкритті сьогодні його натхненник та ініціатор - заслужений діяч мистецтв Микола Сукач попросив хвилину тиші, щоб кожен подумав про тих, хто загинув в Україні цього тривожного року...

На сороковини загибелі Небесної Сотні академічний симфонічний оркестр "Філармонія" разом з Академічним хором Національної радіокомпанії виконав "реквієм" Моцарта. "Кошти від продажу квитків ми передали на лікуванням пораненим на майдані, - пише в програмці фестивалю Микола Сукач. - І тепер ми знову повернулися до формату фестивалю як до свята єдності, гартування духу разом з музикою Бетховена, Брамса, найбільш "колективних" композиторів, які єднають не тільки музикантів оркестру зі слухачами, але і усіх нас в УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД".

Цьогорічний фестиваль обійшовся без допомоги обласної державної адміністрації - виручив Райфайзен банк Аваль. Тому на відкритті не було начальства. Дивно - мені здавалося, що начальник департаменту культури має бути на всіх знакових подіях культурного життя...

Сьогодні академічний симфонічний оркестр "Філармонія" виконав концерт №4 соль мажор для фортепіано з оркестром Людвіга Бетховена - грав заслужений артист України Юрій Кот. В другій частині прозвучала сюїта Петра Чайковського з балету "Лебедине озеро" та увертюра- фантазія "Ромео і Джулія". Певно, музикознавці могли б переказати особливості виконання, проаналізувати режисуру диригента та самого звучання творів, але я не з того коша. Я просто слухав музику...

Зал був, в принципі, заповнений. Але я побачив всього до десятка знайомих. Жодного письменника! Жодного бібліотекаря! Жодного художника! Жодного театрального артиста! Принаймні, з тих, кого я знаю - а знаю таки багатьох. Зате були два лікарі, до речі, високопрофесійні лікарі. Були кілька просвітян, які не належать до працівників культури...

Директор музичного училища імені Левка Ревуцького Володимир Суховерський, якому я вказав на чернігівську особливість, коли музиканти не ходять на виставки, письменники на концерти, театрали - на вечори письменників, був настроєний оптимістично: "А ви хочете, щоб за двадцять років сформувалось таке широке культурне середовище? Ми коли починали грати класичну музику - у залі було біля 30 людей. А зараз же 300"

Повіримо його оптимізму? Завтра - другий день фестивалю "Сіверські музичні вечори".

Василь ЧЕПУРНИЙ