Символ міста Чернігова чи ганьба?

Наприкінці 18 сторіччя фортеця Чернігівського дитинця втратила своє стратегічне значення і в 1799 році була ліквідована. Згідно з новим планом забудови і реконструкції на місці колишніх укріплень з'явився Костянтинівський бульвар. Значно пізніше, з ініціативи місцевої влади, у південно-західній частині було вирішено встановити-фортечні гармати.

У 1896 році з артилерійського складу Київського військового округу надійшло чотири фортечні, НЕПРИДАТНІ для бойових дій лафети системи Венгловського і Несвєтовича зразка 1856, 1865 років. На них і встановили чавунні гармати, що залишилися начебто від колишньої фортеці. Але жодного доказу належності цих гармат до фортеці міста - не було і нема. Фахівці датують ці 4 найдавніші гармати кінцем 18 століття.

Навряд ці гармати взагалі стояли в фортеці, яка була ліквідована в той час, коли ці гармати були відлиті.
Згодом на Валу встановили ще вісім гармат. Стволи мають неоднакову довжину: 1,42 м, 1,64 м, 1,83 м, 2,07 м, 2,22 м, 2,47 м, 2,8 м. Гармати датовані XVII, XVIII, XIX сторіччями. Співробітники Військово-історичного музею артилерії, інженерних військ і військ зв'язку м. Ленінграда у 1975 році склали датування і опис гармат. За їхніми даними, крім наземних, на Валу знаходиться і ствол 3,5-футової (2,2 м) морської гармати початку XIX сторіччя.

Загалом висновки наступний:

1. гармати ніколи не належали фортеці міста Чернігова,

2. гармати встановлені на лафети, які створені не для цих гармат і ці лафети були визнані виробником непридатними до використання,

3. одна з гармат взагалі морська, що робить її недолугою в Чернігові,

4. сенс виставляння гармат був в тому, що вони були повернуті в бік Києва, як показник та пересторога в майбутніх імовірних протистояннях,

5. казка про подарунок гармат Петром 1-им є підтвердженням політичної мотивації встановлення цих гармат на Валу, не даремно їх називали "шведськими" та тими, що начебто подарував Петро 1й - це був символ поневолення Києва Петром у війні, де поразки зазнав Мазепа.

Фортечні гармати без фортеці - це сміх та ганьба. Розставляння їх вздовж краю Валу не відповідає ніяким історичним фактам, бо нема сенсу стріляти крізь пагорб Катерининської церкви.

Більшість гармат (найменші) були встановлені біля "Будинку Мазепи", підкреслюючи військове призначення будинку (Полкова канцелярія), а не заради демонстрації фортечних укріплень Чернігова.

Символ Чернігова "Гармата на фоні Катерининської церкви" - це радянська ганьба, яка намагалась продемонструвати "історичність" міста через бодай щось, але автори "символу" взагалі не знали історії міста, тому схопили те, що було на поверхні. Так гармата потрапила навіть на герб радянського Чернігова і закріпилась в якості "головного символу".

Місто, яке лише офіційно має історію більше 1300 років, а насправді набагато більше - зробило символом своєї історії гармату, яка в Чернігів приїхала 130 років тому після ліквідації фортеці та фортечних укріплень, була встановлена на лафети, які їй не відповідають, повернута в бік, в який ніхто ніколи з Валу не стріляв та за останні 100 років отримала єдину прикрасу - товстий дріт, який і поєднує невідповідну гармату з невідповідним лафетом.

Хоча... коли людина не знає власну історію і не має чим хизуватись, то вона починає хизуватись непотребом, який вважає символом свого життя. Так само й з містом Черніговом, який зробив своїм символом те, що ніяк не стосується його історії, а те, що було історично важливим - навіть і не згадує.

Анатолій ЯРОВЕД