Гармати на Валу - історія ганьби міста
Наприкінці 18 сторіччя фортеця Чернігівського дитинця втратила своє стратегічне значення і в 1799 році була ліквідована. Згідно з новим планом забудови і реконструкції на місці колишніх укріплень з'явився Костянтинівський бульвар. Значно пізніше, з ініціативи місцевої влади, у південно-західній частині було вирішено встановити-фортечні гармати.
У 1896 році, тобто через 100 років після ліквідації фортеці, з артилерійського складу Київського військового округу надійшло чотири фортечні, НЕПРИДАТНІ для бойових дій лафети системи Венгловського і Несвєтовича зразка 1856, 1865 років. На них і встановили чавунні гармати, що залишилися начебто від колишньої фортеці. Але жодного доказу належності цих гармат до фортеці міста - не було і нема. Фахівці датують ці 4 найдавніші гармати кінцем 18 століття. Тобто вони створені напередодні ліквідації фортеці. І навряд колись використовувались за призначенням.
Навряд ці гармати взагалі стояли в фортеці, яка була ліквідована в той час, коли ці гармати були відлиті.
Згодом на Валу встановили ще вісім гармат. Стволи мають неоднакову довжину: 1,42 м, 1,64 м, 1,83 м, 2,07 м, 2,22 м, 2,47 м, 2,8 м. Гармати датовані XVII, XVIII, XIX сторіччями. Співробітники Військово-історичного музею артилерії, інженерних військ і військ зв'язку м. Ленінграда у 1975 році склали датування і опис гармат. За їхніми даними, крім наземних, на Валу знаходиться і ствол 3,5-футової (2,2 м) морської гармати початку XIX сторіччя.
Загалом висновок наступний:
1. гармати ніколи не належали фортеці міста Чернігова
2. гармати встановлені на лафети, які створені не для цих гармат і ці лафети були визнані виробником непридатними до використання
3. одна з гармат взагалі морська, що робить її недолугою в Чернігові
4. казка про подарунок "шведських" гармат Петром 1-им є підтвердженням політичної мотивації встановлення цих гармат на Валу.
Наведені в дописі фото зроблені майже одразу після встановлення цих гармат - на зламі 19 та 20 століть. І вже тоді гармати на лафетах виглядали недолуго та прагнули перекинутись вперед від найменшого поштовху.
В чому ж ганьба?
А в тому, що фортечні гармати без фортеці - це сміх та ганьба. Розставляння їх вздовж краю Валу не відповідає ніяким історичним фактам, бо нема сенсу стріляти крізь пагорб Катерининської церкви.
Більшість гармат (найменші) були встановлені біля "Будинку Мазепи", підкреслюючи військове призначення будинку (Полкова канцелярія), а не заради демонстрації фортечних укріплень Чернігова.
Символ Чернігова "Гармата на фоні Катерининської церкви" - це радянська ганьба, яка намагалась продемонструвати "історичність" міста через бодай щось, але автори "символу" взагалі не знали історії міста, тому схопили те, що було на поверхні. Так гармата потрапила навіть на герб радянського Чернігова і закріпилась в якості "головного символу".
Місто, яке лише офіційно має історію більше 1300 років, а насправді набагато більше - зробило символом своєї історії гармату, яка в Чернігів приїхала ніяк не раніше кінця 18 століття під ліквідацію фортеці, була встановлена на лафети, які їй не відповідають, повернута в бік, в який ніхто ніколи з Валу не стріляв та за останні 100 років отримала єдину прикрасу - товстий дріт, який не дає цій гарматі перекинутись, коли по ній лазять чернігівці.
Анатолій ЯРОВЕД
У 1896 році, тобто через 100 років після ліквідації фортеці, з артилерійського складу Київського військового округу надійшло чотири фортечні, НЕПРИДАТНІ для бойових дій лафети системи Венгловського і Несвєтовича зразка 1856, 1865 років. На них і встановили чавунні гармати, що залишилися начебто від колишньої фортеці. Але жодного доказу належності цих гармат до фортеці міста - не було і нема. Фахівці датують ці 4 найдавніші гармати кінцем 18 століття. Тобто вони створені напередодні ліквідації фортеці. І навряд колись використовувались за призначенням.
Навряд ці гармати взагалі стояли в фортеці, яка була ліквідована в той час, коли ці гармати були відлиті.
Згодом на Валу встановили ще вісім гармат. Стволи мають неоднакову довжину: 1,42 м, 1,64 м, 1,83 м, 2,07 м, 2,22 м, 2,47 м, 2,8 м. Гармати датовані XVII, XVIII, XIX сторіччями. Співробітники Військово-історичного музею артилерії, інженерних військ і військ зв'язку м. Ленінграда у 1975 році склали датування і опис гармат. За їхніми даними, крім наземних, на Валу знаходиться і ствол 3,5-футової (2,2 м) морської гармати початку XIX сторіччя.
Загалом висновок наступний:
1. гармати ніколи не належали фортеці міста Чернігова
2. гармати встановлені на лафети, які створені не для цих гармат і ці лафети були визнані виробником непридатними до використання
3. одна з гармат взагалі морська, що робить її недолугою в Чернігові
4. казка про подарунок "шведських" гармат Петром 1-им є підтвердженням політичної мотивації встановлення цих гармат на Валу.
Наведені в дописі фото зроблені майже одразу після встановлення цих гармат - на зламі 19 та 20 століть. І вже тоді гармати на лафетах виглядали недолуго та прагнули перекинутись вперед від найменшого поштовху.
В чому ж ганьба?
А в тому, що фортечні гармати без фортеці - це сміх та ганьба. Розставляння їх вздовж краю Валу не відповідає ніяким історичним фактам, бо нема сенсу стріляти крізь пагорб Катерининської церкви.
Більшість гармат (найменші) були встановлені біля "Будинку Мазепи", підкреслюючи військове призначення будинку (Полкова канцелярія), а не заради демонстрації фортечних укріплень Чернігова.
Символ Чернігова "Гармата на фоні Катерининської церкви" - це радянська ганьба, яка намагалась продемонструвати "історичність" міста через бодай щось, але автори "символу" взагалі не знали історії міста, тому схопили те, що було на поверхні. Так гармата потрапила навіть на герб радянського Чернігова і закріпилась в якості "головного символу".
Місто, яке лише офіційно має історію більше 1300 років, а насправді набагато більше - зробило символом своєї історії гармату, яка в Чернігів приїхала ніяк не раніше кінця 18 століття під ліквідацію фортеці, була встановлена на лафети, які їй не відповідають, повернута в бік, в який ніхто ніколи з Валу не стріляв та за останні 100 років отримала єдину прикрасу - товстий дріт, який не дає цій гарматі перекинутись, коли по ній лазять чернігівці.
Анатолій ЯРОВЕД
| Читайте також |
| Коментарі (0) |