Сім років з початку гарячої фази російсько - української війни

Рівно 7 років тому почалася гаряча фаза російсько - української війни: росіяни на чолі з офіцером ФСБ Росії Ігорем Гіркіндом захопили українське місто Слов'янськ.

Нагадаю, що навіть Велика Британія, яка найдовше була в стані війни під час другої світової, воювала менше, ніж Україна. Не кажучи про США... Україна вистояла.

І не завдяки допомоги свту - навпаки: меркелі та олланди хапали за руки в. о. президента Турчинова та президента Порошенка, хоча тим і не було особливо що в ті руки вкласти - Україна зусиллями російської агентури, під дахом президентів Кучми і Януковича, була фактично роззброєна.

Вистояла Україна завдяки добровольцям, що в тапках та футболках, без броніків і важкої зброї, стали грудьми на захист України, стверджуючи те, давнє, що писав капітан Котляревський:
"Любов к Отчизні де героїть -
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша од гармат".

І це було те, що не могли врахувати генштаби ні Росії, ні України.

За 7 років було багато помилок - а скільки їх було в союзників у другій світовій війні?!. І було немало ганебних поразок, але значно менше, ніж у союзників у другій світовій - досить нагадати, як весь британський гарнізон здався японцям у Сінгапурі. А це, між іншим, 80 тисяч військових! Україна ж, нагадаю, попри наші нарікання на Іловайський та Дебальцевський котли, не здавалася у полон. Жоден підрозділ! Звісно, такі боєвенниє генерали, як Петро Литвин, втекли ганебно з поля бою, але поодинокі зрадники та боягузи є в кожної нації....

Слов'янськ було звільнено 5 липня 2014 року.

Василь ЧЕПУРНИЙ

На фото: російські окупанти у Слов'янську