реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Сім років поспіль Кабмін затримує зарплати бюджетникам Чернігівщини

28 грудня 2012 року під час наради у губернатора Чернігівщини зі своїми заступниками та керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації Володимир Хоменко повідомив, що після його звіту на засіданні Уряду – за сприяння Президента України Віктора Януковича та Прем'єр-міністра Миколи Азарова – Урядом було вжито невідкладні заходи щодо спрямування коштів на ліквідацію заборгованості із заробітної плати.

Голова облдержадміністрації щиро подякував Президенту України та Уряду за допомогу, внаслідок якої Чернігівщина отримала повне фінансове забезпечення по всіх захищених статтях.
На офіційному сайті адміністрації вказано, що губернатор наголосив, що вперше за сім років Чернігівщина зустрічає новий рік без боргів по зарплаті бюджетникам.
Така новина повинна була б показати успіхи влади у подоланні кризи, але доводить протилежне.

Судіть самі.

По-перше, це свідчить, що державні мужі України вважають виконання державою своїх повноважень утримувати освіту і медицину як допомогу (з «панської» доброти) і не розуміють – утримання соціальних закладів і установ, вчасна виплата заробітних плат бюджетникам – ОБОВ’ЯЗОК ДЕРЖАВИ і дотримання конституційних ПРАВ ЛЮДИНИ.

По-друге, з часів другого перебування В.Януковича (з 4 серпня 2006 р. – 18 грудня 2007 р.) на посаді прем’єр-міністра держава жодного разу не виконала своїх обов’язків перед бюджетниками Чернігівщини та інших областей України.
Яким же чином вдавалося знімати напругу, яка щороку існувала на Чернігівщині і країні у цілому внаслідок свідомого планування бюджету Кабінетом Міністрів України за підтримки Верховної Ради України по фінансуванню заробітної плати, паливно-мастильних матеріалів, оплати за енергоносії тощо?
Без сумніву, всі ці роки у місцевих бюджетах коштів на фінансування так званих захищених статей видатків, що справно затверджувалися сесіями місцевих рад напередодні Нового року і коригувалися протягом року, вистачало хіба що на 9-10 місяців. Тож на покриття нестачі фінансування бюджетників місцеві ради, як правило, залучали кошти з бюджету свого розвитку(«другий» кошик), тобто проїдали кошти, отримані від здачі в оренду комунального майна чи продажу земельних ділянок, будівель тощо або ж брали позички.
Такі безглузді бюджети місцеві ради можуть приймати тільки під тиском Кабінету Міністрів України за підтримки (через прийняття Державного бюджету) законодавчого органу – Верховної Ради України.

Нічого не змінилося і за уряду регіоналів-реформаторів Азарова-Януковича та їхнього панування у парламенті.

Напередодні 2013 року усі місцеві ради області вкотре затвердили бюджети на наступний рік з видатками на захищені статті не більше 70% від реальної потреби.
Дивно, що за це, як правило, голосували не тільки місцеві депутати-регіонали, але й депутати від тих опозиційних партій і КПУшники, представники яких не підтримали Закон України «Про Державний бюджет на 2013 рік».

Шкода, що жодна місцева рада не наважилася затвердити реальний бюджет по видаткам щодо утримання бюджетних закладів, заробітних плат їх працівників і звернутися безпосередньо до розпорядників коштів – парламенту, Уряду з вимогою визначити джерела покриття вказаного дефіциту бюджету.

І останнє. Якщо б якась місцева рада не ухвалила би бюджет на 2013 рік, то щомісячне фінансування бюджетної галузі відбувалося б у розміри 1/12 видатків на 2012 рік. Це в умовах незначної інфляції, може навіть перевищувати видатки, передбачені бюджетом на 2013 рік.

Отже, проблему залагоджено, але не вирішено. Можливо для того, щоб наступного року чергова «допомога» вкотре засвідчила про увагу Президента та Уряду до проблем області (це стосується усіх областей країни) та підтримку у їх вирішенні.

Сергій Соломаха





Коментарі (3)
avatar
0 Spam
1
Згоден, пане Сергію. Ситуація навколо інформації, поширеної як популяризація "неперевершених" успіхів команди очільників Чернігівщини щодо так званої ліквідації проблем навколо заборгованості по зарплатні, виглядає абсурдною, безглуздою, лукавою. На жаль сьогоднішній морально-психологічний стан в інтелектуальній частині суспільства дозволяє виконавчій владі оце так жорстко та незграбно грати на почуттях стомлених абсурдом, доведених "до ручки" та повністю втративших віру у якійсь глузд людей. Тому так і виходить, що замість нормального чоловічого та конкретного "прошу Вас пробачити від імені ...." звучать по-суті витяги з майбутнього нагородного листа за такий то конкретний подвиг!? Дива та й годі! І головне, що це реалії нашого часу.А ще, коли чуєш, що вперше за 7 років, то взагалі апетит пропадає. Але, скоріш за все, й те, що чуємо-то не все. Багато сюжетів для майбутнього розкішного кіна ще попереду.
А щодо бюджетів, що приймалися на місцях, то тут звичайно що навіть ті, що себе опозиціями нарікли, вчинили в унісон владі.
На сесії Новгород-Сіверської районної ради в кінцевому підсумку проти прийняття цього "голодоморного" бюджету голосували тільки троє депутатів-від УНП та БЮТу. І то біда.
avatar
0 Spam
2
Хочеться запитати, а як депутати впливають на наповнення бюджету? Аж ніяк. Навіть на особистому рівні ці люди переважно далекі від цього ( не є керівниками бюджетоутворюючих структур).
А головне, у нас бюджети не формуються відповідною територією, а - дотацією з Центру.
Депутатам доручено розподіляти, що є, узаконюючи в такий спосіб наявну ситуацію з коштами.
При цьому міські голови, голови держадміністрацій є головними, а не депутати.
Таким чином, заява голови ОДА відповідає дійсності.
avatar
0 Spam
3
Йдучи за логікою пана Миколи, вже давно час розпустити всі самоврядні структури місцевого рівня, ввести прямий розподіл коштів зверху донизу на піставі кількох інструкцій чи циркулярів, припинивши будь які розмови на предмет ситуації з невиплатами заробітньої платні тощо. Ото цього б і хотілося декому уверху.
Разом з тим, моя особиста позиція цілком відрізняється від вашої, шановний пане Шкурко. Оскільки я вбачаю у своєму представництві у районній владі не тільки роль розподільника того, що спущено зверху. А ще й своє депутатське слово й позицію проти того "безпредєла", у якому опиняються з рока в рік дотаційні райони, поставлені на межу виживання якраз через непрофесіоналізм тих очільників, які є по всій вертикалі виконавчої влади. А так, голосуючи проти прийняття бюджета району, ми примушуємо "професіоналів" повернутися до справедливого розподілу. Щоб гроші йшли не на Хюндаї, не на надприбутки кількох десятків мільярдерів, а направлялися в тому числі на бюджетні рівні районів.
Однак звичайно що у кожного з нас своя оцінка ситуації, своя совість, своя позиція тощо.
avatar