Сім років поспіль Кабмін затримує зарплати бюджетникам Чернігівщини

28 грудня 2012 року під час наради у губернатора Чернігівщини зі своїми заступниками та керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації Володимир Хоменко повідомив, що після його звіту на засіданні Уряду – за сприяння Президента України Віктора Януковича та Прем'єр-міністра Миколи Азарова – Урядом було вжито невідкладні заходи щодо спрямування коштів на ліквідацію заборгованості із заробітної плати.

Голова облдержадміністрації щиро подякував Президенту України та Уряду за допомогу, внаслідок якої Чернігівщина отримала повне фінансове забезпечення по всіх захищених статтях.
На офіційному сайті адміністрації вказано, що губернатор наголосив, що вперше за сім років Чернігівщина зустрічає новий рік без боргів по зарплаті бюджетникам.
Така новина повинна була б показати успіхи влади у подоланні кризи, але доводить протилежне.

Судіть самі.

По-перше, це свідчить, що державні мужі України вважають виконання державою своїх повноважень утримувати освіту і медицину як допомогу (з «панської» доброти) і не розуміють – утримання соціальних закладів і установ, вчасна виплата заробітних плат бюджетникам – ОБОВ’ЯЗОК ДЕРЖАВИ і дотримання конституційних ПРАВ ЛЮДИНИ.

По-друге, з часів другого перебування В.Януковича (з 4 серпня 2006 р. – 18 грудня 2007 р.) на посаді прем’єр-міністра держава жодного разу не виконала своїх обов’язків перед бюджетниками Чернігівщини та інших областей України.
Яким же чином вдавалося знімати напругу, яка щороку існувала на Чернігівщині і країні у цілому внаслідок свідомого планування бюджету Кабінетом Міністрів України за підтримки Верховної Ради України по фінансуванню заробітної плати, паливно-мастильних матеріалів, оплати за енергоносії тощо?
Без сумніву, всі ці роки у місцевих бюджетах коштів на фінансування так званих захищених статей видатків, що справно затверджувалися сесіями місцевих рад напередодні Нового року і коригувалися протягом року, вистачало хіба що на 9-10 місяців. Тож на покриття нестачі фінансування бюджетників місцеві ради, як правило, залучали кошти з бюджету свого розвитку(«другий» кошик), тобто проїдали кошти, отримані від здачі в оренду комунального майна чи продажу земельних ділянок, будівель тощо або ж брали позички.
Такі безглузді бюджети місцеві ради можуть приймати тільки під тиском Кабінету Міністрів України за підтримки (через прийняття Державного бюджету) законодавчого органу – Верховної Ради України.

Нічого не змінилося і за уряду регіоналів-реформаторів Азарова-Януковича та їхнього панування у парламенті.

Напередодні 2013 року усі місцеві ради області вкотре затвердили бюджети на наступний рік з видатками на захищені статті не більше 70% від реальної потреби.
Дивно, що за це, як правило, голосували не тільки місцеві депутати-регіонали, але й депутати від тих опозиційних партій і КПУшники, представники яких не підтримали Закон України «Про Державний бюджет на 2013 рік».

Шкода, що жодна місцева рада не наважилася затвердити реальний бюджет по видаткам щодо утримання бюджетних закладів, заробітних плат їх працівників і звернутися безпосередньо до розпорядників коштів – парламенту, Уряду з вимогою визначити джерела покриття вказаного дефіциту бюджету.

І останнє. Якщо б якась місцева рада не ухвалила би бюджет на 2013 рік, то щомісячне фінансування бюджетної галузі відбувалося б у розміри 1/12 видатків на 2012 рік. Це в умовах незначної інфляції, може навіть перевищувати видатки, передбачені бюджетом на 2013 рік.

Отже, проблему залагоджено, але не вирішено. Можливо для того, щоб наступного року чергова «допомога» вкотре засвідчила про увагу Президента та Уряду до проблем області (це стосується усіх областей країни) та підтримку у їх вирішенні.