Сила глупоти могутня!

Який сюрприз... 10 років тому, весною 2014-го, я писала кільком моїм ні-фіга-не-вдупляючим друзям на Заході довгі розпачливі листи в дусі "Прокинься, Троє!", яким вони (як признались після 24.02.2022) "не до кінця" тоді вірили, - але, бувши самі літераторами, хоч і не вірили, а листи мої все-таки з комп'ютера здруковували - і ховали собі в архів.

І як же цікаво отримати сьогодні в пошті "назад" у подарунок від адресата одного такого свого листа, висланого йому 23.03.2014 р.: мовляв, а пам'ятаєш? - і прочитати, впізнаючи разом і власний голос, і ту страшну весну, і свої тодішні надії на міжнародну солідарність, тільки-но "всі зрозуміють", - і подивуватись непробійній силі людської глупоти, яка тоді, в глобальному масштабі, зробила все можливе, щоб "зам'яти конфлікт" і "заспокоїти" аґресора - щоб ніхто нічого так і не зрозумів...

І навіть за минулі два роки люди, які приймають рішення, що впливають на долю сотень мільйонів інших людей, - не порозумнішали: вони й далі думали над тим, як "не дати Росії програти". Як зробити так, щоб світ "ніби й не змінився".

Для цього не конче бути навіть покидьком, от у чім річ. Вистачить просто добвнем.
Ніколи, ніколи не варт недооцінювати глупоти: це надпотужна сила в історії.

Оксана ЗАБУЖКО