Що таке Майдан? (есе)

Майдан – поняття не матеріальне, а, скоріш за все, духовне. І творіння від Господа, а не від людей. Чому саме так, а не інакше? Є вислів: глас народу – глас Божий. Саме Всевишній так й творив Майдан, а не ті, скажімо, грошові мішки, чи навіть добра воля громадян.

Українці від природи – лінивий народ. Поки не припече – коня не запряжуть, і не поїдуть на Січ боронити Волю. Так було ще з незапам'ятних часів: і за князів, і за гетьманів. Саме їм, українцям, і послано Майдан з Неба, щоб вирішувати в такий спосіб власну долю, долю України, Європи і світу.

Нещодавно мені зателефонував один чолов'яга і наговорив мені сім мішків вовни за Майдан. Мовляв, я не був на Майдані і що Майдану не було в Чернігові. Це вже хай, як хоче, так нехай і вважає. Це його справа. Майдан же був по всій країні - і в Чернігові, і в Корюківці, і навіть у найменших селах. Він пройшов через серця мільйонів українців.

Бо якщо б він не пройшов через серця і душі людей, не було б волонтерського руху і героїзму в окопах під Луганськом, Донецьком, Горлівкою. І Майдан – це не тільки стояння під адміністративними будівлями Києва з прапорами, роздача листівок і брошур в чернігівській палатці, а це дуже копітка робота ще до подій 2013 – 14 років.

Майдан – це люди, котрі не будучи безпосередніми учасниками подій на Майдані Незалежності, активно посильно підтримували, збирали кошти, їжу, теплий одяг. Майдан – це молитви в церквах, мечетях, синагогах, молитовних будинках за Україну і її Волю. Майдан – це підтримка одне одного. Це коли зустрілися погляди ніжинських студентів: одного, що вийшов з електрички, приїхавши з Майдану, а іншого, що заходив в електричку, вирушаючи на Київ. І не жовто-синя стрічка, що стала модною в 2014 році, визначала свій-чужий, а саме очі. Кажуть, вони, очі, є дзеркалом душі. Вони продовжують палати й зараз в очах волонтерів і воїнів АТО

Якщо поглянути в очі кожного з Небесної Сотні, бачиш один погляд, Погляд Бога, погляд жертовної Вічності. Не в силі загасити цей Погляд зневіра, зрада, брато-ненависть. Господь дарував нам життя для того, щоб ми увесь відведений нам на цій землі час любили одне одного і Господа. Виконували ці дві заповіді. Про них дуже любить повторювати отець Тарас Баїк, настоятель Свято-Вознесенського Храму в Корюківці. Про ці дві Великі Заповіді не забували під час подій зими 2013 – 2014 років. Неодноразово з головної сцени лунали ці заповіді і молитви.

Сам Майдан дихав Любов'ю і Милосердям. Це відчула кожна людина, що зуміла прийняти це Дихання.

Майдан - це коли уже не залишилося сил тягнути баклажку з водою, і хтось підхоплює твою ношу…

Майдан - це коли підсовують під ноги хлопцям із внутрішніх військ піддон, щоб не було холодно їм стояти. А ще підтягують бочку з дровама, щоб зігрівали руки "беркутівці". А дівчата несуть ще чаю…

Майдан - це коли приходили антимайданівці і їх годували гарячою їжею і купляли квитки, щоб ці люди змогли доїхати додому…

Майдан - це бабуся зі словами: "Ану, синочку, підкинь…" і потягла мішок з бруківкою, мов картоплю з городу, до барикад…

Майдан - це волинка з мелодією "Оди Радості", що надихала людей на подвиг і на смерть заради майбутнього України…

Майдан - це слова одного з командирів сотні з проханням до мирних громадян покинути зону бойових дій на Грушевського та молитися і за захисників Майдану, і тих, хто їм протистоїть…

Майдан - це коли, скинувши шапки, єдиним подихом люди проказують слова молитви "Отче наш", коли під час найжорстокішого бою зі сцени лунають слова : "Любов, радість, мир, благодать Бога Отця з нами усіма"…

Майдан - це коли малі хлоп'ята котять шини, щоб збудувати рубіж і малюки, що натхненно проголошують: "Слава Україні".

Майдан - це скорботна "Плине кача" зболених сердець.

Майдан - це жінка, в якої хвора дитина ДЦП, кидає її на Бога і на людей, щоб допомогти воїнам АТО…

Про моменти Майдану можна розказувати багато і до безкінечності. І кожен, хто відчув Його, може розповісти свої відчуття і бачення. Але Майдан це те, чого не можемо осягнути зараз в повній мірі і тільки в майбутньому відкриється значенням і значимістю нам ця подія в світовій історії…

Можна багато чого говорити про Майдан і його значення, про розуміння сутності такого явища нашої землі для майбутніх поколінь держави України. Він є ісходяще від Духа Святого, результат молитов і плачу перед Всевишнім багатьох поколінь українців. Щоб вияснити в повній мірі ознаки Майдану не хвате ні розуміння, ні слів. Цього, звичайно, досить. Хто зрозуміє, той зрозуміє, а хто цього не зрозуміє, значить і очі, і серце, і душа закриті навічно…
Амінь!

Віктор ТАТАРИН