Руки, що тримають…

Патріотизм – це задеревенілі в незвичності пози руки найдорожчих людей на давніх родинних світлинах.
Патріотизм – це невтомна пучка, що сіє під вікном вічні мальви й чорнобривці.
Патріотизм – це жменя столітнього попелу, в якому дрімає жарина повстання.
Патріотизм – це теплий приклад автомата, на якому завжди гаряча рука воїна.
Патріотизм – це рука будівничого, що всупереч усім вітрам і чортам закладає цеглини державності.
Патріотизм – це рука митця, що виводить на папері слова розради і поклику.
Патріотизм – це кулак перед писком виродженця й капітулянта.
Патріотизм – це долоня жінки на лоні, в якому зріє дитя нового Українського світу.
Патріотизм – це рука батька, що веде за рученя свого сина до діда.
Патріотизм – це десниця на корогві, яка благословляє наш Дім. Pro Patriа!

З ними Бог, з цими руками, що тримають колиску над прірвою…

"Письмо щоденне".

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ