Розподіл Росії
КИЇВ: Продається Якутія! Начальна ставка три. Хто дасть більше?
ЛУЦЬК: Даю п’ять генераторів.
РІВНЕ: За Якутію? Нафіга вона тобі потрібна? Вічна мєрзлота.
ЛУЦЬК: Кажуть що там лише дві справжніх цінности – гімно та алмази. Хочу подивитись, чого більше.
ЖИТОМИР: Тоді я купую озеро Байкал! Даю три генератори та десять павербанків!
ЧЕРКАСИ: Нащо тобі те озеро?
ЖИТОМИР: По приколу. Подивлюсь чи справді воно таке глибоке, чи мої кар’єри все ж глибші.
СУМИ: А я хочу поміняти Примор’є на Дальній Восток! Можу з доплатою! Хоча ні, залишу собі обидва.
ХЕРСОН: Беру Астрахань!
МИКОЛАЇВ: Тобі що, своїх кавунів не вистачає?
ХЕРСОН: Та нє. Але ж вони мої кавуни вивозили поки я був під окупацією. Душа жадає компенсації.
ХАРКІВ: До речі, комусь треба Російський Великий Новгород?
ЧЕРНІГІВ: Аж чути таке гидко! Я добре пам’ятаю, як Новгород був українським! Точніше у складі Київської Русі. А тут диви – расійський… Тьху!
БАХМАЧ: Не хочеш брати, я візьму! За два генератора та один павербанк.
ОДЕСА: Ну, тоді давайте мені Нижній Новгород. І можете Ростов-на-Дону в довєсок дати.
КРИВИЙ РІГ: Ти диви, яка спритна! Чуть було Ростов з під носа не увела! Ростов багато хто з нас отримати хоче. Цікаве місто і цікаві мешканці. Дуже цікаві, до того ж легітимні.
НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ: Одеса, сорян, та Нижній Новгород першим вже забронював я. Але точно можеш забирати Нижній Тагіл. Він такий же Нижній, як їх Новгород, тільки - Тагііл.
ЄНАКІЄВО: Ростов мій! Мені треба одного свого блудного сина повернути. Та побалакати трохи. По-батьківські… З ремінцем!
ДНІПРО: Знаєте шо, ми всі хочемо «душевно» побалакати з Ростовом, так що не треба тут включати родинні зв’язки!
КИІВ: Так, шановні, не сваримось, граємо чесно. Ростов-на-Дону розіграємо в лотерею.
масква: Привет, хахлы! Ну как, мерзнете?
(ніхто не звертає уваги)
ТЕРНОПІЛЬ: До речі, куплю Ічкерію!
КИЇВ: Не можна. Незалежна від Московії держава.
ТЕРНОПІЛЬ: Гаразд. Тоді Колиму. Тіко безкоштовно, тобто даром!
масква: ви че, не только ослепли, но и оглохли? Тут я пришла! Спросить, как вы мерзнете!
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ: До речі, Дніпро, три вагона генераторів я вже тобі відправив.
ДНІПРО: Дякую! А трансформатори?
ЛЬВІВ: Це до мене. Скоро будуть.
масква: ви чо, совсем офанарели?
ПОЛТАВА: А можна мені Пітерсбурх подарувати? Тобто не мені, а Діканька дуже просить! Каже, що на Різдвяні свята потрібен якийсь парк зимових розваг!
КРИВИЙ РІГ: Вибачте, але категорично не хочу Нижній Тагіл. Він же - мій побратим. Був, сука. Вибачте за матюки, але ж всі знають, що я трохи скажений. На жаль, зараз "побратими" стали ж колишніми, як і "брати"... Ви ж розумієте, що я маю на увазі "Саюз нєрушимий"... Я ні сантиметру їхнього не хочу! Я гидую! Заберіть до біса вашу валер'янку! Що це, горілка? Налий трохи. Я сказав "трохи"! Я не хочу проспати кінець цього гадства! Хто там вякає, Мацква? Ти не кого батон кришиш, на Кривбас?! Пацани, все я заспокоївся. І взагалі, мені вже час в шахту.
ХЕРСОН: А коли москву виставемо на торгі?
масква: Шо?!
МИКОЛАЇВ: А шо, кому-сь ще потрібне це жаб’яче болото?
масква: Вы чо, ваще?
КИЇВ: Авжеж, гниле місце. Але достабіса велике. Може, розділимо її на шматки?
масква: Крым! Крым, хоть ты меня слышишь?! Что происходит?! Отвечай!
КРЫМ: (уныло) они играют. А меня не берут. Говорят, пока есть время и вдохновение, потренируются в будущем разделе рассии.
масква: В разделе?! А меня спросили?
КРЫМ: Про тебя сказали, что у покойников никто не спрашивает, где их хоронить.
масква: А ты чего молчишь? Ты же… Я ж тебя спасла! От нацистов. Если бы не я, у тебя было бы как у них!
КРЫМ: (уныло) Если бы не ты, я бы сейчас играл с ними, а не сидел бы как полный лох в сторонке…
масква: Предатель! Донецк! Ты чего молчишь?! Тебя же обстреливали восемь лет!
ДОНЕЦК: Ах ты ж курва! Да пока тебя не было, у меня все было зашибись! Я был красивый и богатый! А теперь мне остается только ждать двух вещей!
масква: каких еще?
ДОНЕЦК: По-перше – щоб мене звільнили. А по-друге, щоб ти розвалилась, тварина скажена!
масква: Шо?
ДОНЕЦК: Ні шо! Мову вчи! (до інших) Я в грі, шановні! Мені, будь ласка, відкладіть кремль та патріарші пруди! Та оліі! Багато оліі, яку можна розлити.
Ірина ПОДГУРСЬКА
ЛУЦЬК: Даю п’ять генераторів.
РІВНЕ: За Якутію? Нафіга вона тобі потрібна? Вічна мєрзлота.
ЛУЦЬК: Кажуть що там лише дві справжніх цінности – гімно та алмази. Хочу подивитись, чого більше.
ЖИТОМИР: Тоді я купую озеро Байкал! Даю три генератори та десять павербанків!
ЧЕРКАСИ: Нащо тобі те озеро?
ЖИТОМИР: По приколу. Подивлюсь чи справді воно таке глибоке, чи мої кар’єри все ж глибші.
СУМИ: А я хочу поміняти Примор’є на Дальній Восток! Можу з доплатою! Хоча ні, залишу собі обидва.
ХЕРСОН: Беру Астрахань!
МИКОЛАЇВ: Тобі що, своїх кавунів не вистачає?
ХЕРСОН: Та нє. Але ж вони мої кавуни вивозили поки я був під окупацією. Душа жадає компенсації.
ХАРКІВ: До речі, комусь треба Російський Великий Новгород?
ЧЕРНІГІВ: Аж чути таке гидко! Я добре пам’ятаю, як Новгород був українським! Точніше у складі Київської Русі. А тут диви – расійський… Тьху!
БАХМАЧ: Не хочеш брати, я візьму! За два генератора та один павербанк.
ОДЕСА: Ну, тоді давайте мені Нижній Новгород. І можете Ростов-на-Дону в довєсок дати.
КРИВИЙ РІГ: Ти диви, яка спритна! Чуть було Ростов з під носа не увела! Ростов багато хто з нас отримати хоче. Цікаве місто і цікаві мешканці. Дуже цікаві, до того ж легітимні.
НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ: Одеса, сорян, та Нижній Новгород першим вже забронював я. Але точно можеш забирати Нижній Тагіл. Він такий же Нижній, як їх Новгород, тільки - Тагііл.
ЄНАКІЄВО: Ростов мій! Мені треба одного свого блудного сина повернути. Та побалакати трохи. По-батьківські… З ремінцем!
ДНІПРО: Знаєте шо, ми всі хочемо «душевно» побалакати з Ростовом, так що не треба тут включати родинні зв’язки!
КИІВ: Так, шановні, не сваримось, граємо чесно. Ростов-на-Дону розіграємо в лотерею.
масква: Привет, хахлы! Ну как, мерзнете?
(ніхто не звертає уваги)
ТЕРНОПІЛЬ: До речі, куплю Ічкерію!
КИЇВ: Не можна. Незалежна від Московії держава.
ТЕРНОПІЛЬ: Гаразд. Тоді Колиму. Тіко безкоштовно, тобто даром!
масква: ви че, не только ослепли, но и оглохли? Тут я пришла! Спросить, как вы мерзнете!
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ: До речі, Дніпро, три вагона генераторів я вже тобі відправив.
ДНІПРО: Дякую! А трансформатори?
ЛЬВІВ: Це до мене. Скоро будуть.
масква: ви чо, совсем офанарели?
ПОЛТАВА: А можна мені Пітерсбурх подарувати? Тобто не мені, а Діканька дуже просить! Каже, що на Різдвяні свята потрібен якийсь парк зимових розваг!
КРИВИЙ РІГ: Вибачте, але категорично не хочу Нижній Тагіл. Він же - мій побратим. Був, сука. Вибачте за матюки, але ж всі знають, що я трохи скажений. На жаль, зараз "побратими" стали ж колишніми, як і "брати"... Ви ж розумієте, що я маю на увазі "Саюз нєрушимий"... Я ні сантиметру їхнього не хочу! Я гидую! Заберіть до біса вашу валер'янку! Що це, горілка? Налий трохи. Я сказав "трохи"! Я не хочу проспати кінець цього гадства! Хто там вякає, Мацква? Ти не кого батон кришиш, на Кривбас?! Пацани, все я заспокоївся. І взагалі, мені вже час в шахту.
ХЕРСОН: А коли москву виставемо на торгі?
масква: Шо?!
МИКОЛАЇВ: А шо, кому-сь ще потрібне це жаб’яче болото?
масква: Вы чо, ваще?
КИЇВ: Авжеж, гниле місце. Але достабіса велике. Може, розділимо її на шматки?
масква: Крым! Крым, хоть ты меня слышишь?! Что происходит?! Отвечай!
КРЫМ: (уныло) они играют. А меня не берут. Говорят, пока есть время и вдохновение, потренируются в будущем разделе рассии.
масква: В разделе?! А меня спросили?
КРЫМ: Про тебя сказали, что у покойников никто не спрашивает, где их хоронить.
масква: А ты чего молчишь? Ты же… Я ж тебя спасла! От нацистов. Если бы не я, у тебя было бы как у них!
КРЫМ: (уныло) Если бы не ты, я бы сейчас играл с ними, а не сидел бы как полный лох в сторонке…
масква: Предатель! Донецк! Ты чего молчишь?! Тебя же обстреливали восемь лет!
ДОНЕЦК: Ах ты ж курва! Да пока тебя не было, у меня все было зашибись! Я был красивый и богатый! А теперь мне остается только ждать двух вещей!
масква: каких еще?
ДОНЕЦК: По-перше – щоб мене звільнили. А по-друге, щоб ти розвалилась, тварина скажена!
масква: Шо?
ДОНЕЦК: Ні шо! Мову вчи! (до інших) Я в грі, шановні! Мені, будь ласка, відкладіть кремль та патріарші пруди! Та оліі! Багато оліі, яку можна розлити.
Ірина ПОДГУРСЬКА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |