Розмовляти сьогодні російською - аморально!
Зв'язок між "Я помню чюдноє мгновєньє" і градами під Іловайськом прямий. Адже більшість тіток, шо нині проходить по сєпарських справах, були як не викладачками русскага язика у школах, так вже точно членкинями та очільницями усіх цих "клубов любітєлєй русскай поезії", "болдінскіх чтєній", "яснополянскіх встрєчь" та "єсєнінскіх вєчєров".
Ось чому я не втомлююсь повторювати: нині розмовляти в публічному просторі російською мовою - АМОРАЛЬНО. Особливо, знаючи бодай малу дещицю нашої "спільної" з Росією історії, переповненої злочинами проти України. Мова нині не просто засіб комунікації - це декларація своєї належності або до українства, або до "русскаго міра". Сумніваюся, що будь- якій (навіть малоосвіченій) людині складно вивчити до сотні найбільш уживаних у побуті слів, аби маркувати себе у розмові з іншими українцями як свого. Вже не кажу про легіони "телевізійних експертів", що вперто пруть плуга російських наративів про "захист прав мов національних меншин", або "посмотрітє на Канаду, Бєльгію і Швєйцарію". Росія теж, курва, багатонаціональна країна, але на загальнонаціональних каналах там ніколи не почуєш ані татарської, ані чеченської, ані удмуртської. Бо язик об'єднує Росію. Всю. Від Калінінграда до Хабаровска. І це русскій язик.
Ось чому я готовий забезпечити підтримку будь-якій політичній силі, що пролобіює доповнення до нині існуючого "Закону про мову" про стовідсоткове використання української мови у всіх без виключення загальноукраїнських ЗМІ. Без цього не можна буде отримати ліцензію на мовлення, або право на друк. Адже керівництво РФ неодноразово декларувало тезу про те, що кордони Росії збігаються з ареалом звучання російської мови. А оскільки вона й досі звучить вільно від Харкова до Львова, то подальшої війни можна уникнути виключно ударом на випередження. І нехай це буде саме МОВНИЙ УДАР по русскіх скрєпах.
100% УКРАЇНСЬКОЇ В ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИХ ЗМІ
Антін МУХАРСЬКИЙ
Ось чому я не втомлююсь повторювати: нині розмовляти в публічному просторі російською мовою - АМОРАЛЬНО. Особливо, знаючи бодай малу дещицю нашої "спільної" з Росією історії, переповненої злочинами проти України. Мова нині не просто засіб комунікації - це декларація своєї належності або до українства, або до "русскаго міра". Сумніваюся, що будь- якій (навіть малоосвіченій) людині складно вивчити до сотні найбільш уживаних у побуті слів, аби маркувати себе у розмові з іншими українцями як свого. Вже не кажу про легіони "телевізійних експертів", що вперто пруть плуга російських наративів про "захист прав мов національних меншин", або "посмотрітє на Канаду, Бєльгію і Швєйцарію". Росія теж, курва, багатонаціональна країна, але на загальнонаціональних каналах там ніколи не почуєш ані татарської, ані чеченської, ані удмуртської. Бо язик об'єднує Росію. Всю. Від Калінінграда до Хабаровска. І це русскій язик.
Ось чому я готовий забезпечити підтримку будь-якій політичній силі, що пролобіює доповнення до нині існуючого "Закону про мову" про стовідсоткове використання української мови у всіх без виключення загальноукраїнських ЗМІ. Без цього не можна буде отримати ліцензію на мовлення, або право на друк. Адже керівництво РФ неодноразово декларувало тезу про те, що кордони Росії збігаються з ареалом звучання російської мови. А оскільки вона й досі звучить вільно від Харкова до Львова, то подальшої війни можна уникнути виключно ударом на випередження. І нехай це буде саме МОВНИЙ УДАР по русскіх скрєпах.
100% УКРАЇНСЬКОЇ В ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИХ ЗМІ
Антін МУХАРСЬКИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (3) |
|
| |
