Російсько- українська війна: Путіна ведуть до Гааги

Я приємно здивований тим, що проміжна доповідь спільної слідчої групи назвала речі своїми іменами. Вони могли просто поставити крапку на тому, що стріляли з «Бука», який стоїть на озброєнні російської армії з території, підконтрольній так званим «ополченцям».

Але слідчі пішли далі, сказавши, що «Бук» спочатку був завезений з Росії, а потім туди ж вивезений. Це свідчить про те, що слідча група не просто здійснила технічне розслідування, а безпосередньо зробила відповідальною за це владу Російської Федерації. Це дає надію, що розслідування буде доведено до суду.

Зараз слідчі виконали основну роботу, тепер справа за політиками, які й повинні створити механізм покарання. Буде це міжнародний трибунал або якийсь інший механізм – поки невідомо. Але в будь-якому разі це вже робота не для правоохоронної системи, а для політиків. Адже кваліфікувати цю історію можна багатьма різними способами. Можна сказати про постачання російської зброї «ополченцям», які і віддавали команду, а можна визнати участь російської армії в бойових діях. Можна кваліфікувати як військовий злочин, можна як акт терору, а можна як якийсь «нещасний випадок», як було, наприклад, коли українська зенітна ракета в жовтні 2001 року збила рейс з Ізраїлю.

Зрозуміло, що в останньому випадку його збили збройні сили, але ненавмисно, тому це був нещасний випадок, а не свідома акція.

Звичайно, найочевидніший і простий шлях - це створення для розгляду цього питання міжнародного трибуналу. Але Росія раніше заблокувала його створення в ООН. Мої російські «колеги», які брали участь у цьому саботажі, вже тоді добре розуміли, які висновки будуть у слідчій комісії, тому не хотіли підставлятися під цей каток правосуддя. Хоча з моєї точки зору Росії було б вигідніше самій знайти виконавців і довести, що це була помилка, якщо, звичайно, це так. Тим більше що РФ за Конституцією не може видати своїх громадян, у тому числі, для міжнародного трибуналу.

Зараз же міжнародна слідча група діє абсолютно логічно і зрозуміло з точки зору міжнародної правової системи. Наразі вони вважають доведеним той факт, що «Бук» стояв на озброєнні в діючій частині російської армії в момент злочину. При цьому вони виходять з принципу презумпції правоти. Тобто заперечують, що це російське керівництво дало команду збити MH17, а говорять про те, що «мало чого там взагалі могло статися». Відповідно вони направляють запит до Російської Федерації з проханням дати пояснення зроблених висновків і здійснити розслідування для встановлення винних.

Простіше кажучи, вони зважають на презумпцію сумлінності російських правоохоронних органів. Адже те, що це злочин і відповідно до законодавства РФ, абсолютно очевидно. Якщо ж на цьому етапі РФ не виявить бажання співпрацювати зі слідством (а у мене є великі сумніви, що це станеться), заперечуватиме висновки комісії або ж надаватиме неправдиву інформацію, то розмова буде зовсім іншою.

Щодо можливого трибуналу для Путіна, то тут не все так просто. Справа в тому, що в міжнародному праві діє принцип державного імунітету перших осіб країн. Єдиний спосіб, за допомогою якого можна залучити першу особу держави, – це довести її причетність до військових злочинів. За цим механізмом, наприклад, судили Мілошевича через спеціально створений трибунал. Але взагалі вважається, що перша особа країни не повинна піддаватися кримінальному переслідуванню за те, що відбувалося в період, коли вона очолювала країну. Це і є те, що називається державний імунітет.

Тому якщо буде доведено, що провина за катастрофу літака лежить на Путіні, що він був у курсі і особисто відповідає за це рішення, тоді треба в будь-якому випадку переводити це в категорію військового злочину.

Але, на жаль, зараз немає прямих передумов цьому. Україна, яка постраждала, не кваліфікує того, що відбувається на Донбасі, як війну. Тобто військової ситуації з точки зору вашої власної країни немає. З точки зору права мають місце бути терористичні дії, які спонсоруються з-за кордону. Іншими словами, ви звинувачуєте РФ, що вона спонсорує терористичні групи, але тим не менше не квалафікуєте ці дії як військові і ведете не війну, а АТО. Відповідно це знаходиться у площині кримінального права, йдеться про підтримку міжнародного тероризму. Навряд чи Путіна можна буде за це судити. Для того щоб створити трибунал з військових злочинів, треба, щоб світова спільнота кваліфікувала ці дії як війну.

Тому ситуація має уповільнений характер. Слідчі дії можуть тривати ще досить довго. Хоча ми бачимо, що вони йдуть у правильному і зрозумілому напрямі. Чи доживуть Путін і вся його банда до заповітного суду – складно сказати. Але я сподіваюся, що все-таки так, і важливий крок у цьому напрямі ми зробили.

Ілля ПОНОМАРЬОВ, колишній депутат Державної Думи Російської ФедераціїАпостроф