реклама партнерів:
Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО
Російські агенти впливу в Італії, Або як працюють російські спецслужби на Апенінах
26-Сер-20 277 0.0 0
Одним з елементів "гібридної війни", яку протягом останніх 20 років російські спеціальні служби ведуть проти України та її партнерів - країн західної демократії, є діяльність так званих російських культурних центрів.

Специфіка роботи російських спеціальних служб полягає в тому, що за допомогою "культурних центрів", що фінансуються і контролюються урядом РФ, вони намагаються сформувати в інформаційному полі країн Європи політичні "групи підтримки", які б просували альтернативну проросійську думку.

Примітно, що першими кроками президента РФ Путіна у цьому напрямку було розпорядження від 2 лютого 2010 року про створення "Фонду підтримки публічної дипломатії імені Горчакова". Цей фонд є російською неурядовою організацією зі штаб-квартирою у Москві. Офіційні завдання фонду: просувати зовнішньополітичні інтереси Росії, формувати за кордоном сприятливий для Росії громадський, політичний і діловий клімат; залучати до зовнішньополітичних процесів інститути громадянського суспільства.

З метою досягнення вищезазначених цілей фондом здійснюється фінансова підтримка ЗМІ та інформаційних ресурсів, орієнтованих на досягнення статутних цілей цієї організації.

Утім, як свідчать факти, реальна робота співробітників фонду суттєво відрізнялася від задекларованих статутних цілей.

Так, у 2012 році Фонд Горчакова вперше згадується в звіті Бюро по захисту Сатверсме (Латвія) - військового інституту державної безпеки Латвії. У звіті бюро говориться, що Фонд Горчакова здійснює фінансову допомогу для заходів, метою яких є імітація підтримки громадянського суспільства. Варто зазначити, що бюро є головним органом щодо здійснення розвідувальних і контррозвідувальних функцій латвійської держави, а також захисту секретів НАТО і ЄС.

У березні 2013 року ще одна балтійська країна - Естонія - відмовила у в'їзді п'ятьом співробітникам фонду, які мали би приймати участь у роботі конференції "Балтійський діалог-2013". Свою відмову естонські чиновники обґрунтували тим, що "надана інформація, що підтверджує мету і умови запланованого перебування, була недостовірною".
За інформацією українських спеціальних служб, Фонд імені Грочакова виступає легальним прикриттям створення так званих "вербувальних центрів" і просунення інтересів російських спецслужб у культурно-політичне і фінансово-економічне життя країн, на території яких діють представництва організації.
На території України початок активної діяльності співробітників Фонду імені Горчакова припадає на період перебування при владі екс-президента України Віктора Януковича. В 2013 році у Києві, на базі одного зі столичних вузів, співробітники фонду організовують роботу "інформаційного центру", який організовує для студентів дипломатичні семінари і зустрічі.

Паралельно з цим, ведеться робота зі студентською молоддю. Кращим студентам співробітники Фонду обіцяють працевлаштування в урядових і неурядових структурах Російської Федерації. Крім обіцянок щодо працевлаштування у майбутньому, здійснювався відбір кращих українських студентів і фінансувався їх виїзд до РФ для участі у семінарах і форумах.

У лютому 2015 року співробітники Служби безпеки України закрили розташований в Києві російський фонд підтримки дипломатії імені А.М. Горчакова, звинувативши його співробітників у антидержавній пропаганді.

Цікавою і вельми показовою була реакція російської сторони на факт закриття в Києві представництва Фонду імені Горчакова. У блозі на сайті Ради Федерації глава міжнародного комітету Костянтин Косачев написав наступне: "Напередодні СБУ України розповсюдила інформацію, що закрила за "антидержавну пропаганду" Фонд імені А.М. Горчакова, який працював у Києві на базі одного з вузів. Новина вже не дивує. Якщо вже цілу парламентську фракцію - "Опозиційний блок" - пропонують вольовим рішенням розпустити, а саму партію заборонити лише за те, що наважилися не підтримати одіозний законопроект про визнання Росії агресором".

Крім Фонду імені Горчакова, у країнах Європи під егідою російських посольств і під дипломатичним прикриттям успішно працюють й інші російські "центри культури і дружби".

В Італії такими центрами є "Росспівробітництво" і "Російський центр науки і культури". Цікаво, що обидві, формально незалежні одна від одної, структури очолює Олег Осипов, професійний журналіст, який більше 20 років пропрацював кореспондентом інформагентства ТАРС, як у Москві, так і за кордоном.

З 2010 року при посольстві Російської Федерації в Італії починає активну роботу представництво російського урядового агентства "Росспівробітництво", створеного з офіційними цілями зміцнення двосторонніх зв'язків між Італією і Росією в культурно-гуманітарній сфері, сприяння у встановленні контактів у галузі науки і спорту й надання підтримки співвітчизникам.

24 листопада 2011 року в центрі Риму в Palazzo Santacroce був відкритий Російський центр науки і культури (РЦНК). На відкритті Центру глава представництва "Росспівробітництво" в Італії Олег Осипов зауважив, що "РЦНК в Римі - це тільки перша ластівка. Надалі ми плануємо розширювати діяльність і на інші області, де проживають великі громади наших співвітчизників. І ми націлені на Мілан, Венецію, Флоренцію і Неаполь".

В Луганську вже встигли побувати член "правої" партії "Брати Італії - Національний альянс" Марроне і депутат Європарламенту від Італії Елеонора Форенца.
На вуличних акціях, які проводить Осипова, зафіксована присутність місцевих активістів "Координаційної ради солідарності з Донбасом", засновником якої є Ораціо Марія Гнерре - політолог, лідер руху "Міленіум", головний редактор журналу "Номос". Свого часу, відповідаючи на питання про події на сході України, Гнерре зауважив, що "сенс конфлікту в Україні насправді очевидний. Центри влади Сполучених Штатів, які захищають однополярний світовий лад, намагаються оточити Росію з тим, щоб дозволити НАТО розширити свою військову потужність до кордонів Російської Федерації".

Примітно, що проведення антиукраїнських конференцій і акцій відбувається на тлі затримання італійськими правоохоронцями українського військовослужбовця Марківа за підозрою у причетності до загибелі у 2014 році на Донбасі журналіста Роккеллі.
За даними італійських правоохоронних органів, Марків причетний до подій 24 травня 2014 року. В той день в районі села Андріївка поблизу Слов'янська Донецької області під мінометний вогонь потрапила група іноземних журналістів. Італійський фоторепортер Андреа Роккеллі та його російський перекладач Андрій Миронов загинули. Першими про факт загибелі журналістів повідомили представники так званої "Донецької народної республіки" на своїй сторінці у Твіттері.

Тіла загиблого італійського журналіста і його російського перекладача були перевезені у Слов'янськ, який на той момент контролювався проросійськими бойовиками. За інформацією з відкритих джерел, Роккеллі та Миронов загинули від осколкових поранень, які отримали внаслідок мінометного обстрілу.
Поліція Італії кваліфікує кримінальне провадження як навмисне вбивство.

Варто зазначити, що Роккеллі і його перекладач Миронов відвідали так звану "сіру зону" без погодження цього візиту із офіційною владою України, а сама територія, на якій перебували загиблі журналісти, на той момент не контролювалася ЗСУ. Таким чином, військовослужбовці ЗСУ не могли знати про час і місце знаходження Роккеллі і Миронова у так званій "сірій зоні", а, враховуючи незаконний характер перебування журналістів на цій території,- нести відповідальність за життя і безпеку вищезазначених осіб.

Звертає на себе увагу і той факт, що підозру Віталію Марківу висунула прокуратура міста Павія (регіон Ломбардія). Ломбардія є територією, на якій панівне становище у політичному житті належить сепаратистській партії "Ліга Півночі". Остання, до речі, була ініціатором голосування в місцевому парламенті резолюції "Визнання принципу самовизначення Криму і зняття санкцій з Росії".

Нагадаю, що цьогоріч в Італії з візитом побував міністр оборони РФ Сергій Шойгу. "Італія – «давнішній надійний партнер", – заявив він під час зустрічі з очільником військового відомства Італії Лоренцо Гуеріні.
Схоже, на Апенінах ФСБ дуже легко працювати, плести свою підступну й хижу павутину.
Не протидіяти цій антиукраїнській вакханалії російських "агентів впливу" - це грати на боці ворога, основним завданням яких є зрив інтеграційних процесів України в європейські економічні та політичні структури, створення інформаційного супроводу для прийняття відповідних рішень.

Дмитро СНЄГИРЬОВ (скорочено)


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Дмитро Снєгирьов, СБУ, гібридна війна, фонд Горчакова


Читайте також



Коментарі (0)
avatar